Новинки військової техніки від ІГ Арей

Новинки військової техніки від ІГ Арей

З 2016 року про Інженерну групу Арей, яка створила міський танк Азовець та бронемашину Гекон, мало що відомо. Тож головний конструктор цього колективу Сергій Степанов розповів про нові розробки групи і плани на майбутнє.

 

 

 

 

 

Сергій Камінський: Як починалася Інженерна група Арей і коли?

Сергій Степанов: З 2015 року колектив конструкторів, аби допомогти армії та фронту, об’єднався в команду добровольців, волонтерів. Потім виникли ідеї не лише ремонтувати, допомагати технікою фронту, а й робити техніку самостійно. Це модернізація наявних зразків і розроблення нових. Ми надали Міністерству оборони низку наших пропозицій щодо модернізації, створення нових зразків, і були ухвалені спільні рішення для виготовлення цих зразків. Так з’явилась машина Гекон та інші розробки, які лягли в Держоборонзамовлення.

Сергій Камінський: Повернемось до міського танка Азовець. У чому суть цієї машини, що у вас вийшло і яка її подальша доля?

Сергій Степанов: Азовець розроблявся як машина високої захищеності. Були застосовані технології, щоб захищати її в усіх проєкціях, а не лише в секторі наступу. Ми позиціонували машину як міського бою, де небезпека чатує не лише фронтально, а й з горішніх поверхів, перехресть і так далі. Тож з цією метою розробили два окремих баштових модулі. Забезпечували безпеку машини два окремих екіпажі, два оператори. Машина була здатна контролювати простір в секторі 360 градусів. Особливу увагу приділили захисту. Дослідний зразок дуже добре себе зарекомендував щодо маневровості, вперше на техніці такого рівня з’явилася система кругового огляду, дуже зручно для здійснення маневрів, руху місцях з обмеженою видимістю. Машина проходила випробування. Після захоплення заводу її доля не відома. За це взялися відповідні органи.

Сергій Камінський: Чи є у вас в планах створення досконалішої версії цієї машини?

Сергій Степанов: З 2015 року КБ як підрозділ інженерної групи не зупиняло роботу. Працювали, незважаючи на пресінг. Нині є чимало нових розробок. Тобто ми працюємо, не здаємось.

Сергій Камінський: А такі розробки, як Азовочка, Рисак, Вітерець, Арей, Акінак будуть у металі?

Сергій Степанов: Так, доробляємо, удосконалюємо, нині ми вже готуємось до випробувань.

Сергій Камінський: Хотілося б поговорити про Гекон. Ця машина виставлялась на Зброя та безпека-2016. Які її особливості?

Сергій Степанов: Машина проходить випробування на нашому підприємстві. Цікава побудова машини із використанням гібридної трансмісії. Тобто чималий внутрішній простір, високий рівень захисту, можливість долати перепони як на суходолі, так і у воді. Вона напевно зацікавить Збройні сили, адже архітектура простору дозволить будувати на базі цієї машини лінійку інших машин спеціального призначення. Та й ціну ми залишаємо мінімальною у ціновій ніші, щоб вона була доступна саме на українському ринку. Це глибока модернізація БРДМ. Від БРДМ лише залишаються елементи ходової, мости.

Сергій Камінський: Розкажіть про цей гібридний принцип силової установки?

Сергій Степанов: Використана не класична механічна схема. Машина з гідрооб’ємною гідравлічною передачею. У чому перевага? Можна отримати максимально високий момент у всьому діапазоні швидкостей. До того ж ставити на машину необхідну кількість агрегатів. На Геконі стоїть водометний рушій, який ховається в корпус. Його не можуть пошкодити ні осколки, ні кулі. Долаючи водні перешкоди, виводяться ці водометні рушії, і тоді працюють водомети. Саме гідравлічний привід дозволив використовувати таку систему.

Сергій Камінський: Танк Тірекс, на якій він стадії і чи запланований в ДОЗі?

Сергій Степанов: У нас є спільне рішення з Міноборони на реалізацію цього проєкту. 2012 рік і буде часом реалізації. Буде доопрацьована документація, створені макети. Наступним етапом буде виготовлення дослідного зразка.

Сергій Камінський: Можете, якщо коротко про машину, які принципи роботи і характеристики?

Сергій Степанов: Увагу приділили високому рівню захисту. Ми проводили польові випробування на відстріл нашої ідеології захисту. Результати вражають. Показник перевершує навіть вимоги нашого технічного завдання. Інший важливий напрямок  перехід на сучасну систему керування. Тобто вся електронна база будується на нових принципах. Тобто те, що було недоступно 10-20 року, принаймні для українського ринку, нині реалізується, чимало блоків уже пропрацьовано. Головне завдання сучасної будови машини, на наш погляд, забезпечити доступність інформації не лише для всіх членів екіпажу, а й машин в підрозділі. Роботи вже на завершальному етапі, і в цій машині все буде реалізовано.

Сергій Камінський: Можете назвати основні тези технічного завдання щодо цього танка?

Сергій Степанов: Високий рівень захисту, сучасна система керування, побудована на новій електронній базі з використанням сучасних засобів виявлення, протидії і ведення вогню. Башта без екіпажу.

Сергій Камінський: Можна його назвати маленькою Арматою?

Сергій Степанов: Підхід Армати  це скопійований із радянських зразків Т-64.

Сергій Камінський: Молот.

