Мілітарна історія 5-12 січня

Мілітарна історія виходить за межі нашої сторінки у Фейсбук. Щопонеділка о 10:00 розповідаємо про важливі військові сторінки історії, що припадають на тиждень.

 

 

 

 

 

 

6 січня

1919 року. Війська Червоної армії вибили польський гарнізон з Вільно (нині — Вільнюс, Литва). Це стало початком Радянсько-польської війни, яка тривала до 1921 року.

1958 року. Радянський Союз повідомив про плани протягом року зменшити чисельність своєї армії на 300 тисяч осіб. Це скорочення стало найбільшим із серії скорочень радянських збройних сил, що проводились в рамках оголошеної Микитою Хрущовим у 1956 році політики "мирного співіснування" із Заходом. Всього за два роки чисельність Радянської армії зменшилась на 2 мільйони осіб і наблизилась до 3 мільйонів військових.

1992 року. Президент Грузії Звіад Гамсахурдіа разом з дружиною, трьома синами й тілоохоронцями залишив Тбілісі. Так завершувалось кількаденне збройне протистояння в центрі Тбілісі. Влада в країні перейшла до Військової ради, створеної 2 січня.

 

7 січня

1959 року. Попри небезпеку, що повстанська армія Фіделя Кастро могла бути пов'язаною з комуністичним рухом, США визнали тимчасовий кубинський уряд. Американці сподівався, що співпраця з новим урядом допоможе захистити інтереси США на Кубі.

1979 року. В'єтнамські війська захопили столицю Кампучії Пномпень і повалили кривавий режим Червоних кхмерів Пол Пота. Це поклало край масовому геноциду, в якому за чотири роки загинуло близько 2,5 мільйонів кампучійців.

2015 року. В Парижі відбувся напад на офіс редакції французького сатиричного щотижневика Charlie Hebdo. Загинуло 12 і поранено 11 осіб. Головних підозрюваних у скоєнні цього терористичного акту братів Саїда і Шерифа Куаші знищили 9 січня в ході спецоперації.

 

8 січня

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1815 року. Попри те, що США та Великобританія ще в грудні 1814 року підписали мирний договір, в Новому Орлеані відбулась остання битва Англо-американської війни. Вона ж виявилась і останнім збройним конфліктом між цими країнами у подальшій історії.

1918 року. Президент США Вудро Вільсон виклав мирну програму з 14 пунктів, що мала сприяти якнайшвидшому закінченню Першої світової війни й налагодженню відносин між країнами у повоєнний період. Вільсон запропонував: Німеччині та її союзникам визнати незалежність Бельгії; повернути Франції Ельзас і Лотарінгію; відмовитись від окупованих територій в Росії та на Балканах; створити незалежну польську державу, надати автономію всім народам, що входили до складу Австо-Угорщини і Османської імперії. Крім того, Вільсон запропонував створити Лігу Націй, метою якої було б мирне врегулювання міжнародних конфліктів.

1967 року. У долині ріки Меконг почалася спільна наступальна операція 16 тисяч американських і 14 тисяч південнов'єтнамських військових. Її мета полягала у виявленні та знищенні таборів прокомуністичних партизанських загонів у джунглях поблизу Сайгона.

В ході цієї найбільшої військової операції Американо-в'єтнамської війни виявлена ціла мережа підземних тунельних сполучень, з яких здійснювались несподівані партизанські рейди на Сайгон і сусідні населені пункти. Операція тривала протягом 18 днів. У ній загинули 711 партизанів (411 взяті в полон) і 83 американських та південнов'єтнамських військових.

 

9 січня

1449 року. На престол зійшов Костянтин XI Драгаш з династії Палеологів. Він став останнім Візантійський імператор, який за чотири роки загине під час захоплення Константинополя османцями.

1792 року. В Яссах між Російською імперією й Туреччиною підписаний мирний договір, що завершив Сьому Російсько-турецьку війну 1787-91 років. Російська імперія закріпила за собою все Північне Причорномор'я, включаючи Крим, Північну Кубань. Цим вона посилила свій влив на Кавказі та Балканах.

Ясський мир став важливим досягненням експансіоністської політики російської імператриці Катерини II. Вона прагнула не тільки економічно ослабити Османську імперію, але й реалізувати свій "грецький проєкт" — відродити під патронатом росіян Візантійську імперію.

 

10 січня

49 до н. е. Всупереч рішенню сенату, Юлій Цезар з одним легіоном і 300 вершниками перетнув ріку Рубікон, що слугувала кордоном між власне Італією та провінцією Цизальпінська Галлія. Цезар почав свій похід на Рим. Його виступ проти сенату й Помпея став початком громадянської війни, в якій загинула Римська республіка.

1920 року. Згідно з рішенням Паризької мирної конференції та положеннями Версальського мирного договору 1919 року договору набув чинності Статут Ліги Націй. Його ратифікували 42 країни. Лігу Націй офіційно розпустили 1946 року. А її спадкоємицею стала створена в 1945 році Організація Об'єднаних Націй.

 

11 січня

532 року. Під час змагання колісниць на іподромі Константинополя почались сутички між вболівальниками, які переросли у найбільший в історії Візантії бунт. В результаті багатоденних вуличних боїв і пожеж, Константинополь зазнав великих руйнувань. Загинули понад 35 тисяч осіб.

1919 року. У Берліні придушене комуністичне повстання, що почалось 5 січня з демонстрації прихильників створеної 1 січня Комуністичної партії Німеччини. На Установчому з'їзді партії, її лідери Карл Лібкнехт і Роза Люксембург закликали до повалення уряду. 5 січня в Берліні почався загальний страйк, що переріс у збройне повстання. Це змусило соціал-демократичний уряд ввести надзвичайний стан і застосувати проти повсталих силу. 15 січня Лібкнехта та Люксембург схопили й розстріляли.

 

12 січня

1570 року. Російський цар Іван Грозний прибув до Новгорода, щоб влаштувати судилище над зрадниками. Він підозрював, що Новгород і всі його жителі ніби-то хочуть перейти під опіку Литви.

Щодня піддавалися тортурам і гинули від п'ятисот до тисячі новгородців. Страти тривали п'ять тижнів. 12 лютого цар виїхав назад до Москви. Пошук зрадників продовжився і після прибуття царя до Москви.

1991 року. Конгрес США ухвалив резолюцію, що надавала президенту Бушу право почати військові дії проти Іраку. Це відбулось після вичерпання всіх дипломатичних можливостей, які б змушували Ірак вивести свої війська з окупованого ним Кувейту.