Міжнародний огляд: Хто підігріває антивакцинальні настрої у світі?

Чому протести проти щеплень останнім часом все більше набирають обертів та чому це на руку Кремлю, в ефірі передачі «Міжнародний огляд» розповів координатор напряму міжнародної політики в Центрі політичних студій «Доктрина» Денис Москалик.

 

 

 

 

Андрій Давидов: Коли почалися перші протести проти карантинних обмежень?

Денис Москалик: Вони розпочалися ще влітку 2020 року. Тоді, після кількох місяців карантинних обмежень, якраз розпочався туристичний сезон, що для низки країн є надзвичайно важливим, адже вони отримують в цей час значний дохід. Після цього спочатку в Італії і Франції, а потім в інших європейських країнах розпочалися інспіровані певним місцевим бізнесом і політичними силами крайніх спрямувань протести. Було заявлено, що якщо протягом кількох місяців ми не подолали ковід і не сталось апокаліпсису, то небезпека пандемії перебільшена і потрібно негайно скасувати всі обмеження, щоб врятувати економіку.

Андрій Давидов: Чому на фоні масової вакцинації в багатьох розвинутих країнах розгоряються ативакцинальні протести?

Денис Москалик: Об’єктивний фактор пов'язаний із тим, що залишилась певна частина населення, яка за своїми переконаннями не бажає вакцинуватися. В більшості країн це десь 55-60%. Внаслідок цього вакцинаційна кампанія призупиняється. Суб’єктивний фактор в тому, що провалилася спроба Росії позиціонувати себе на фоні пандемії як сильного гравця з порятунку людей на міжнародній арені. Вони не змогли виконати взяті на себе зобов’язання щодо виробництва та постачання вакцин іншим країнам, та й виникали питання щодо вмісту вакцин. За виробничими, науковими можливостями Росія значно відстає від США та Китаю. І на фоні російського пропагандистського пулу на Заході представники ультраправих та ультралівих партій, які орієнтуються на Москву, організовані ними мережі ботів почали всіляко просувати антикоронавірусний порядок денний. Вони заявляють, що «коронавірус» не настільки страшний, як його намагаються позиціонувати західні медіа, що потрібно від нього лікуватися оселедцем, як заявляли на одному з латвійських телеканалів. Тож підривна робота - такий собі план Б в умовах провалу Росією вакцинної дипломатії.

Андрій Давидов: На кого спрямована російська антиковідна пропаганда, найперше на Заході, і хто є рушійною силою цих протестів?

Денис Москалик: Рушійною силою є насамперед протестний електорат. Ті, хто незадоволені діяльністю місцевої влади в кожній країні. В будь-якій державі такі групи досить численні, але досить роз’єднані. І саме над консолідацією цих груп населення працює мережа російських пропагандистських ботів.

Андрій Давидов: Хто ще причетний до підбурювання незадоволених ковідними обмеженнями і вакцинацією, окрім російських пропагандистів?

Денис Москалик: Згідно з дослідженнями, проведеними на території Європейського Союзу, активну участь в цьому бере також Китай. Але китайська пропаганда спрямована насамперед проти конкретних вакцин. Вони тиражують інформацію про те, що внаслідок використання певної вакцини сталося ускладнення або не врятували людину. Російські пропагандистські мережі діють радикальніше, цілеспрямовано намагаючись вести підривну роботу саме проти вакцинації, щоб погіршити ситуацію внаслідок пандемії в усіх країнах-противниках РФ.

Андрій Давидов: Якими джерелами послуговуються російські пропагандисти для поширення антивакцинальної інформації?

Денис Москалик: Насамперед це соціальні мережі. Телебачення використовують в тих країнах, де досить потужне проросійське лобі. Це, безумовно, країни пострадянського простору – країни Балтії, Україна, Вірменія. Не випадково Україна і Вірменія мають зараз найгірші результати з вакцинації у Європі.

Андрій Давидов: Проте у нас немає масштабних антиковідних протестів, натомість у великих європейських країнах, де здебільшого люди вакцинувались, такі акції вагоміші. Як це пояснити?

Денис Москалик: Російська інформаційна політика дуже продумана. Вони поширюють серед російськомовного населення, зокрема в Україні, власне кажучи, недовіру до влади, але не ретранслюють необхідність протестів, оскільки це небезпечно для самої Росії. Тут якраз протилежний наратив: протести – це погано. Бо для них ті, хто майданах скаче, - найгірше зло. Інша точка зору щодо пропаганди на інших мовах. Там якраз, навпаки, поширюється точка зору, що треба протестувати, братися за зброю, боротися за свободу, інакше її відберуть, якщо заборонять ходити без масок.

Андрій Давидов: Як такі протести, які інколи протікають досить радикально, як от останнім часом в Італії та Австралії, впливають на країни та уряди цих країн?

Денис Москалик: Насамперед змушують більше приділяти уваги безпеці. Ці протести загострюють відносини між суспільством і владою, оскільки їх доводиться придушувати за допомогою засобів легітимного насильства. І це на руку Росії, бо зростає рівень недовіри до влади.

Андрій Давидов: Наскільки російська пропаганда може змінити порядок денний, особливо в Європі?

Денис Москалик: Загалом порядок денний вона не може змінити, але може вплинути на окремі категорії населення, які вже негативно ставляться до коронавірусних обмежень. Це сприяє притоку людей під російську парасольку рухів.

Андрій Давидов: На мій погляд, здебільшого противниками вакцинації є прибічники проросійських сил, тож, виходить, вплив російської пропаганди в Україні значний і досі?

Денис Москалик: Україна належить із низки напрямів до того ж інфополя, що й Росія. А завдяки інтернету виробники контенту можуть легко нав’язувати свою точку зору. Можна побачити, як представники різних партій ставляться до вакцинації. Згідно з соціологічними дослідженнями, найгірші результати – в ОПЗЖ та партії Шарія. Тобто того крила політикуму, який орієнтований на Росію.

Андрій Давидов: Чому у США та Канаді, де інфопростір аж ніяк не проросійський, такі потужні протести проти вакцинації?

Денис Москалик: Це, безумовно, поляризація суспільства на фоні протистояння між демократами та республіканцями протягом останніх 5 років. Коли розхитували ситуацію в США в період Трампа та під час завершення його каденції, були активно задіяні мережі російських ботів, ці самі мережі зараз задіяні на антикоронавірусній темі. Росія зацікавлена, щоб суспільство було ще більш поляризоване, схильне до внутрішнього насильства і отримало більш жорсткі наслідки відмови від вакцинації.