Оцінка НАТО, провалений парад путіна та майбутнє українських морських дронів: ВМС про ситуацію в морі

Під час українсько-американських навчань «Сі Бриз-2026» штаб протимінних дій першого дивізіону протимінних кораблів ВМС ЗСУ пройшов оцінювання другого рівня за стандартами НАТО. Речник Військово-морських сил Збройних сил України Дмитро Плетенчук в ефірі Армія FM розповів про історичне значення цієї сертифікації для майбутнього розмінування Чорного моря та залучення іноземних партнерів, проаналізував причини скасування традиційного військово-морського параду в росії, оцінив поточний статус чорноморського флоту рф та пояснив, чому безпілотні катери не зможуть повністю замінити класичний флот.

— Штаб протимінних дій першого дивізіону протимінних кораблів ВМС пройшов оцінювання другого рівня за стандартами НАТО під час навчань «Сі Бриз-2026». Чому це епохальний успіх і яке значення він має для безпеки Чорноморського регіону?

— Військово-морські сили в цьому сенсі є піонерами в Збройних Силах України. Ще до 2014 року наші підрозділи, корабельно-катерний склад та морська піхота мали відповідний рівень оцінки і були включені до безпекових сил швидкого реагування в Європі. Цього разу наш протимінний штаб отримав оцінювання щодо сумісності другого рівня. Для України це важливо, адже такі спроможності дозволять нашим офіцерам залучати до операцій з розмінування акваторії підрозділи інших країн — членів або партнерів Північноатлантичного альянсу. Попереду на нас чекає масштабна операція з розмінування, що безпосередньо пов'язано з експортно-імпортними спроможностями країни та наповненням державного бюджету, оскільки Україна як морська держава покладається на морську логістику, яка в середньому займає до 90% нашого товарообігу.

— Тобто завдяки такій атестації наші моряки можуть командувати об'єднаними силами НАТО під час цієї операції?

— Так, завдяки цим навчанням та оцінюванню ми маємо можливість самостійно організовувати і проводити цю операцію із залученням іноземних партнерів. Ми можемо сертифіковано працювати в міжнародному середовищі. Сподіваємося залучити партнерів щонайменше по Чорному морю. Нагадаю, що в Чорноморському регіоні є три країни — члени НАТО: Румунія, Болгарія та Туреччина, а також дружня Сакартвело. Наші сусіди розміновують море постійно, і ця спільна операція має підвищити рівень безпеки.

— Чому західні партнери навчаються в українців під час цих маневрів і що взаємно запозичуємо ми? Хто кого більше навчає?

— Вони в нас навчаються тому, чого фактично не робили з часів Другої світової війни. У червні відбулася сухопутна складова навчань за участю морської піхоти. Для багатьох європейських країн, чиї доктрини досі спираються на досвід Другої світової війни, дії українських морпіхів є вражаючими, адже сучасна війна сильно відрізняється від підручників країн, які не воювали понад 80 років. Те саме стосується й моря. Ми маємо унікальний і важкий досвід розмінування в бойових умовах, під постійними загрозами з повітря та моря. Ми вимушені робити це щодня для забезпечення експорту. Цим досвідом ми ділимося, зокрема й у сферах управління військами та організації операцій. Партнери, зі свого боку, навчають нас своїх сумісних протоколів, алгоритмів логістики та інших штабних процедур. Ми ж показуємо, як відбувається управління процесами під час бойових дій за допомогою нашої системи «Дельта», яка викликає велике захоплення, адже подібної системи в такому вигляді немає в жодної іншої країни.

— Цьогорічний день військово-морського флоту в росії пройшов без масштабних парадів, путін виступав на скромному тлі, а в Калінінграді обмежилися двома понтонами з оркестром. Це страх через можливі удари чи нестача коштів?

