Мілітарна історія: початок окупації країн Балтії, гетьман Іван Самойлович, війна у Придністров'ї

Щопонеділка о 10:00 розповідаємо про важливі військові сторінки історії, що припадають на тиждень.

 

 

 

 

 

 

 

15 червня

1940 року. Радянські війська окупували Литву, а наступного дня — Латвію та Естонію. За результатами проведених за місяць так званих парламентських виборів в усіх трьох країнах перемогли прокомуністичні сили. СРСР на початку серпня анексував 3 Балтійські держави на правах радянських республік.

 

16 червня

1671 року. У Москві страчений лідер бунтівників у селянській війні 1670-1671 років донський отаман Степан Тимофійович Разін. Його четвертували на ешафоті біля Лобного місця на Червоній площі.

1775 року. За наказом російської імператриці Катерини II війська під командуванням генерал-поручика Петра Текелія зруйнували Запорізьку (Підпільненську) Січ. Вона була здана без бою кошовим отаманом Петром Калнишевським. Його заарештували разом із козацькою старшиною. Решту свого життя Калнишевський провів у Соловецькому монастирі.

 

17 червня

1025 року. Помер перший польський король Болеслав П'яст, який ще за життя за свої військові успіхи отримав прізвисько Хоробрий. Його син Мешко II не зумів утримати одержану у спадок державу, що простягалась від Ельби до Волині та від Балтійського моря до Карпат. За сім років Польща розпалась на три удільні володіння.

1672 року. На старшинській раді в Козачій Діброві поблизу Конотопа Іван Самойлович обраний гетьманом Лівобережної України. За підтримки московського війська він здолав гетьманів Правобережжя Михайла Ханенка та Петра Дорошенка і став гетьманом "обох сторін Дніпра". Проте вірність Москві, яку Самойлович демонстрував протягом свого 15-річного правління, не врятувала його від звинувачень у зраді. Самойлович помер на засланні у Сибіру.

 

18 червня

860 року. Близько 200 руських суден здійснили напад на Константинополь. Не зумівши захопити місто, руси спустошили навколишні містечка, пограбували та вбили їх жителів і залишили Візантію в кінці липня.

1815 року. Битва під Ватерлоо. У цій битві французів, яких очолював імператор Наполеон Бонапарт, перемогли об'єднанні сили англо-голландсько-німецьких і прусських військ. Втративши підтримку парламенту та уряду, Наполеон вдруге зрікся влади й залишити Париж. Це стало кінцем наполеонівської ери в європейській історії.

 

19 червня

1205 року. В битві під Завихостом на Віслі проти своїх двоюрідних братів польських князів Лешка Білого й Конрада Мазовецького загинув засновник Галицько-Волинського князівства, великий князь київський і "самодержець всієї Русі" Роман Мстиславич. Його смерть стала приводом до міжусобиці, яка завершилась перемогою його синів Данила Галицького та Василька Романовича.

1992 року. Конфлікт між Молдовою і невизнаною Придністровською Молдавською Республікою перейшов у фазу гарячого військового протистояння, яке тривало понад місяць. Війна завершилась підписанням мирної угоди та введенням у Тирасполь і Бендери російських миротворчих сил, які й досі в Придністров'ї.

 

20 червня

451 року. В битві на Каталаунських полях війська Західної Римської імперії під керівництвом полководця Аеція в союзі з армією Тулузького королівства вестготів зупинили навалу коаліції варварських племен гунів і германців під проводом Аттіли в Галлію. Ця битва, в якій загинули десятки тисяч осіб, вважається найбільшою та найкровопролитнішою у Європі V століття.

1459 року. Без жодного опору перед військами Мехмеда Завойовника капітулювало місто Смедереве, столиця Сербської деспотії. З його падінням Сербія припинила існування як держава, а її територія увійшла до складу Османської імперії на майже чотири наступні століття.