Микола Бєлєсков: «Коронавірус нещадно б’є по бойовій підготовці всіх армій світу»

Микола Бєлєсков: «Коронавірус нещадно б’є по бойовій підготовці всіх армій світу»

У програмі «Мілітарі навігатор» головний консультант відділу воєнної політики Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков розповів про те, як впливає на ЗС і оборонну промисловість світова пандемія.

 

 

 

 

 

Ірина Зінчук: Зараз вже очевидно, що пандемія коронавірусу суттєво вплине на спроможності збройних сил та оборонно-промислових комплексів більшості країн. Які попередні висновки можна зробити?

Микола Бєлєсков: Коронавірус сильно вдарив по бойовій підготовці збройних сил усіх країн. Військові скрізь скорочують темпи тренувань. Амриканці навіть змушені були зупинити похід авіаносної ударної групи, тому що на авіаносці "Теодор Рузвельт" почалося масове зараження військових. Як наслідок – ця група вже не може виконувати свої завдання.

Скасовуються навчання чи проводяться в значно менших масштабах. До прикладу, американці скасували найбільші навчання з часу завершення Холодної війни, що мали відбутись в Європі – «Defender Еurope-2020». Ціла амерканська дивізія повинна була тренуватись в Європі. Але у зв’язку з поширенням коронавірусу навчання довелося згорнути.

Навчання «Joint warrior» під егідою Великобританії, що завершилося минулого тижня, відбулось у зменшеному форматі. Через пандемію страждає поточна підготовка військ. В Україні і в інших державах командири намагаються це компенсувати, зокрема теоретичною підготовкою, але очевидно, що всяка теорія повинна бути підкріплена практикою, інакше боєздатність падатиме.

Головне питання: як довго триватимуть карантинні заходи? Не менш важливий аспект -  фінансування. МВФ вже говорить про падіння світової економіки на більш ніж 3%. Тому країни будуть змушені зменшувати видатки на оборону.

Ірина Зінчук: Чи може пандемія якось змінити структуру армій різних країн світу?

Микола Бєлєсков: Звичайно, буде накопичено більше засобів захисту. Як кажуть епідеміологи, ми будемо змушені навчитися жити з COVID-19, поки не з’явиться вакцина. А це питання року-півтора. Але ж світ не може зупинитись на цей час. Коли коронавірус візьмуть під контроль, буде він менше поширюватись, люди почнуть працювати. Армії почнуть переходити до звичної їм діяльності: тренування, підготовка, навчання, візити, обміни. Але все буде робитись в умовах посиленого захисту. І це вимагатиме додаткових ресурсів. Проте армії світу не можуть перетворитись на міністерства охорони здоров’я. Армія допоможе, але не замінить ці інституції. Вона не може відмовитись від своєї основної функції. Думаю, ситуація радикально не зміниться навіть у тих напрямах, які є дотичними до протидії поширенню COVID-19.

Ірина Зінчук: Ви сказали, що скасовується багато міжнародних навчань і заходів міжнародної співпраці, як це може вплинути саме на українське військо?

Микола Бєлєсков: Із 2014-го ми не самі проти Російської Федерації. Є низка країн, які в межах Jmtgu здійснюють підготовку наших бійців, – це США, Канада, Велика Британія, Польща, Литва, Данія. Це символ політичної підтримки. Але Україна все ж несе основний вантаж стримування Росії сама. І тут виникає парадоксальна ситуація. Порівняймо: у НАТО головне – це зобов’язання США. Але як бачимо, США зменшили тренування із перекидання військ. COVID-19 поширюється серед представників американської армії в Європі. Тож зараз країни НАТО європейські, особливо найбільш залежні від США, в гіршій ситуації, ніж Україна. Звичайно, малоймовірно, що Росія скористається ситуацією, але якщо станеться агресія, Штатам треба перекидати війська, а це наражати їх на небезпеку. А ми самі за себе. Відтерміновуються заходи міжнародних тренувань, але сумніваюсь, що це радикально вплине на обороноздатність наших Збройних Сил. Наша обороноздатність тримається на наших витратах і підготовці. Так, проходять окремі бригади злагодження на Яворівському полігоні за участі міжнародних партнерів. Але це одна бригада, до цього проходили окремі батальйони, а основну підготовку вони все одно здійснюють самостійно, тому я сумніваюсь, що буде якийсь радикально негативний вплив. COVID-19 показав, що кожна країна починає турбуватись лише за себе. І Україна несе сама оборонні витрати, сама стримує Російську Федерацію здебільшого. Є допомога партнерів, але 90% - це наша заслуга. І в ситуації, коли кожен сам за себе, ми отримуємо гарний урок. Адже коли є певна залежність, це створює ризики. Я впевнений, що командири бригад, оперативних командувань знайдуть спосіб підтримувати рівень боєготовності, не наражаючи бійців на загрозу.