Начальник курсу академії Сагайдачного: До кожної людини треба свій особистий підхід

24.05.2019
Начальник курсу академії Сагайдачного: До кожної людини треба свій особистий підхід

Другий ефір у Національній академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного. Цього разу ми спілкувалися з начальником навчального курсу та заступником начальника кафедри тактики.

 

 

 

 

Капітан Дмитро Паліса, начальник 17 навчального курсу факультету бойового застосування військ.

Сергій Жуковський: Розкажіть трохи про себе.

Дмитро Паліса: Я теж навчався в цьому навчальному закладі. Я з династії військових. У мене і брат вчився тут. Вступав я на факультет, на якому я зараз служу командиром роти — начальником курсу. Вступив 2010 року, провчився 4 роки. Був командиром механізованого відділення у себе у взводі. Закінчив Академію 2014 року. Якраз мали випускатися, прийшло одне розподілення для молодих офіцерів, але дуже швидко все змінилося — почалася війна. Мене відправили до частини у Василькові, що під Києвом, на посаду офіцера відділення спеціального призначення. Буквально за місяць увійшов в курс справ. Психологічно було трохи важко, але з правильним настроєм все пішло у правильне русло. Прослуживши там 4 роки, повернувся до міста Лева, до Національної академії сухопутних військ на посаду курсового офіцера.

Сергій Жуковський: Чим доводилося займатися 4 роки у Василькові?

Дмитро Паліса: Служба була надзвичайно цікава. Колектив самої військової частини маленький, але дуже згуртований. Там практично 90% офіцерів служить — це офіцерський спецназ. Ми виконували різноманітні задачі: супроводження колон, охорона перших осіб Генерального штабу, рейдові дії, контрснайперська боротьба.

Сергій Жуковський: У період служби у частині ви як часто брали участь в АТО-ООС?

Дмитро Паліса: У нас були ротації. Зміни були кожні 3 місяці. І я досі спілкуюся із частиною, там ротації так і тривають.

Сергій Жуковський: Сюди ви повернулися одразу на яку посаду?

Дмитро Паліса: Прийшов на посаду курсового офіцеру — командир взводу. Я прийшов одразу на 3 курс. Певно це мені й допомогло, що я потрапив на 3 курс. Люди вже знали, що вони хочуть і що від них хочуть отримати. Там я працював з офіцерами. Коли приходиш сюди, то зовсім інша специфіка роботи. Тут треба показати, що офіцер — це не просто людина, що начепила погони. Тут треба цьому відповідати.

Сергій Жуковський: Як краще для навчання, щоб були між собою підрозділи одного курсу чи підрозділи в яких змішані кілька курсів?

Дмитро Паліса: Напевно, щоб були змішані курси. Коли я навчався, то у нас у підрозділі був 4 курс, 2 курс і 1, на який потрапив я. Ти дивишся на 4 курс, на майбутніх офіцерів, і розумієш, що на тебе очікує в майбутньому. Це вже обмін досвідом.

Сергій Жуковський: У чому полягає відмінність?

Дмитро Паліса: Ця відмінність триватиме десь 2-3 місяці. Від початку вересня і до кінця року. Коли колишні школярі не знають, що таке армія, але мають бажання навчитися і стати такими, як контрактники.

Сергій Жуковський: Як треба спілкуватися з першим курсом і налагоджувати контакт?

Дмитро Паліса: Коли прийшов, мені здавалося, що все буде якось легко. Було важко звикати, трохи ніяково. Кожна людина — це індивідуальність. До кожної людини треба свій особистий підхід. Є різні люди. З ними треба часто спілкуватися. І не можна їх від чогось жаліти. Адже армія, є армія. Кожна людина розуміє армію по-своєму.

Сергій Жуковський: Не турбуєтесь за своїх курсантів, коли вони їздять у відпустку?

Дмитро Паліса: Як командир, я турбуюся. Але якщо правильно підійти, правильно пояснити, то жодних проблем не було. Вже було 2 відпустки й всі на 100% повернулися.

Сергій Жуковський: З чого починається ваш ранок?

Дмитро Паліса: Я ще не пройшов КПП, а мій головний сержант підрозділу доповідає, що трапилося за час моєї відсутності. Потім проводиться розвід на заняття. У курсантів 3 пари. Далі збираються всі командири рот і йдуть до старшого начальника для уточнення подальших завдань на день-тиждень.

 

Підполковник Роман Слободянюк, заступник начальника кафедри тактики факультету бойового застосування військ

Сергій Жуковський: Як пояснити такий предмет як тактика?

Роман Слободянюк: Тактика — це основа всієї військової науки. Це найнищий щабель, який дається всім. Вона містить ту основу, що дозволяє рости офіцеру. Наші курсанти не лише самі мусять вміти виконувати завдання, а ще й навчити своїх підлеглих правильно виконувати завдання. Бо без своїх підлеглих командир ніщо.

Сергій Жуковський: Тобто тактика — це теорія бою, можна так сказати?

Роман Слободянюк: Не зовсім. Тактика поєднує і практику.

Сергій Жуковський: Ця дисципліна з 2014 року має зовсім інше обличчя, так чи ні?

Роман Слободянюк: Протягом війни на Сході відбуваються зміни в способах підготовки підрозділів. Підготовка солдата також змінюється. Це не лише досвід передових держав світу, а й досвід застосування підрозділів на Сході. Пересічний глядач бачить лише зовнішні ознаки тактики. Для нас головне навчити курсанта організовувати й вести цей бій. Адже він є організатором.

Сергій Жуковський: Як відбувається навчання?

Роман Слободянюк: Ми намагаємося зробити все, щоб курсант не сумував. Даємо йому найнеобхідніше. Підготовка відбувається від простого до складного. Включаючи елементи підготовки батальйонів. Готуємо фахівців механізованих, танкових підрозділів. Курсант отримує необхідний багаж знань.

Покриття
Надсилайте повідомлення
+38 067 430 84 59
Наші соцмережі
Завантажуйте додаток