Сергій Степанов: Я не знайомий з цими проектами. Щодо нашого підходу, ми орієнтувались на наявні машини. Нині немає можливості розробляти нову ходову, витрачати роки на тестування і введення на озброєння. Є чимало готових до виконання завдання машин. Перше обмеження це вага. 50 і більше тонн це вже неприйнятно для бази. Підхід був, щоб правильно перерозподілити вагу, аби підвищити захищеність машини і водночас не перейти граничну вагу для ходової цього рівня. Як правильно скомпонувати і перекомпонувати машину, щоб отримати інші характеристики. Забігаючи наперед скажу, що результату вже досягнуто. Макетні зразки вже пройшли випробування.

Сергій Камінський: Я чув, що ви зараз працюєте над новою бойовою машиною. Можете розповісти про неї детальніше?

Сергій Степанов: Це робота виконується в межах ДОЗ. Інформація закрита, ще рано про неї говорити. Наступного року запрошуємо офіційно на дослідний зразок. Буде чим вас здивувати .це і нова система керування вогнем, новий баштовий модуль, навіть нова система руху. І принципи і керування рухом. Це використання гібридної трансмісії. Тобто це новації, які, як я знаю, ведуть паралельно зараз BAE Systems і ще дві досить серйозні контори. Але в нас час дослідного зразка призначений раніше, ніж у них.

Сергій Камінський: Він запланований більше на Україну чи на експорт?

Сергій Степанов: Найперше для України. Тобто база нашої машини на озброєнні української армії це можливість швидкого виробництва саме з використанням виробничих потужностей наших підприємства, і все ж ціна.

Сергій Камінський: Приблизна маса його яка буде?

Сергій Степанов: 38.

Сергій Камінський: Захист за Станагом, від чого він захистить?

Сергій Степанов: Вимоги Станаг, які є, вони переходять.

Сергій Камінський: Станаг який, третій, другий?

Сергій Степанов: Це закрита інформація. Машина переважає рівень захисту, заявлений в ТЗ як бажаний.

Сергій Камінський: І для нього буде окремий бойовий модуль, якого ще немає в Україні?

Сергій Степанов: Звичайно немає. Особливість модуля в тому, що - окрім системи керування вогнем, системи позиціонування точних приводів, все озброєння на цьому моді можна перезаряджати і обслуговувати, не виходячи з машини, ракету установку теж. І таких рішень, як мені відомо, навіть у світі немає.

Сергій Камінський: Чи створюватимете бойові машини з нуля взагалі? Тому, що поки це глибока модернізація всіх зразків.

Сергій Степанов: Плануючи концепцію розвитку нашого підприємства, ми розуміли, що терміни. Нікого не цікавить машина, яка з’явиться орієнтовно через 20 років. Тобто треба швидко, використовуючи доробки наявні, забезпечити армію великою кількістю сучасної техніки. Звичайно робота провадиться і бажання створити нову машину амбіційне бажання будь-якого конструкторського підприємства, але ми розуміємо реалії і на них вже відповідаємо своєю роботою.

Сергій Камінський: Її побачать весною, влітку чи на виставці?

Сергій Степанов: Близиться до завершення етап РКД, рано ще говорити про літо, не будемо загадувати. Але вона народиться ближчим часом і на її появу варто чекати.

Сергій Камінський: Може, якісь ще проекти, про які ніхто не чув, можете озвучити?

Сергій Степанов: Так, ідей, розробок дуже багато. У нас щодо машинного зору чималі напрацювання, щодо система керування, щодо захисту. Ближчим часом на базі цих розробок з’являться інші амбіційні проекти, тож давайте трішки почекаємо.

Сергій Камінський: Ви співпрацюєте з вітчизняними підприємствами щодо інтеграції систем?

Сергій Степанов: Чимало підприємств, на жаль, увійшли в структуру Укроборонпрому. З ними складно працювати через незрозумілий мені підхід. Ми більше працюємо з творчими колективами, які працюють у схожих проектах, але одної тематики. На наш погляд, це правильний підхід. Він досить динамічний і швидко реагує на потрібні зміни.

Сергій Камінський: Наприклад, система кругового огляду, яка вже три роки тому розроблена українською компанією, ви з ними працюєте чи у вас своя система?

Сергій Степанов: Ми знаємо цих розробників, захоплюємось їхнім підходом. Щодо своєї машини, ми робили дещо розширені функції цієї системи, тобто завдання нашої машини багаторівнева система кругового огляду. Ми камери додали: і кругового огляду, і курсові, і спрямовані. Щоб не тільки фіксувати простір навколо машини, а й можна було виділяти особливо цінні сектори, де можна слідкувати за об’єктами на далеких дистанціях. Випробування в жовтні засвідчили, що все працює і чекає демонстрації на рівні серйозної машини.

Сергій Камінський: Українські бойові модулі, а це близько 20-30, вони не особливо точні, на відміну від іноземних. Який ваш буде?

Сергій Степанов: Класичний підхід у побудові бойового модуля передбачає використання звичайних двигунів постійного струму. Ми таким шляхом не пішли. Розробили точні системи трансмісій, які використовуються в кращих світових зразках. Тобто висока система точного позиціонування з прямим приводом

Сергій Камінський: Електричним чи ні?

Сергій Степанов: Звичайно електричні, високомоментні двигуни, які позиціонують з високою точністю кутове положення блоку озброєнь. Тільки вони здатні забезпечити нормальну стабілізацію під час руху, компенсувати трясіння, динамічні зміщення під час пострілу. Таких технологій не було в 70-80 роках, тож вони не використовувались в радянській техніці. Але нині ми розуміємо, що це доступно втілити і розуміємо, як це зробити і як потім керувати правильно.

Сергій Камінський: А ви бачили на виставці аналог такого принципу? Компанія Інтерпроінвес, яка створила також Малюк, Вулкан, у них теж електричні двигуни.

Сергій Степанов: Я не бачив. Напевно теж правильний підхід.