На дорогах росіян нищити найпростіше: бійці "Крил Омеги" розповіли про слабке місце окупантів
Командир бойової групи окремого загону безпілотних систем спеціального призначення «Крила Омеги» Національної гвардії України Артем Канаєв та командир екіпажу безпілотних авіаційних комплексів Микола Кейван стали гостями Армія FM. Вони розповіли про свій шлях до війська, роботу безпілотних систем на Покровському напрямку, боротьбу з російською логістикою, підготовку операторів БпЛА та нові завдання з перехоплення повітряних цілей.
— Як почалася ваша військова кар’єра? Що спонукало вас долучитися до війська?
Артем Канаєв: Дуже просто. Після університету виявив бажання служити в армії. Потрапив на строкову службу наприкінці 2021 року, але найцікавіше почалося вже з лютого 2022-го. Першого числа я підписав контракт, а через 23 дні всі знають, що сталося.
— Як далі складалася ваша служба?
Артем Канаєв: Все доволі стабільно. Спочатку нам запропонували виїхати, потім були тилові частини, тилові посади. З часом це набридло, хотілося розвитку, чогось цікавого. Тому виявив бажання перейти в наш підрозділ і розвиватися в темі БПЛА.
— Не пошкодували про це рішення?
Артем Канаєв: Не пошкодував жодного разу.
— Миколо, а яка ваша історія?
Микола Кейван: Я працював на Новій Пошті. Тоді вже почали говорити про зниження мобілізаційного віку з 27 до 25 років. Я подумав, що треба діяти на випередження і самому шукати підрозділ, до якого можна долучитися. Так і вибрав «Омегу».
— Одразу знали, куди хочете потрапити? Чому саме «Омега»?
Микола Кейван: Це круті хлопці.
— Мобілізація зараз надважлива для України. Що варто змінити у світогляді тим людям, які досі вагаються?
Артем Канаєв: Найголовніше — якщо ви щось вмієте, маєте фах і є професіоналом у своїй справі, то знайти відповідну посаду в будь-якій частині не є великою складністю.
— Але багатьом страшно.
Артем Канаєв: Треба переборювати цей страх. Дуже просто насправді.
— Миколо, а що скажете ви?
Микола Кейван: Усім страшно. Мені також страшно. Але коли ти йдеш сам, у тебе є можливість обрати професію, обрати напрямок і служити там, де тобі буде комфортно. Мені комфортно в безпілотних системах.
— З якими безпілотниками вам довелося працювати та як довго потрібно вчитися оператору?
Артем Канаєв: Ми починали з базових дронів на радіокеруванні — «сімок», «десяток», найпростіших моделей. Тривалість навчання залежить від людини. Найголовніше — бажання розвиватися. Основою є робота на симуляторі. Якщо є можливість, потрібно літати на маленьких дронах у боксах, а потім переходити на «сімки», «десятки», додавати вагу й постійно практикуватися. Найголовніше тут — досвід.
— А скільки триває базова підготовка?
Артем Канаєв: У нас базові курси тривали три тижні. Після них уже є загальна база, з якою можна працювати з безпілотними системами.
— На якому напрямку зараз працює ваш підрозділ?
Артем Канаєв: Зараз на Покровському напрямку. Ми працюємо як по наземних, так і по повітряних цілях. Виконуємо місії Middle Strike, займаємося доставкою, евакуацією. У нас широкопрофільний підрозділ.
— Якщо говорити про технологічне протистояння з росіянами, хто має перевагу?
Артем Канаєв: На нашу думку, перевага є і технологічна, і кількісна на нашому боці. Вони часто просто завалюють нас великою кількістю неякісних засобів, які навіть не долітають. Але є й дуже досвідчені екіпажі, які працюють ефективно, знаходять цілі та завдають ураження.
— Доводилося стикатися з російськими підрозділами на кшталт «Рубікона» чи «Судного дня»?
Артем Канаєв: Так, бували випадки. Ми бачили знищення нашого НРК, вони знаходили наші позиції. Але головне, що люди залишалися неушкодженими.
— Міністр оборони Михайло Федоров говорить про необхідність знищувати понад 50 тисяч росіян на місяць, щоб ворог не міг наступати. За рахунок чого це можливо?
Артем Канаєв: За рахунок кількості та якості. Потрібно ще більше дронів, ще більше людей, ще більше досвідчених екіпажів, які знають свою справу та ефективно працюють.
— Миколо, погоджуєтеся?
Микола Кейван: Звісно.
— Чи траплялися у вашій роботі якісь особливі історії?
Артем Канаєв: Ми більше працюємо саме на ураження, тому полонених зазвичай беруть оператори «Мавіків». Але ми спостерігали такі ситуації. Також брали участь у місії зі звільнення нашого військового, який потрапив у полон. Ми виставляли «ждунів», контролювали напрямки, щоб противник не міг відступити чи переміститися. Все вдалося.
— Чи долучаєтеся до програми логістичного локдауну російських військ?
Артем Канаєв: Коли є необхідні засоби — так. Ми працюємо по логістичних маршрутах, перекривали дороги, знищували постачання боєкомплекту. У нас є хлопці, які працюють безпосередньо Middle Strike-дронами. Є й дрони із самонаведенням, які дозволяють ефективно знищувати цілі.
— Ви згадували, що одна з доріг у районі Мирнограда перебувала під вашим контролем?
Артем Канаєв: Так. Ми виставляли «ждунів» прямо на дорозі. Коли техніка проїжджала, борт підіймався й завдавав ураження. Після цього далі вже ніхто не проїжджав.
— Як долучитися до «Крил Омеги»?
Артем Канаєв: Найпростіше — через наші соціальні мережі: Telegram та Facebook. Там є всі контакти. Можна обрати посаду, пройти навчання і долучитися до підрозділу.
— Зараз ви самі проходите додаткове навчання?
Артем Канаєв: Так. Для більшості з нас це повторне навчання, оскільки базовий курс ми вже проходили. Зараз навчаємося на перехоплювачів повітряних цілей.
— Тобто незабаром повітряних цілей збиватимете ще більше?
Артем Канаєв: Набагато більше.
— Які завдання стоять перед вами в цьому напрямку?
Артем Канаєв: Маємо задачу знищувати 95% повітряних цілей, а фіксувати — всі 100%.
— Яка ваша особиста статистика?
Артем Канаєв: Під час роботи із суміжними екіпажами ми пробували збивати повітряні цілі. Це було досить вдало. Збили шість «Молній», дві з них були взяті на таран.
— Наші слухачі питають: де росіяни найчастіше стають легкою ціллю?
Микола Кейван: На дорогах. Нехай там більше шастають, а нам буде їх легше знищувати.