«Мені мало лише театрального життя», - народна артистка України Наталія Сумська
Народна артистка України Наталія Сумська та письменниця Світлана Короненко в ефірі Армія ФМ розповіли про творчість та плани на майбутнє.
Наталія Шмарко: Світлано Анатолієвно, ви тривалий час працювали на Українському радіо та радіо «Культура», де створили чимало цікавих проєктів, а чому вирішили взятися за видавничу справу?
Світлана Короненко: Після смерті свого чоловіка Михайла Слабошпицького я підхопила видавництво «Ярославів Вал» і вже рік цим займаюсь. Було складно, але я видала багато відомих і знакових книжок. Книга, яку мав видавати Михайло Федотович, називається «Слава Стецько - жінка, яка творила незалежну Україну». У цій книжці Слава розповідає про своє життя, про те, як познайомилася зі своїм чоловіком. По цій книзі можна знімати навіть фільм.
Наталія Шмарко: Розкажіть про творчість Михайла Слабошпицького, про його вклад в українську літературу...
Наталія Сумська: Він починав як літературознавець, дуже багато писав, завжди був поряд. Це людина - українська планета, яка усе своє життя поширювала український письменницький простір своєю душею.
Світлана Короненко: Його забирали в Інститут літератури Національної академії України, але він був геніальним чоловіком із богемним складом і не залишився в академічній атмосфері. Перша його книга - «Марія Башкирцева» - одна із найвідоміших. Ще одна знана книжка - це «Українець, який відмовився бути бідним. Петро Яцик», а також «З голосу нашої Кліо». Книжка фактично доказ історії українства. Коли він потрапив до лікарні, лікар сказав, що він має писати, аби одужати, і несподівано він почав писати про літературне життя, яке знав. Щодо його «Протирання дзеркала», там є все: відомі, невідомі люди, гіркі ситуації, різні персонажі. Ця книга має дуже великий успіх.
Наталія Шмарко: Наталіє В’ячеславівно, знання про творчість та життя письменника допомагають актору вжитися в образ?
Наталія Сумська: Не всі мають потребу прочитати, долучитися до вірша чи особистості поета або письменника. Свого часу було багато письменницьких зустрічей та вечорів поезії у музеї літератури України.
Світлана Короненко: Останні років десять ми там влаштовували літературні презентації. Коли Михайлу Федотовичу виповнилося 75 років, я попросила щоб залі, в якій відбувалися усі презентації, дали його ім’я. Тепер ця зала імені Михайла Слабошпицького.
Наталія Сумська: Хочу додати, що завдяки Світлані Анатоліївні, а вона керувала відділом на радіо «Культура», 7 років поспіль я мала змогу грати у радіоп’єсах, а інколи й виступала як режисер.
Наталія Шмарко: Які нині вистави можна побачити за вашої участі?
Наталія Сумська: Це вистави, які входять в репертуар Національного театру ім. І. Франка. Спектакль «Незрівнянна», в якому я беру участь, - це вистава-феєрія про акторку з Америки, яка співала невдало, але дуже любила свою справу і попри все бачила себе на сцені, а народ з неї насміхався. Ми зробили з цього всього просторову виставу з оркестром. У 2016 році відбулася прем’єра і на американському континенті вийшов фільм про цю особистість. Беру участь також у «Безталанній» за Карпенком-Карим. Там грає і мій син В’ячеслав. Також разом із ним граю у «Кайдашевій сім’ї»: я - Марусю Кайдашиху, а син - Лавріна. Це радість, коли можна грати разом.
Наталія Шмарко: Які творчі плани на майбутнє?
Світлана Короненко: Закінчую цікаву антологію «Українські борщі від Київської русі до теперішнього часу». Це була наша мрія з Михайлом Федотовичем видати цю книжку. Вона матиме 500 сторінок і буде присвячена Михайлові Слабошпицькому. За кілька місяців маю її віддати у друк.
Наталія Сумська: Планую зустріч із композитором Сергієм Лазо. Ми мали виступати з ним на квартирниках. Люблю співати, читати вірші, мені мало лише театрального життя.
