Олена Мокренчук: Спілкування з бійцями надихає, бо вони оптимістичні, сильні та знають ціну життя

У гостях прес-офіцер 72 ОМБр імені Чорних Запорожців Олена Мокренчук

Яка зараз обстановка на позиціях 72-ї бригади?

Стандартна, як і була. Тут ніколи не вщухають обстріли. Ми сьогодні працювали з журналістами облизу позицій і нам довелося скоротити нашу програму саме через обстріли. 

Як пройшов візит Президента? Чи було це очікувано?

Я сподіваюся, що це не останній його візит. У нашого народу у менталітеті є така риса, коли ті, хто при владі здаються поганими. А коли знайомишся з цими людьми ближче, то розумієш, що люди, яким довірена велика влада, такі, як всі. Спілкування з бійцями надихає, бо вони сповнені оптимізму, сильні, мужні люди, які знають, чого хочуть і дуже цінують життя. Ця зустріч була дуже тепла і сердечна. 

Розкажіть про людей, які служать у вашій бригаді. Тут є хлопці з окупованих територій?

У нас хлопці чудові. Довгий час наших громадян з окупованих територій не брали до лав української армії. Але люди хотіли захищати свою Батьківщину. У 2015 році, коли заборона була знята, то почали масово приходити на службу. У Волноваському районі за перші місяці десь 60 людей пішло служити до армії. От сьогодні ми попали на одну з наших позицій і виявилось, що один з Донецька, інший з Макіївки, а ще хтось з Луганщини. У нас також служать і з Криму. І коли журналісти у них запитують, коли закінчиться війна, то вони відповідають: тоді, коли я повернусь додому. 

Хто вони, Чорни Запорожці? Наприклад, нам відомий вже Саша "Нато".

Так, Саша — це легенда нашої бригади. Це хлопчина темношкірий українець з Києва і завжди ходить у вишиванці. Коли ще у 2014 році у Гранітному його зустрічали волонтери і журналісти, то дивувалися. Колись з ним сфотографувалися, і ще досі по інтернету гуляє фото з підписом, що у 72-й бригаді є військовий з НАТО. 

Розкажіть про перспективи. Відомо, що скоро будуть зміни у підрозділі. 

Президент анонсував, що кілька підрозділів на нашій ділянці будуть виходити на ротацію. Нам дадуть можливість відпочити і відновити боєготовність. Ми готові до мирного життя, нас уже чекають. Ми будемо раді зустрітися з нашими друзями на мирній території. А там може і війна закінчиться. 

Розкажіть про співпрацю з місцевим населенням.

У нас практично ніколи не було конфліктів з місцевими. Ми ніколи не розділяємо людей. Ми всі – українці. У Авдіївці проходить дуже багато патріотичних заходів. З 1 вересня ми викладаємо для дітей предмет “Захист Вітчизни”. Підручники і програма — застарілі, ще 2012 року. У них написано, що Росія — наш брат. Тому ми самі шукаємо матеріал для викладання. Зараз дуже актуальні терміни: гідридна війна, інформаційна війна. Діти мають у цьому розбиратися. Вони мусять розуміти, яку Батьківщину вони захищають. Вони мусять розуміти, що зараз самою зброєю нічого не зробиш. 
Ми зараз проводимо акцію “Мій захисник”. Ми уже кілька разів розвішувала плакати із зображенням наших захисників з підписом: “Я захисник, бо я люблю Україну”. Також  по всім школам міста ми роздали близько 3 тисяч книжечок “Україна—мрія”. Це проект для початкових класів. Ми налаштовуємо дітей на життя після війни, яку Україну вони будуть будувати. 
Ми хочемо, щоб люди розуміли, що героями стають за захист країни, а не за вбивства.