Міжнародний огляд: підсумки 2020 року

У програмі Міжнародний огляд говорили про підсумки 2020 року з нашим гостем — координатор напряму міжнародної політики в Центрі політичних студій Доктрина Денис Москалик.
 

 

 

 

 

 

1. Ліквідація Касема Сулеймані

Сулеймані допоміг утриматися при владі Асаду під час громадянської війни в Сирії, особливо в операціях проти ІДІЛ. Він командував іранськими наземними підрозділи, натомість Росія підтримувала їх з повітря. Сулеймані загинув від авіаудару США 3 січня 2020 року поблизу аеропорту в Багдаді, Ірак. Те, що деякі ЗМІ писали, що наближається Третя світова — не відповідає дійсності. Адже основні гравці не були зацікавленні в загостренні.

2. Операція Весняний щит в Сирії

Перша потужна цьогорічна військова операція Туреччини. Вона досягла в Сирії того мінімуму, що ставила перед собою. Показала на що здатні ударні безпілотники Bayraktar TB2, утримала територію зайняту сирійською опозицією та відсунула від кордону курдські сили. Як підсумок, чергова домовленість між Туреччиною та Росіянами.

3. Пандемія COVID-19

Пандемія коронавірусу вплинула на весь Світ. Наслідки, в першу чергу економічні, будуть відчутними ще не один рік. Хоч найбільше постраждали малі держави. Тотальна вакцинація населення триватиме, за оцінками західних експертів, до 2023 року.

4. Штурм столиці Лівії Тріполі, успішна її оборона та контрнаступ

Навесні Лівійська національна армія фельдмаршала Хафтара почала масований штурм столиці Лівії Тріполі. Їм ц цьому допомагали Росія та Єгипет. Лівійський Уряд національної згоди (визнаний ООН і Україною) підтримувала Туреччина. Бої за Тріполі тривали до початку літа. За підтримки турків, Уряд національної згоди відтіснив сили Хафтара від столиці та відвоював значні території на Заході Лівії. Від літа в країні триває хитке перемир'я, що найближчим часом може змінитися на нову війну в регіоні.

5. Протести в Гонконзі

У травні з новою силою спалахнули протести в Гонконзі. Їм причиною став ухвалений центральним урядом т.зв. "Закону про безпеку Гонконгу". Протести проти цього закону жорстоко розігнала китайська поліція. Попри незгоду значної частини гонконжців, Закон набув сили. А Китай пішов на внутрішнє та зовнішнє посилення своїх позицій.

6. Протести Black Lives Matter

Низка масових акцій протестів, які почалися в центральному районі міста Міннеаполіс й упродовж декількох днів поширилися всією територією США. Причиною протестів стало вбивство афроамериканця Джорджа Флойда під час арешту співробітником департаменту поліції Міннеаполіса Дереком Чавіном напередодні. Протести вплинули на цьогорічні Президентські вибори у США та певною мірою поляризували суспільство. Вже до кінця року їх масовість зійшла нанівець, а можливість їх поновлення 2021 року, малоймовірна.

7. Поправки до Конституції Росії

Путні остаточно перестав гратися в демократію. Відбулось цементуватися неоцаризму. "Обнуління" президентських термінів Путіна дозволить йому висуватися на пост глави держави ще, як мінімум, двічі. Зокрема, на виборах 2024 і 2030 року, а отже й керувати країною до 2036 року, якщо дозволить здоров'я. 

8.  Вибори в Білорусі та протести проти диктатури Лукашенка

Після Президентських виборів 9 серпня країну сколихнули протести проти режиму Олександра Лукашенка. На думку протестувальників і міжнародної спільности, вибори були недемократичними та несправедливими. Адже на них з результатом у нібито 80% переміг безмінний президент Лукашенко.

Основними цілями протестів є відставка Лукашенка та проведення повторних, чесних виборів президента країни. На жаль, до кінця року активність білорусів почала спадати, а основні лідери протестного руху опинилися за ґратами, чи втекли з країни побоюючись за своє життя.

9. Друга війна в Нагірному Карабаху

Ще одна війна в якій, хоч і опосередковано, взяла участь Туреччина. Азербайджан за досить швидкий час переміг Вірменію та відновив контроль над більшою частиною окупованих територій. На жаль, в Нагорному Карабаху розмістилися так звані російські миротворці. Та турецька присутність (як основного союзника Азербайджану) зберігається на Південному Кавказі.

10. Президентські вибори у США

Вибори відбулися у вівторок 3 листопада та стали 59-ми виборами президента США. Перемогу на виборах здобув Джо Байден, який стане 46 Президентом США.

Попри намагання чинного очільника Білого Дому Дональда Трампа довести нібито фальсифікацію виборів, інавгурація нового Президента відбудеться 20 січня 2021 року. Байден стане найстарішим президентом на момент вступу на посаду (йому буде 78 років) і кандидатом, що вперше за останні 28 років переміг чинного президента (після того, як 1992 року Білл Клінтон переміг Джорджа Буша). Крім того, віцепрезидентом уперше стане жінка. 

Основні зусилля Байден зосередить на зовнішній політиці. Він намагатиметься повернутися до союзу Західних демократій у протистоянні з авторитарними режимами Китаю та Росії.