"Після полону я почав нове життя": історія ветерана, який став кар'єрним ментором

«Умови в полоні були жахливі. Людського там було дуже мало». Ветеран та кар’єрний ментор громадської організації «Серце Азовсталі» Геннадій Азжеуров розповів про час проведений у ворожому полоні та зміни, які сталися у його житті після виходу на волю. А Ксенія Столбова, СЕО DAN.IT та викладачка курсу «Психологія для HR», на якому навчався Геннадій, розповіла про свій курс, навчання та допомогу ветеранам.

Ксенія Столбова пояснила, що таке Dan IT Education.

— Dan IT — це навчальний центр, який допомагає опанувати нові професії у сфері Digital, AI та IT і підвищити кваліфікацію. Ми працюємо як з фізичними особами, так і з компаніями. У нас є різні формати навчання. Діючі військовослужбовці можуть навчатися абсолютно безкоштовно. Це можуть бути напрямки DevOps, SMM, Digital — усе, що може бути корисним і для служби, і для майбутньої кар’єри. Також ветерани можуть навчатися безкоштовно завдяки співпраці з громадськими організаціями та фондами, які фінансують ці програми. Найпростіший спосіб до нас долучитись — ввести в пошуку: Dan IT. Ви одразу знайдете наш сайт або соціальні мережі. Залишаєте заявку, і наші менеджери зв’язуються з вами та допомагають обрати напрямок.

Геннадій Азжеуров поліцейський із понад 30-річним стажем, він обороняв Маріуполь у 2022 році. Він розповів, що найсильніше запам’яталося з лютого 2022 року.

— Найбільше пам’ятається перший день. Ми всі чекали, але це все одно було несподівано. Саме початок війни закарбувався найбільше. А потім уже був полон — це інша історія.

Геннадій розповів про потрапляння полон і умови в ньому.

— Спочатку мене привезли в райвідділок, де я починав свою кар’єру. Він був окупований ще з 2014 року. Було дуже важко бачити це місце під контролем ворога. Потім був Донецьк і зрештою — Оленівка. Умови в полоні були жахливі. Камера розрахована на 6 людей, але там було понад 40. Спали стоячи, води майже не було, світло горіло цілодобово. До туалету могли не виводити по дві доби. Людського там було дуже мало.

Геннадій Азжеуров пояснив, як він повернувся з полону.

— Це був не обмін. Мене фактично відпустили. Вони намагалися звинуватити мене у терористичній діяльності, але не змогли нічого довести. Сказали: «Іди». Я, коли вийшов, то одразу подзвонив дружині. Це було близько десятої вечора. Вона не могла повірити, що я на зв’язку. Потім ми ще довго добиралися, проходили перевірки. Я втратив понад 20 кілограмів ваги, було важко ходити. Але через деякий час ми змогли виїхати.

Геннадій пояснив, коли вирішив змінити професію.

— Коли звільнився зі служби, зрозумів, що потрібно рухатися далі. У мене був великий досвід роботи з людьми, і я хотів бути корисним. Через свого командира я потрапив у «Серце Азовсталі», де якраз був набір на IT-курси. Спочатку IT здавалося чимось далеким. Але коли я побачив напрямок HR-рекрутингу, зрозумів, що це мені близько. Так і почав навчання. Я вчився понад 7 місяців, двічі на тиждень по кілька годин. Зараз я працюю кар’єрним консультантом у «Серці Азовсталі». Також навчаюся на психолога в Маріупольському державному університеті. Допомагаю ветеранам і родинам полонених адаптуватися, знайти роботу і новий шлях у цивільному житті.

Ксенія Столбова розповіла, яким студентом був Геннадій.

— Дуже відповідальним і включеним у навчання. Спочатку він був мовчазним, але з часом відкрився. Приблизно на четвертому-п’ятому місяці ми почали говорити про його досвід. Було видно, як він змінюється і набуває впевненості. Для викладача це найкращий результат.

Ксенія, пояснила чому робота Геннадія важлива.

— Коли військові повертаються до цивільного життя, вони змінюють свою ідентичність. Це складний шлях. Наша місія — допомогти знайти нову професію і новий сенс. Навчання для військових і ветеранів безкоштовне, і ми закликаємо всіх долучатися.

Ксенія Столбова розповіла про захід для роботодавців, який вона проводить.

— На жаль, не всі роботодавці готові брати ветеранів. Ми хочемо показати успішні приклади, компанії, які уже мають програми підтримки ветеранів. Важливо, щоб більше роботодавців розуміли їхню цінність.