Міністр оборони Євгеній Хмара окреслив пріоритети роботи Міноборони: від посилення ОПК до протидії реактивним «шахедам»

Міністр оборони України Євгеній Хмара під час спілкування з журналістами окреслив основні пріоритети роботи Міністерства оборони. Серед них — збереження команди, посилення взаємодії з фронтом, розвиток ОПК, протидія російським реактивним «шахедам», ефективніше використання людського ресурсу та пошук додаткового фінансування.

Команда Міноборони

За словами Хмари, у Міністерстві планують зберегти сильних фахівців, щоб забезпечити спадковість роботи та продовжити важливі проєкти.

Команду також посилюють. Микола Швидкий став заступником міністра і відповідатиме за фронт. Любов Галан опікуватиметься розвитком і збереженням людського капіталу Сил оборони.

До команди повернувся Сергій Боєв — його досвід планують використати в роботі з міжнародними партнерами. Напрям ОПК та експорту найближчим часом має посилити Ганна Гвоздяр.

Також у Міноборони планують посилити цифрову трансформацію та напрям когнітивної війни. Для цифрового напряму шукають людину з бойовим досвідом і досвідом роботи в Міноборони, кандидатуру для когнітивної війни вже визначили.

Щодо можливого повернення Михайла Федорова, Хмара повідомив, що зустрічався з ним у липні. Міністр запропонував знайти будь-який формат для продовження спільної роботи над проєктами, але конкретної посади не пропонував. Відповіді від Федорова поки немає.

Єдина система

Хмара наголосив, що у війні не може бути окремих фронтів відповідальності. Фронт, Міноборони, Верховна Рада, ОПК, суспільство та міжнародні партнери мають діяти як єдина система.

За його словами, у нього та Головнокомандувача є спільне бачення, а Міністерство і військове командування працюють як одна команда.

Міноборони має бути відкритим для військових: запити з фронту, ініціативи командирів і досвід підрозділів повинні швидко доходити до рівня ухвалення рішень.

Закупівлі — відповідно до потреб фронту

Головний принцип закупівель, за словами міністра, — купувати саме те, що потрібно війську.

Якщо Головнокомандувач визначає потребу в конкретних боєприпасах, дронах чи артилерійських системах, Міноборони має забезпечити їхню закупівлю та постачання.

Перехоплення ініціативи

Мета Міністерства — допомогти Силам оборони перехопити ініціативу на полі бою.

Йдеться про всі домени війни: землю, повітря, море, інформаційний і кіберпростір, а також перенесення бойових дій на територію противника.

Для цього потрібно визначати необхідні спроможності, контролювати їхню ефективність і масштабувати успішні рішення на всі Сили оборони.

Результатом має бути більше знищених сил ворога та більше збережених життів українських військових.

Людський капітал

Окремий пріоритет — залучення, розвиток та утримання людей у Силах оборони.

Хмара наголосив на відповідальності командирів за збереження життя військовослужбовців. Командир має відповідати не лише за рекрутинг людини, а за весь її шлях у підрозділі: підготовку, екіпірування, передачу бойового досвіду, інтеграцію та застосування на полі бою.

ОПК та експорт

Оборонно-промисловий комплекс потрібно захищати, підтримувати й розвивати, щоб він міг забезпечувати армію необхідними засобами як зараз, так і в довгостроковій перспективі.

Водночас Україна має посилювати роботу з оборонним експортом. Це дозволить збільшувати виробництво та ефективніше співпрацювати з міжнародними партнерами.

Хмара: росія прагне всієї України

Міністр назвав війну екзистенційною для України. За його словами, Росію не цікавлять лише Донецьк чи Луганськ — її мета полягає у встановленні контролю над усією Україною та знищенні української державності.

Хмара заявив, що Путін сприймає війну як продовження формування російської імперії. Тому поступки він може розглядати не як шлях до миру, а як підтвердження того, що тиск працює.

За словами міністра, Росія розглядає можливість додаткової мобілізації — близько 300 тисяч людей цього року і ще 300 тисяч наступного. Це пов'язано, зокрема, зі зростанням втрат російської армії.

Хмара вважає, що Путіна може зупинити лише відчуття, що Росія програє війну. Для цього Україна має діяти силою та ефективністю.

План війни має знати фронт

Під час поїздок на передову Хмара, за його словами, найчастіше чує від військових один запит — потрібно більше засобів.

При цьому командири мають досвід, підготовлені екіпажі та готовність навчати людей, адаптувати технології й швидко впроваджувати рішення.

План завершення війни не може залишатися лише на рівні міністра, Головнокомандувача чи Генштабу. Його бачення має бути зрозумілим командирам і підрозділам на фронті.

Для цього потрібен контроль: чи виконуються рішення, чи всі мають спільне бачення та чи реалізують його на практиці.

Баланс людей і засобів

Євгеній Хмара наголосив на необхідності правильного балансу між особовим складом та озброєнням і технікою.

Якщо людей більше, ніж необхідних засобів, це може призводити до неефективного використання особового складу та збільшення втрат.

Тому Україні, за його словами, не варто просто збільшувати чисельність війська. Потрібно залучати мінімально необхідну кількість людей і максимально якісно оснащувати тих, хто виконує бойові завдання.

Deep strike і удари по території росії

Україна має завдавати ударів по Росії так, щоб вони створювали економічний ефект, знижували оборонно-промислові спроможності противника та створювали когнітивний вплив.

Deep strike, перенесення війни на територію ворога, а також кібер- і когнітивні операції дозволяють впливати на стратегічну глибину Росії.

В оперативній глибині, зокрема, розташовані РЛС, ППО та засоби РЕБ. Для системного впливу на них Україні потрібні спеціалізовані підрозділи та спроможності.

Чотири перехоплювачі проти реактивних «шахедів»

Україна продовжує шукати ефективну протидію реактивним безпілотникам.

Хмара повідомив, що вже є чотири потенційні перехоплювачі, здатні збивати реактивні «шахеди». Вони пройшли польові випробування.

Наступне завдання — якнайшвидше довести ці рішення до необхідного рівня та масштабувати виробництво до тисяч одиниць.

$27 млрд дефіциту фінансування

За словами міністра, дефіцит фінансування оборони становить $27 млрд. Міноборони вже має варіанти його покриття.

Один із них — наблизити частину європейського кредиту, який передбачений на наступний рік. Інший — залучити країни, які ще не приєдналися до відповідної фінансової рамки, або збільшити внески держав, які вже її підтримують.

Міністерство визначило партнерів для переговорів про додаткове фінансування під конкретні оборонні потреби.

Україна має запропонувати партнерам чіткий план: які завдання стоять перед Силами оборони, які проєкти потрібні, яких результатів очікують та в які строки їх можна досягти.