Зараз в ефірі:

"Ми записали понад 50 інтерв'ю, кожен кадр ріжеться з кров'ю" - творці фільму "93-тя: бій за Україну"

13.09.2017
"Ми записали понад 50 інтерв'ю, кожен кадр ріжеться з кров'ю" - творці фільму "93-тя: бій за Україну"

У "Ранковій каві" - творці фільму "93-тя: бій за Україну", режисерка Лідія Гужва та військовослужбовець Вадим Вейді.

- Ваш ранок почався погано, бо ви всю ніч працювали?

Лідія Гужва: Ні, наш ранок почався добре, бо ми добре попрацювали! І дуже раді, хоча і стомлені. У 20-х числах жовтня буде прем'єра фільму, а перед нею потрібно покращити і допокращити матеріал. Внести останні зміни, і їх так багато, що ми не встигаємо. 

- Розкажіть більше про цей фільм? У кого виникла ідея? 

Лідія Гужва: Ідея виникла у Вадима! 

Вадим Вейді: Коли ми ще не розуміли, що буде відбуватись, мене Ліда запросила супроводити її в Крим. В Криму вперше я взяв відеокамеру і починав все знімати: заколоти, всі ці речі. 

Лідія Гужва: Досі найуспішніші зйоки Вадима - це бійка на день народження Шевченка. Тоді на мене напали, забрали камеру, телефон, а Вадим зняв це і зробив вдалі документальні кадри. Потім 93-тя бригада його вкрала у мене і, щоб не розлучатись, ми почали робити цей фільм. 

Вадим Вейді: Я ще не був у 93-й, але ми їздили на фронт і знімали бійців. Так мене помітили і запропонували піти в прес-центр. Ліда мені частково допомагала. За півроку в прес-центрі є багато зйомок, стало більше знайомих, ми знали бойовий шлях бригади, і вирішили зняти фільм. Це одна з перших бригад, які у березні вийшли на прикриття Луганського напрямку. 

Лідія Гужва: Тобто коли в Києві був Майдан, ще ніхто не думав про війну, а військові уже вийшли на бойові позиції. Вони знали. Підрозділи 93-ї ригади першими вирушили на захист України. Вони були скрізь: Іловайськ, Дебальцево, Аеропорт, Мар'їнка. 

- Вадиме, ви спочатку фільмували, а потім вас "завербували" у славетну 93-ю бригаду?

Вадим Вейді: Так, м испочатку робили ролики для себе, для ютубу. Ми шукали, що нам робити. Війна - це не тільки тримати автомат в руках і стріляти у напрямку ворога. Є багато шляхів, над якими треба працювати. 

Лідія Гужва: Все було так. Ми їздили по АТО і у нас була одна камера на двох. Коли Вадим пішов у 93-тю бригаду, камера дісталась йому, бо бійці в пріоритеті. Треба фільмувати. Мені стало нудно. Я запропонувала зробити щось разом. І все. А так, як для фільму треба інтерв'ю, я могла їздити і це робити.

- Вадиме, Ви працювали як оператор? 

Вадим Вейді: Ким я тільки не працював. У фільмі - як організатор зустрічей з очевидцями, оператором. Ми приїжджали до людей на позиціях і з ними спілкувались. Просили радити бійців, які побували в ситуаціях. Ми не обирали, ми питали у сами військових. Назбиралось багато матеріалу, це історія України. Нам потрібно це написати.

- Які кадри потрапили? Чи вдалось реалізувати основну ідею?

Лідія Гужва: Реалізувати вдалось не все. Коли плануєш проект - не все реалізується. Та ми зробили все, що змогли. Ми об'їздили весь фронт. На жаль, багато героїчних людей залишились поза кадром. Не всіх ми змогли зібрати в цьому фільмі. Ми записали понад 50 інтерв'ю, кожен кадр ріжеться з кров'ю, бо не все може увійти у стрічку. Сподіваюсь, коли фільм буде готовий і показаний, і зроблені ще 2 серії, я викладу всі інтерв'ю, як історичний масив фактів про цю війну. 

