Ленд-ліз: від СРСР до України

Ленд-ліз: від СРСР до України

В ефірі програми Історичний фронт історик, ютубер Владлен Мараєв розповість про ленд-ліз, його значення для України зараз і надання ленд-лізу СРСР під час Другої світової війни.

 

 

 

 

 

 

Андрій Давидов: Що таке ленд-ліз?

Владлен Мараєв: Ленд-ліз — це державна політика Сполучених Штатів, котра дослівно перекладається, як "позичати", "давати в оренду". Вона заснована на тому, що військова техніка американського виробництва, об’єкти постачання, спорядження та інші ресурси під час війни передаються країні-союзниці на умовах, що оплата за всі ці послуги, користування здійснюється опісля завершення бойових дій.

Якщо ж вести мову про Другу світову віну, то там мова йшла, що за знищену в боях поставлену техніку виплата не здійснюється. Оплата стягується виключно за ту техніку, котра після бойових дій залишилася цілою або ж вона має бути повернена власнику, тобто США. Така політика застосовувалася ще до 1941 року, до моменту вступу США у Другу світову війну.

Андрій Давидов: Чому США погодилися на ленд-ліз? Який сенс для них у цьому був?

Владлен Мараєв: Сенс полягав у не бажанні перемоги нацистської Німеччини та окупації нею всіє Європи. Найперше США бажали підтримати свого головного європейського союзника — Велику Британію. Адже вона воювала разом зі своїми домініонами: Канадою, Південною Африкою та Індією, себто постачання велося для них усіх.

У 1940-1941 роках склалася кризова ситуація в Європі, коли Гітлер поставив під контроль більшість країн, тому Британія протягом року майже самостійно боролася із нацизмом. Після ж нападу Гітлера на Радянський Союз, поступово це рішення про допомогу було поширене і на території СРСР.

Хоча, я хочу підкреслити, що це рішення було не простим і навіть в чомусь унікальним. Адже США завжди боролося під гаслом оборони демократії, а сталінський режим аж ніяк не відповідав тим твердженням.

Андрій Давидов: Чи було якесь протистояння в політичних колах США з приводу надання ленд-лізу СРСР?

Владлен Мараєв: Воно безперечно було. Політичні опоненти Рузвельта опонували цьому рішенню, велися дискусії. Проте після нападу Японії на США 7 грудня 1941 року дебати припинилася, рішення було прийнято одноголосно.

Андрій Давидов: У 1941 році, щодо надання ленд-лізу СРСР голосували, так само як і Україні у 2022 році?

Владлен Мараєв: У березні 1941 року голосував Конгрес США та  ухвалив Закон про ленд-ліз, котрий офіційно називається Акт про сприяння оборони США. Цей Акт надає право президенту уповноважувати профільних державних секретарів постачати ресурси в ті країни, оборона яких, на думку президента, важлива для інтересів США. Тому далі голосування не було потрібним.

Андрій Давидов: Що саме СРСР потребував у 1941 році?

Владлен Мараєв: Більшість промисловості СРСР було зосереджено у європейській частині, тому вже під час перших місяців війни було втрачено найбільш розвинені регіони. Були захоплені території, де проживало понад 40% всього населення СРСР, неслися колосальні втрати техніки та живої сили Червоної армії, відповідно склалася тяжка криза. Тому ленд-ліз став рятівним, американці постачали буквально все.

Андрій Давидов: Постачання велося виключно через океан чи також використовувалася Берингова протока?

Владлен Мараєв: Було декілька основних шляхів. Основний це через Тихий океан. Далі вже через далекий Схід і крізь увесь СРСР. Але ми всі розумуємо, що це доволі довгий шлях, тому були й інші. Наприклад, через Перську затоку та Іран.
Іран у 1941 році був окупований союзниками, тому через його територію могло проводитися якесь постачання.

Також був і третій варіант, а саме через Атлантику. Та він був дуже небезпечним, оскільки його атакували і німецькі підводні човни, і авіація.

Андрій Давидов: Ленд-ліз продовжував свою діяльність до перемоги над нацизмом на теренах Європи, себто до травня 1945 року?

Владлен Мараєв: Він працював навіть до перемоги над Японією, до вересня 1945 року.

Андрій Давидов: Тобто до 2 вересня 1945 року СРСР потребував озброєння і техніку?

Владлен Мараєв: Так, він все це потребував і отримував у великих обсягах до вересня 1945 року. СРСР ні від чого не відмовлялися, бо американське постачання були високоякісними.

Андрій Давидов: Чи міг Радянський Союз перемогти без західної допомоги? Оскільки в сучасній політичній думці Росії пропагується, що СРСР міг би отримати перемогу і без допомоги Заходу?

Владлен Мараєв: Це питання дуже спекулятивне. Вони максимально намагаються применшити роль ленд-лізу та інших республік, зокрема України, у колективній перемозі, але все це являється маніпуляцією та брехнею.

Ми, звісно, не можемо говорити в умовному способі, що було б, якби не було ленд-лізу. Адже такої ситуації в історії не було, і ми не можемо її аналізувати. Та всі розуміють, що його роль була колосальна. Від 7 до 11 % у порівняні з виробництвом промислової продукції в СРСР становив ленд-ліз. Здається, що це і не так багато, проте за всіма показниками ці постачання були ключовими. Наприклад, залізничні вагони, котрі отримав СРСР в десять разів більше, ніж виробив під час війни. Також це стосується автомобілів, авіації та бронетехніки. Тому без всього цього постачання Радянському Союзу було б вкрай скрутно перемогти.

Андрій Давидов: Чи можемо говорити, що нинішня допомога від США схожа на ситуацію із ленд-лізом Другої світової війни?

Владлен Мараєв: Є певні подібності. Адже США підтримують свого союзника на тому етапі, коли самі не являються учасниками війни. Проте не варто забувати про важливу відмінність, котра полягає в тому, що Україна зараз є форпостом демократії у світі. Вона захищає саме європейські демократичні цінності проти тоталітарної рашистської країни. Під час Другої світової війни США підтримували такий же потворний тоталітарний режим просто тому, що вони не могли собі дозволити воювати одночасно із двома такими режимами.

Андрій Давидов: Тобто Україна зараз більше схожа на Велику Британію 1940-их років?

Владлен Мараєв: Звичайно збіги є, але варто розуміти, що масштаби геть різні.