Мілітарна історія: Арешт Клауса Фукса, захоплення Микитинської Січі, Кримська конференція

Мілітарна історія: Арешт Клауса Фукса, захоплення Микитинської Січі, Кримська конференція

Мілітарна історія виходить за межі нашої сторінки у Фейсбук.

Щопонеділка о 10:00 розповідаємо про важливі військові сторінки історії, що припадають на тиждень.

 

 

 

 

 

3 лютого

1929 року. У Відні завершив роботу Конгрес представників націоналістичних організацій. На ньому проголосили створення Організації українських націоналістів на чолі з полковником Євгеном Коновальцем. Метою організації був захист українського етнічного населення від репресій та переслідування з боку влади Польщі та СРСР. Також оголошувалася стратегічна мета — побудова на всій українській етнічній території незалежної держави на принципах пріоритетності інтересів українців як нації.

1950 року. У Великій Британії арештували Клауса Фукса, англійського вченого німецького походження, який брав участь у розробці атомної бомби. Його звинувачували у передачі Радянському Союзу надсекретних даних щодо атомних розробок. Зізнання Фукса дозволили викрити мережу агентів СРСР у США.

4 лютого

1648 року. Розбивши польську залогу, Богдан Хмельницький захопив Микитинську Січ. Там його обрали гетьманом Війська Запорозького. Це стало початком повстання, під час якого Річ Посполита втратила контроль над більшою частиною українських етнічних земель. За півтора року визнала автономність гетьманської влади над Київським, Чернігівським та Брацлавським воєводствами і східними районами Волині та Поділля.

1945 року. В Ялті відкрилась Кримська конференція глав держав Великої трійки: СРСР, США, Великобританія. Їхні рішення визначили геополітичну ситуацію в Європі на багато десятиліть уперед. Попри досягнення Йосифом Сталіним, Франкліном Рузвельтом і Вінстоном Черчиллем важливих стратегічних угод щодо подальшої війни з Німеччиною та Японією, в питаннях повоєнного устрою Європи, зокрема долі Польщі, взаєморозуміння знайдено не було. Це заклало основи протистояння між Заходом і Сходом, яке по закінченні Другої Світової війни переросло в Холодну війну.

5 лютого

1917 року. Після семи років революції та громадянської війни Мексиканські Конституційні збори ухвалили нову Конституцію країни. У конституції гарантувалось загальне виборче право, земля і надра проголошувались власністю мексиканського народу, розділялись церква та держава, закладались основи економічної, соціальної та освітньої реформ.

6 лютого

1778 року. Франція та США підписали американо-французький договір про дружбу й торгівлю. Франція зобов'язалась надати США фінансову, економічну, воєнну допомогу та захистити суверенітет США. Договір також означав вступ Франції у війну з Великою Британією — її головним суперником в торгівлі й боротьбі за колонії.

7 лютого

1920 року. В Іркутську за постановою місцевого Військово-революційного комітету розстріляний 47-річний адмірал Олександр Колчак. Він обіймав посаду Верховного правителя Росії в період громадянської війни.

8 лютого

1904 року. 10 японських есмінців атакували російську ескадру, що стояла на зовнішньому рейді Порт-Артура, російської військової бази в Китаї. Розпочалась Російсько-японська війна 1904-1905 років, формальне оголошення якої відбулось 10 лютого. Її головна причина — відмова Росії пристати на японський план розділу сфер впливу в Маньчжурії та Кореї.

1963 року. Група офіцерів на чолі з генералом Абдулом Саламом Арефом вчинила заколот, вони повалили режим генерала Абдель-Керима Касема. До влади в Іраку прийшла Партія Арабського Соціалістичного Відродження (БААС). Через внутрішні протиріччя щодо зовнішньополітичного курсу восени того ж року вона була відсторонена від влади прихильниками об'єднання Іраку з Єгиптом та Сирією в єдину федеративну державу.

9 лютого

1918 року. Російські більшовицькі війська під командуванням російського лівого есера Михайла Муравйова після кількаденного артилерійського бомбардування зайняли столицю Української Народної республіки Київ. Більшовики влаштували у місті терор, жертвами якого стали тисячі осіб.

1918 року. Німеччина, Туреччина, Болгарія та Австро-Угорщина підписали в Брест-Литовську мир з Українською Народною Республікою. За умовами договору держави австро-німецького блоку визнавали незалежність УНР. Це врятувало її від повного поглинання більшовицькою Росією та звільнення більшої частини України, яку натомість зайняли австро-німецькі війська. Брестський договір став одним з етапів Брест-Литовського договору від 3 березня, загальним підсумком якого став вихід Росії з Першої світової війни. Нездатність Центральної Ради виконувати взяті на себе зобов'язання призвела до падіння УНР і приходу до влади у квітні того ж року гетьмана Павла Скоропадського.