Ми з колегами взяли курс на об’єднання зусиль, — ментор Центру протидії інформагресіям Олександр Курбан

Ми з колегами взяли курс на об’єднання зусиль, — ментор Центру протидії інформагресіям Олександр Курбан

Про перебіг, актуальні теми для обговорення та висновки 7-го Міжнародного форуму з інформаційної безпеки, який відбувся нещодавно, в ефірі передачі Ранкова кава розповів ментор у Центрі протидії інформаційним агресіям АМ&РМ Олександр Курбан.

 

 

 

 

Наталія Шмарко: Коли вперше відбувся форум і хто є його організатором?

Олександр Курбан: Форум влаштовується з 2014 року і присвячений інформаційній безпеці, гібридним війнам та геополітичним питанням боротьби України за Незалежність. Захід відбувається на основі Київського університету імені Бориса Грінченка і за сприяння Військового інституту Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

Наталія Шмарко: Курсанти вишу беруть участь у форумі як слухачі?

Олександр Курбан: Зазвичай вони виступали як слухачі, але цьогоріч ми створили окрему секцію і долучили студентів та курсантів, зокрема від ВІКНУ та ХНУПС. Молодь у нас дуже активна, тож може інколи дати фору й дорослим.

Наталія Шмарко: Які цьогоріч найактуальніші питання підіймалися під час проведення форуму?

Олександр Курбан: Увагу було приділено інформаційним технологіям, які використовуються нині у сфері інформаційної безпеки, зокрема пов’язані з геополітикою та інформаційними війнами. Ми обговорюємо гострі моменти, розробляємо рекомендації та публікуємо їх у ЗМІ або надсилаємо представникам органів державної влади. До однієї з дискусій на форумі долучилися представники СБУ, які опікуються юридичними питаннями. Мова йшла про те, наскільки свобода слова є безпечною в умовах війни та як сформулювати питання національної ідеї в українському законодавстві.

Наталія Шмарко: Представники з яких країн цьогоріч долучилися до форуму?

Олександр Курбан: Зазвичай ми запрошуємо представників країн, де поточного року відбулися якісь визначні події щодо інформаційної безпеки, інформаційної війни. Цьогоріч запросили представників країн Балтії. Був присутній представник із Кавказького регіону, бо там теж неспокійно, а також представники Середньої Азії, Казахстану. А представник Франції Олів’є Ведрін розповів про те, як Франція розбудовує кібербезпеку. Делегати інших європейських країн брали участь у доповідях, обговорювали питання і таке інше. Була на заході і начальник пресцентр ОК «Північ» Олена Мокринчук, з якою у нас давно є спільні проєкти.

Наталія Шмарко: Читаючи про форум, натрапила на доповідь пані Рени Марутян Воєнна фантастика як гуманітарна технологія гібридної війни. Про що тут мова?

Олександр Курбан: В межах гібридної війни використовуються різноманітні технології, зокрема на службі у багатьох країн стоять підрозділи письменників-фантастів, які моделюють певну реальність. Росія для цього мобілізує полки таких письменників, починаючи від Сергія Лук’яненка. Фактично така російська література активізувалася на початку двохтисячних і там моделювалися ситуації, які ми маємо тепер по Криму та інших територіях України. Тож про такі технології слід щонайменше знати.

Наталія Шмарко: Чи приділяли увагу під час форму пропаганді в російських ЗМІ?

Олександр Курбан: Робили акцент на новітніх технологіях. Наш колега з Житомирського політехнічного університету Юрій Сідляр розповідав про технологію автоматизованого таргетингу та використання її в інформаційних війнах.

Наталія Шмарко: Художня література як пропагандистський проєкт. Досвід луганської антиутопії. Чому саме така тема підіймалася на форумі?

Олександр Курбан: Те, що нині відбувається на окупованих територіях Донецької та Луганської області інакше як антиутопією не можна назвати. Все це з точки зору літератури, фактажу, медіа і було обговорене під час дискусії.

Наталія Шмарко: На вашу думку, чому значний відсоток населення некритично сприймає усі повідомлення ЗМІ? Як змінити ситуацію?

Олександр Курбан: Торік ми проводили соцопитування і з’ясувалося, що бракує критичного мислення 60% населення. Це дуже небезпечно і на це треба звернути особливу увагу.

Наталія Шмарко: Чи потрібна така дисципліна, як Медіаграмотність, у школах?

Олександр Курбан: Дуже потрібна, адже це питання виживання держави. І тут справа не тільки в інформаційних війнах. Свого часу багато дітей постраждало від так званих «груп смерті» — і наслідок цього: брак критичного мислення, вміння перевіряти інформацію. А ще є багато комерційних маніпуляцій, кібершахрайства, тож навчати медіаграмотності потрібно ще із садочка.

Наталія Шмарко: На вашу думку, чи потрібно більше влаштовувати в Україні подібних заходів?

Олександр Курбан: Нині достатньо проводиться і великих форумів, і семінарів, і конференцій. Коли ми готували форум, люди розривалися, бо було кілька подібних в цей час в інших регіонах, тож нас просили зробити відеозапис. Запис виступів на форумі є на нашому каналі «АМ&РМ», там можна знайти всю інформацію. Але хочу зазначити: щоб не профанувати таку важливу тему, треба, щоб виступали лише профільні експерти і підходи до висвітлення не були формальними.

Наталія Шмарко: Підбиваючи підсумки форуму, що вдалося найбільше?

Олександр Курбан: Ми обговорювали актуальні питання, зокрема пов’язані з внутрішньою політикою, а це доступ до інформації, свобода слова та інше. Через кілька днів після доповіді про наш центр «АМ&РМ» зі мною зв’язалися колеги з «Житомирської політехніки», які планують створити у себе такий самий. Тож невдовзі ми розпочнемо співпрацю. Мало того, зараз багато українських вишів, зокрема військових, працюють у цьому напрямі. Серед них ХНУПС та Академія Ярослава Мудрого. Робота триває, проте локально. Тож ми з колегами взяли курс на об’єднання зусиль. Ресурси для ведення інформаційної війни в нас є, просто ми не вміємо ними користуватися, тому потрібна системна інтеграція. Зазначу, що в багатьох європейських країнах держава делегує багато завдань, зокрема щодо інформаційної політики, саме громадським об’єднанням, які досить гнучкі.

Наталія Шмарко: Які найближчі плани Центру протидії інформаційним агресіям АМ&РМ?

Олександр Курбан: Хочемо провести чергове соціологічне опитування щодо питань гібридної війни, медіаграмотності. Також плануємо круглий стіл з питань інформаційної політики та безпеки в українських громадах, спираючись на досвід Дніпропетровської та Чернігівської області. Вже зараз готуємося до візиту латвійської делегації, з представниками якої плануємо плідну співпрацю.