Льотчик 204 БрТА про умови та інтенсивність польотів у частині
31-го липня 2018 року навчально-бойовий літак Л-39 «Альбатрос» прилетів на Луцький військовий аеродром з Миколаївського летовища. За традицією, перед посадкою він здійснив привітальний прохід над магістральною рульовою доріжкою та центральною заправною аеродрому. Завершилось все виконанням фігури пілотажу «діжка». Про підготовку авіаторів, нальот і умови тренування розповів льотчик 204-ї БрТА Віталій.
Сергій Жуковський: У 2014 році Ви вирішуєте вступити на військову службу за фахом "пілот". Той рік був насичений такими подіями, які змушували добре подумати, перш ніж вступати до лав Збройних Сил. Як було у Вас?
Віталій: Свій військовий шлях я обрав трошки раніше. У 2012 році вступив у військовий ліцей. Спочатку думав стати рятувальником, але одного разу побачив відео з військовим пілотажем. І задумався, чого б не спробувати себе, адже це дуже цікава та рідкісна професія. Почав цікавитися, де ж в Україні можна навчатися за цією спеціальністю. Вже у липні 2014 року я вступив у ХУПС.
Сергій Жуковський: З чого розпочинається підготовка льотчика? Можете порівняти процес навчання у 2014 році та сьогодні?
Віталій: Різниця відчутна. У зв’язку з подіями на Сході підготовці військових почали приділяти більше уваги. Льотчикам давали більше годин нальоту, адж більше літаєш - досвідченішим стаєш. Це важливо при виконанні конкретних бойових завдань. На першому курсі вивчали загальновійськові дисципліни, і тільки на другому - льотну справу. Спочатку теорія щодо одного літака, після – практика. Потім починали так само опановувати другий і третій літаки. Перші польоти були, звичайно, з інструктором. Ознайомлювальний політ відбувся у травні 2016 року. Перші польоти забути неможливо. Емоції важко описати словами, це потрібно відчути.
Сергій Жуковський: Як впоратися з хвилюванням, керуючи літаком?
Віталій: Коли відриваєшся від землі, тільки тоді усвідомлюєш, що виконуєш політ. Вся відповідальність у твоїх руках. Перші польоти були довгоочікувані.
Сергій Жуковський: Який був Ваш перший літак?
Віталій: ХАС-30, потім вже Л-39
Сергій Жуковський: Із часом Ви почали відпрацьовувати польоти на МіГах. Можете порівняти?
Віталій: У ХАС-30 і МіГ- 29 найперше – різні витрати пального. І відразу опанувати МіГ-29 дуже важко. Перший політ на МіГ був на 5-му курсі.
Сергій Жуковський: Життя у підрозділі, харчування, екіпіровка льотчиків мають свої особливості. Чому так?
Віталій: У нас речі вогнестійкі, шкіряні рукавиці, завжди літаємо з ножами. Все це заради безпеки. Також у нас особливий раціон харчування, щоб легше переносити навантаження під час польоту.
Сергій Жуковський: Як готуєтесь до польотів?
Віталій: Якщо це бойова тривога, то всі реагують швидко. Навчальна - інша справа, адже польоту передує теоретична підготовка. Ти вже знаєш, які вправи необхідно виконати і що на тебе чекає. Потім твої знання перевіряють. Лише згодом, згідно з відповідним планом польотів, підходить твоя черга.
Сергій Жуковський: Коли сюди вперше прилетів Л-39, він виконував маневри в межах планових навчань?
Віталій: Якщо говорити про маневр “діжка”, то це один із видів пілотажу, якому навчають, адже в майбутньому такі маневри необхідні в повітряному бою.
Сергій Жуковський: Якщо пілот відійшов від плану польоту, його за це покарають?
Віталій: У навчальних польотах – так. Якщо він виконує зайві маневри або їх недовиконує, то на нього чекає покарання.
Сергій Жуковський: У Вас є відповідний рівень для виконання складних елементів польоту?
Віталій: Авжеж, виконую складний пілотаж на малих висотах. У планах нічна підготовка. Тобто орієнтування лише за приладами.
Сергій Жуковський: Який у Вас графік польотів?
Віталій: Кількість польотів залежить від підготовки льотчиків. Є три класи. Пілоти першого класу виконують багато польотів, і досить складних. У мене третій клас, тому літаю трохи менше. Також у нас є конкретна вправа, за якою ми здійснюємо політ, тому кожен знає, що має робити і як.
Сергій Жуковський: Чи виконуєте якісь ритуали перед вильотом?
Віталій: Звісно. Я, наприклад, підхожу до літака, трохи обіймаю, подумки вітаюсь, а потім обов’язково оглядаю, чи усе добре.
Сергій Жуковський: Що можете розказати про свій колектив, старші колеги допомагають?
Віталій: Колектив дуже дружній. Мені подобається, що ти можеш підійти до старшого офіцера за порадою, і він обов’язково допоможе.
Сергій Жуковський: Як ви оцінюєте важливість роботи обслуговуючого персоналу?
Віталій: Без інженерно-технічного складу ми як без рук. Адже вони повністю опікуються літаками. Кожна ланка підготовки літака відіграє надважливу роль.
