Напруга в Східній Європі: "держпереворот" в Білорусі та висилка російських дипломатів з Чехії
Сьогодні у програмі Міжнародний огляд говоримо на 2 теми. Перша — так званий держпереворот в Білорусі. Друга — вислання російських дипломатів із Чехії.
Андрій Давидов: Звідки "ростуть ноги" цієї "спецоперації" щодо запобігання держперевороту? Адже ФСБ і КДБ Білорусі заявили про його запобігання чи не в унісон.
Денис Моксалик: Це продовження хвилі репресії з часу розгрому протестів. Влада Білорусі не відчуває, що вона дійсно перемогла над будь-якими протестами. Білоруси та росіяни зараз вживають надзвичайних заходів. Буквально щодня в Білорусі відбуваються арешти. Проблема в тому, що білоруські та російські спецслужби вважали, що білоруське суспільство нездатне на протести. То тепер вони намагаються максимально зачистити все політичне поле. Нещодавно відбулись арешти представників Білоруського народного фронту на території Росії. Це також пов'язано із напруженням між Росією та США, певною воєнною тривогою зараз і має ознаки класичної чекістської провокації. Це схоже на операцію Трест, яка проводилась у 1920-х проти білоемігрантів.
Андрій Давидов: Які політичні цілі Росія та Білорусь переслідували цими заявами? Зважаючи, що дати перевороту у КДБ, червень-липень, та ФСБ, 9 травня, не збігаються.
Денис Моксалик: Для Росії саме це число є символічне — частина Імперського культу. Для Білорусі — це значно менший вплив. Тому на червень-липень можливі певні заходи. Це також намагання заявити про певну протидію американському та, як не дивно, українському впливу. Оскільки у заяві ФСБ мусили відігравати значну роль США й українські націоналісти. Таким чином, це певний зовнішньополітичний демарш проти США та України.
Андрій Давидов: Про українських націоналістів заявляє ФСБ. Чому КДБ змовчало?
Денис Моксалик: Це наслідок половинчатої політики щодо України, яку зберігала Білорусь протягом останніх років. Для ФСБ це більш активно. Адже Росія розглядає залучення Білорусі до операції проти України. Білоруси, як не дивно, цього не хочуть. Навіть проросійська частина. Для Лукашенка було б виграшним повернення до ситуації 2020 року. Росіяни намагаються форсувати та втягнути Білорусь, як частину Росії, в ті актуальні зовнішньополітичні протистояння.
Андрій Давидов: Ті нестиковки по датах свідчать, що Росія планує остаточно забрати Білорусь у свою сферу пливу?
Денис Моксалик: Тут мова йде не скільки про сферу пливу, скільки про приєднання Росією Білорусі. Щонайменше, росіяни розглядають цей проєкт. Є купа заяв самого Лукашенка, представників влади Білорусі, Росії, що, можливо, Лукашенко скоро піде у відставку і після цього оголосять про нові зрушення у відносинах із Росією. З великою долею ймовірності мова йтиме про черговий етап інтеграції. Адже білоруси намагаються цього уникнути, як і сам Лукашенко. Проте росіяни намагаються тиснути, максимально використати ситуацію, в якій опинився Лукашенко. У нього мінімум простору для зовнішньополітичного маневру.
Андрій Давидов: Чи вдасться Росії таки переламати Лукашенка?
Денис Моксалик: Швидше за все, ні. Лукашенко, так чи інакше зберігає курс на незалежність. Його в цьому підтримують і державні структури Білорусі, зокрема КДБ. Проблема в тому, що проєкт Росії не залишає Білорусі навіть суверенітету республік РФ. З вуст Путіна звучало про інтеграцію Білорусі в рамках окремих областей. Тому інтеграцію реалізувати найближчим часом не вдасться.
Андрій Давидов: Чому саме зараз Чехія висилає російських дипломатів? Що стало поштовхом для цього?
Денис Моксалик: Чехія намагається протидіяти російській експансії, згадуючи справи 2014 року. Коли підривалися склади зі зброєю, яка призначалась Україні. Або коли труїли болгарського бізнесмена 2015 року, який залучався для постачання зброї МВС і НГУ України. Таким чином, чехи намагаються здійснювати активні заходи, які б протиставлялись російським активним заходам.
Андрій Давидов: А чи могли чехам допомагати американці зі збором даних по вибухах і причетністю до них росіян?
Денис Моксалик: Швидше за все, так і відбувалось. Певним чином, ми бачимо демарш проамериканської партії всередині Чехії. Адже Чехія та її президент Земан вагалися у своїй прозахідній позиції. Намагалася знайти спільні бізнесові інтереси з Росією. Були малоприйнятні заяви, як для країни Євросоюзу та НАТО. Не на такому рівні, як це було в Угорщині, та все-таки неприємно.
Андрій Давидов: Ці 18 дипломатів, що висилає Чехія, вони всі можуть бути причетні до вибухів?
Денис Моксалик: Це дипломатичний крок. Чеські високопосадовці заявили, що висилаються всі причетні до дільності спецслужб. До вибухів причетні значно менше людей. І це не люди з дипломатичних представництв. Дипломатичні представництва — це завжди прикриття для легальної агентури.
Андрій Давидов: Звинувачення у вибухах Петрова та Боширова це свідчення їхньої професійності?
Денис Моксалик: Це свідчить про те, що протягом тривалого часу ЄС не здійснювала заходів проти російської агентури. Це не перший і навіть не другий раз, коли Петров і Боширов засвітились. Спецслужби та поліція ЄС не здійснювали жодних активних заходів проти російської агентури. Тому вона має повну свободу з підривної діяльності. Це цілеспрямована політика, щоб не сваритися з Москвою. Ми бачимо наслідки і постфактум дізнаємось, де вони засвітились. Я думаю, якщо піде відкриття діяльності російських спецслужб, ми ще неодноразово побачимо, що вони були в полі зору. Здійснювали активні операції на території ЄС і, можливо, інших країн.
