Мігрантська криза на сході ЄС має продемонструвати вразливість Польщі та НАТО

Мігрантська криза на сході ЄС має продемонструвати вразливість Польщі та НАТО

Про загострення міграційної кризи на кордоні Білорусі та ЄС в ефірі передачі Міжнародний огляд розповів координатор напряму міжнародної політики у Центрі політичних студій Доктрина Денис Москалик.

 

 

 

 

 

Андрій Давидов: Криза із мігрантами тягнеться ще із початку літа, чому ж саме зараз відбулося загострення?

Денис Москалик: Мігранти є зброєю для Лукашенка. Польська влада зазначає, що з початку року було зафіксовано 30 тис. випадків спроб перетину кордону з боку Білорусі. Зростання відбувалося поступово: 5 тис. спроб у серпні, 7 тис. у вересні й аж 17 тис. у жовтні. А переходить все в активну фазу з кількох причин. По-перше, щоб здійснювати масштабні провокації в тимчасових таборах — із накопиченням необхідної кількості мігрантів. По-друге, у зв’язку з похолоданням, адже це загрожує здоров’ю мігрантів. По-третє, тому що Лукашенко не зміг домогтися скасування санкцій. По-четверте, це нещодавно підписані додаткові домовленості між Путіним і Лукашенком щодо інтеграції союзної держави та співпраці у військовій сфері.

Андрій Давидов: Щодо чергового етапу підписання так званих інтеграційних домовленостей, що тут нового, чого немає в договорі 1999 року?

Денис Москалик: Мова йде про більш чесну співпрацю у військовій сфері, сфері безпеки і, зокрема, щодо можливостей військової інтеграції. Тобто білоруські війська братимуть активнішу участь в заходах ЗС Росії, будуть розташовані підрозділи російських збройних сил на території Білорусі. По суті, мова йде про збройні сили Білорусі як складову ЗС Росії. 

Андрій Давидов: Загострення в листопаді міграційної кризи — це хід Лукашенка у відповідь на що?

Денис Москалик: В першу чергу — це відповідь ЄС за санкції, обмеження польотів. Більшість мігрантів прямують до Німеччини, а Східна Європа їм не потрібна. Але водночас це і відповідь Польщі, яку Лукашенко розглядає як епіцентр підривної діяльності на території Білорусі. Там знайшли притулок найбільше учасників протестів, звідти діє БелСат, а Лукашенко це сприймає як акт гібридної агресії.

Андрій Давидов: Чому ЄС мляво реагує на загострення ситуації на кордоні Білорусі та Польщі?

Денис Москалик: Були заяви, що ці проблеми мають вирішуватися в межах ухвалення рішень всіма членами ЄС, але це все входить в певний клінч в момент кризи між ЄС і Польщею, в рамках якої Польща всіляко відмовляється приймати мігрантів на своїй території. А ЄС наполягатиме саме на цьому. За цих умов, при активізації протестів всередині Польщі, зокрема і через кризу на зовнішньополітичній арені, може розпастися коаліція, що призведе до зміни влади. Це ідеальний момент для удару по Польщі, коли вона максимально слабка.

Андрій Давидов: Акумульовано цей удар у Мінську чи в Москві?

Денис Москалик: Скоординований він Росією, хоча безумовним виконавцем є Білорусь. Російські пропагандисти безпосередньо супроводжують натовпи біженців, і одразу є вже заготовлені заяви з боку представників влади. 

Андрій Давидов: Чи достатньо Польща та Литва вживають заходів для захисту своїх національних інтересів?

Денис Москалик: Вони насамперед мобілізують додаткові сили для охорони кордону в певних районах. Біля пункту пропуску Брузги сконцентровано близько 4 тис. прикордонників, 5 тис. польських військовослужбовців та 1,5 тис. поліцейських. Крім того, ще було приведено в шестигодинну бойову готовність всі сили територіальної оборони у східних воєводствах Польщі. Також вони ведуть спостереження за допомогою безпілотників. Фактично вони акумулювали силові ресурси, щоб запобігати спробам мігрантів прорватись на територію Польщі.

Андрій Давидов: А як щодо Литви?

Денис Москалик: Литва оголосила ще в липні надзвичайний стан на прикордонній території. Влітку як гуманітарну допомогу з України вони імпортували додаткові запаси колючого дроту. Там також мобілізовані прикордонні сили. Але якщо туди ринуть всі маси біженців, а це близько 10 тис. осіб, то литовцям потрібна буде допомога від партнерів. До речі, нещодавно відбулись спеціальні навчання Залізний вовк, в межах яких литовські прикордонники тренувалися протидіяти такій загрозі.

Андрій Давидов: Чому обрано регіон поблизу Гродно, так званий Сувалкський коридор?

Денис Москалик: Бо це має продемонструвати вразливість Польщі та НАТО перед обличчям міжнародної агресії. Лукашенко і Путін хочуть припинення санкцій, тож прагнуть вдарити по найслабшому місцю. Берлін, зі свого боку, теж тисне на Варшаву, щоб та пішла на умови Росії. Берлін зараз намагається налагодити відносини з Москвою. Від того, чи вдасться Німеччині домовитися із Росією, залежить результат кризи.

Андрій Давидов: Чи може Польща заручитися підтримкою, зокрема технічною, США та Великої Британії?

Денис Москалик: Щодо Великої Британії, безумовно можуть, оскільки британці зараз активно намагаються повернутися на міжнародну арену як глобальна сила. США  менше цьому сприятимуть, оскільки зацікавлені у компромісі з Берліном. 

Андрій Давидов: Чи можуть протистояти країни Балтії, зокрема Польща, цій гібридній агресії?

Денис Москалик: Вони активно діють на випередження. Вони укріплювали кордон, здійснювали навчання. Ще кілька років тому організація тероборони Польщі якраз заточувалася під відбиття хвиль мігрантів. Тож країни, які провели подібну підготовку, готові відбити цю загрозу. 

Андрій Давидов:  Колишній глава Правого сектору Дмитро Ярош заявив, що Україна має допомагати полякам та литовцям у врегулюванні міграційної кризи. Таке можливо?

Денис Москалик: Вже були спільні навчання з військовою службою правопорядку. Ми провели процедури злагодження з відомствами, а також польськими та литовськими армійськими підрозділами. У нас досить хороший рівень співпраці в межах Люблінського трикутника, тож ми цілком можемо їм допомогти.

Андрій Давидов: Якщо балтійці та поляки відстоять свої кордони, чи можливо, що мігранти ринуть до України?

Денис Москалик: Навряд чи. Мігранти насамперед ціляться в Німеччину. Хоча, можливо, певні організовані групи направлятимуться до кордонів України, щоб створити кризи, подібні до тих, що були торік з хасидами. Але Україна тут теж може доволі ефективно протидіяти. 

Андрій Давидов: Якщо Польщі вдасться стримати натиск мігрантів, які подальші кроки Москви та Мінська?

Денис Москалик: Вони тиснутимуть на Польщу вже через своїх партнерів в ЄС. Введення санкцій за неприйняття біженців та обмеження допомоги з боку Євросоюзу — саме це будуть лобіювати проросійські сили, пропонуючи Німеччині різноманітні преференції.