— Вони просто не спитали дозволу в України, чи можна їм проводити парад, і вирішили не ризикувати. Хоча ми вже котрий рік поспіль чекаємо на парад російського флоту в Чорному морі й обов'язково долучилися б до нього, додавши туди стрій дронів та вогню. Спроба параду в російському анклаві в Калінінграді з двома понтонами та оркестром виглядала відверто смішно, в цьому випадку краще було не робити нічого.

— Військово-морські сили рф часто змушені ховати свої залишки в Новоросійську або інших базах. Як змінився статус чорноморського флоту рф за останній рік?

— Вони намагаються ховати флот, і навіть на Каспійському морі це не завжди виходить. Кількісний склад у них залишається серйозним, але нас першочергово цікавлять носії крилатих ракет. Назвати їх ефективними протягом останніх двох років складно. Протягом цього місяця зафіксовано лише два застосування носіїв — у середньому це їхня теперішня місячна норма. Причому вперше пуски здійснювалися двічі поспіль безпосередньо з гавані. Це показник того, наскільки вони бояться виходити в море, що готові ризикувати власною гаванню в разі нештатної поведінки ракетного озброєння, яке зараз через дефіцит завантажується на кораблі фактично одразу з заводу. Інших пунктів базування в Азово-Чорноморському регіоні в них немає. У море наважувалися виходити лише кораблі прикордонної служби берегової охорони фсб рф, але останній такий вихід завершився втратою їхнього корабля другого рангу, який за своїми характеристиками є корветом і відрізняється від бойових одиниць лише складом озброєння.

— Як росіяни намагаються блокувати наш зерновий коридор зараз? Чи присутні там їхні судна?

— Наразі в морі не спостерігається жодних російських кораблів чи підводних човнів. Українським зерновим коридором за весь час його роботи скористалися вже понад 8 000 суден. Зараз ситуація кризова, і тактика росіян звична — максимально навантажити нашу систему протиповітряної оборони, оскільки жодна ППО не може гарантувати 100% збиття. Проте зараз вони вдалися до неприхованих воєнних злочинів: якщо раніше під час ударів по портовій інфраструктурі судна зазнавали пошкоджень нібито випадково, то тепер вони цілеспрямовано б'ють дронами по цивільних суднах. Усі ці судна перебувають у нашій акваторії абсолютно законно, вони мають власників та страховку, тому фінансова відповідальність за ці руйнування в результаті ляже на плечі платників податків російської федерації.

— На тлі успішної роботи безекіпажних катерів Sea Baby та Magura V5 чи змінилися уявлення про морську війну? Чи потрібен буде з часом класичний флот, чи дрони вирішуватимуть усе?

— Дрони — це лише один з інструментів, а не панацея. Зараз російські кораблі сховалися в пунктах базування, і дрони туди в більшості випадків зайти не можуть. Існує великий перелік завдань, які спроможні виконувати виключно великі кораблі. Повертаючись до розмінування: це процес, де екіпаж у пів сотні людей має працювати руками й очами безпосередньо в морі, маючи автономність у кілька тижнів. Не існує безекіпажних систем, які гарантовано працюватимуть без обслуговування людиною. Провідні морські держави світу зараз роблять експериментальні кроки в бік побудови повноцінного за функціоналом безекіпажного флоту, але це поки що поодинокі випадки. На дроні неможливо розмістити повноцінну систему ППО чи важкі засоби розмінування, тому класичні флоти існуватимуть і надалі.

У чому різниця між нами та ворогом? Для потреб ВМС ЗСУ зараз будуються два корвети типу «Ада». Ми врахували досвід цієї війни, змінили проєкт і збільшили озброєння цих корветів на 50% саме з урахуванням дронових загроз. Російські ж кораблі, які потрапили під наші удари, створені за радянськими проєктами або мають велику частку радянської ДНК, тому вони банально не були готові до відбиття подібних атак. Головне — не втратити цей технологічний ривок, щоб ворог нас не наздогнав.