- Які історії прилягли Вам до серця?

Лідія Гужва: були моменти коли ми приїжджали і з людей доводилось тягнути по слову, випрошувати. А були моменти, коли просто увімкнув камеру і слухає  з відкритим ротом. мене особисто вразило, що слухаючи людину - можна подивитись ціле кіно з великою кількістю трагедій. Згадували загиблих. Дехто, у кого ми брали інтерв'ю, вже нема серед живих. Але ми встигли записати.

Вадим Вейді: Є такий військовий Ліпський Дмитро, який вийшов з-під Іловайська. Ми вувімкнули камеру і завмерли. Як вони виходили з котла. З 50 людей їх залишилось 4. Ці вбивства, втеча, зустріч з ворогом, ховалися по посадках, обманювали ворога і виходили. 

- Що найскладніше було для вас?

Лідія Гужва: Найскладніше - обрати з години те, що увійде у хвилину фільму. 


 

- Де можна буде подивитись фільм або дізнатись про нього більше?

Ну по-перше є наш трейлер на сторінці у фесбуці 93-ої бригади, яка є однією з найпопулярніших фейсбукових сторінок серед підрозділів української армії. І на ній буде і інформація про те, коли з’являтимуться частини. В мене ще є youtube- канал, називається LidiaFilms.

- Скільки створювався фільм?

Чесно кажучи, ми почали зйомки з початку АТО. Ми вже тоді спілкувались з 93-ою бригадою ще до того, коли не мали жодного до неї відношення. В мене є інтерв’ю бійців з Пісків, коли ще ніхто з нас там не служив. Ми записували все, що нам траплялось на очі. І завдяки тому, що командир бригади допустив цю ідею до створення, запросив нас знімати, ці всі зйомки не з’явились на youtube, а збереглись для фільму.

- Багато моментів було знято на телефон?

Ми їздили по підрозділах, і ми питали у військовослужбовців за різні відео, ми дуже багато від них отримали кадрів. В більшості випадків розповіді бійців перекриті їхнім власним відео.

Тобто це документальний фільм з кадрами самих героїв з місця подій.

- Скільки за тривалістю фільм?

50 хвилин перша серія, ну і дві наступні теж будуть по 50 хвилин.

В першій серії з яких місць відео?

Починаючи з Луганщини – Піски, Дебальцево, Іловайськ. Скрізь хтось щось відзняв. Дещо звісно ми не знайшли, і довелось взяти з youtube, ну і наші власні зйомки.

Домовлялись з людьми, дуже гарні зйомки Білозірської, яка була при штурмі Карлівки, Авдіївки, Пісок. Ми в неї попросили використати її кадри в нашому проекті, вона залюбки погодилась.

- Хто сприяв створенню фільму?

Вадим: Ми власними силами все робили. Запрошували знайомих, друзів. Давали оголошення на Фб. Люди відкликались. Над фільмом загалом працювали 4ри монтажери. І як пазли все складалося. Я сподіваюсь цей фільм оцінять в Україні. - Чи багато людей працювали на волонтерських засадах? 90% людей над цим фільмом працювали безкоштовно. Наприклад у нас є оператор Діма. Я до нього звернулася з пропозицією поїхати в гарячі точки на схід і знімати кіно. Він відповів: «так». І навіть свій квиток оплатив. Це наш оператор, який об’їздив майже скрізь. І більшість випадків, коли ми розповідали людям про фільм, вони з радістю погоджувалися працювати безкоштовно. Кому потрібно подякувати? Я хочу подякувати нашому новому відеорежисеру. Це людина ім’я якої не буде в титрах. Оскільки його рідний батько живе в Криму. І не можна ризикувати. "Кіса", дякуємо тобі! Ти наш герой!

Покриття
Надсилайте повідомлення
+38 097 1991.8.24
Наші соцмережі
Завантажуйте додаток