Зараз в ефірі:

Подорож до Байконуру — закритого російського космічного об'єкта

10.10.2019
Подорож до Байконуру — закритого російського космічного об'єкта

2017 року двоє людей проникли на Байконур, космічний об’єкт в Росії на Казахстані. Зі знятого матеріалу планується створити фільм, що  зветься Байконур Вторгнення. Зараз він на фінальних процесах зведення за підтримки Українського культурного фонду. І наші гості: Ангел Ангелов — режисер-оператор та Дмитро Громов — автор та ведучий проекту, Ольга Безхмельницька — продюсер.

 

 

Андрій Давидов: Чому саме Байконур?

Дмитро Громов: Ми дослідники в даній області. Понад п'ять років знімаємо документальні фільми. Відвідали зону відчуження, об’єкти в Києві та області й близьких країнах. І раптом виявили, що є такий космічний об’єкт Байконур з законсервованими радянськими шаттлами, які стоять в ангарі посеред Казахстанської пустелі. Ми відвідали два таких ангари в яких стоїть два шаттли та ракета Буран.

Андрій Давидов: Які об’єкти ви досліджуєте?

Дмитро Громов: Ми займаємось дослідженням таких історичних об’єктів як бомбосховища, бункери часів Холодної Війни, тунелі метрополітену та різні підземелля.  

Андрій Давидов: Ви комусь повідомляли, коли вирішили поїхати в Казахстан?

Дмитро Громов: У Києві знали наші колеги, які нас підтримували та наш юрист. А взагалі ми намагались тримати це в секреті, щоб не було витоку інформації, і ніхто не зміг зашкодити нашій поїздці. Тому що ми були не у себе в країні, на специфічному об’єкті та нестійких умовах.

Андрій Давидов: Як проходив процес зйомки?

Ангел Ангелов: Оскільки в нас не маленький досвід зйомок в екстремальних у мовах то і знімальний комплект був не дуже великий. Ми мали невелику камеру, два об’єктиви, фотокамера і два GoPro. Сконцентрувались на безпечному проходженні всього маршруту. Були не легкі умови, які трохи заважали знімальному процесу. Це було психологічне та фізичне випробування для нашої групи. Але все що хотіли ми відзняли.

Андрій Давидов: Відомо, що Байконур взагалі закрите місце. Як там зараз?

Дмитро Громов: Це був довгий шлях. Довелось за ніч вже в Казахстані, робити піший перехід на 50 кілометрів  до космодрому. В самому Байконурі є дуже багато робочих комплексів і не робочих. Ми вибудували маршрут так, щоб обійти ці робочі комплекси та стартові площадки з безпечної сторони. Це величезне нагромадження різних комплексів та військових об’єктів. Вони всі патрулюються та знаходяться під периметром з сигналізацією. А охороняється це все російськими військовими. 

Андрій Давидов: А як взагалі життя в самому місті?

Дмитро Громов: Байконур — це стандартне, закрите військове містечко. Зараз там порядку 20-30 тисяч населення. Це повноцінне місто, але закрите. В’їзд здійснюється через КПВВ за перепусткою. Звичайна людина просто так не може туди потрапити 

Андрій Давидов: А як ви туди потрапили?

Дмитро Громов: В самому місті ми не були. Поблизу нього знаходиться космодром. Ті люди, які живуть в Байконурі обслуговують його. Це місцеві жителі та росіяни. Також там випускають в повітря міжнародні ракети. 

Андрій Давидов: Які були ваші перші враження від побаченого?

Дмитро Громов: Те що ми побачили перевершило всі наші сподівання. Ми були в середині космічного корабля Буря, якому не вистачило лише два роки до вильоту у космос. Та зуміли зняти запуск ракети Союз з дуже близької відстані. Це було не дуже безпечно, тому що в той момент ніс службу патруль з пошуковими дронами, але нам вдалось зайняти безпечну позицію. 

Андрій Давидов: Як ви повертались в Україну?

Дмитро Громов: Ми вирішили трохи скоротити шлях по “диким” дорогам, якими їздили патрулі. Так вийшло, що ми зайшли в периметр і зірвали сигналізацію, тож нам довелось тікати від патруля. Звідти вже дістались точки з якої можна було їхати машиною.

Андрій Давидов: Чому ви так довго не оприлюднювали ці матеріали?

Ольга Безхмельницька: Такі масштабні документальні фільми завжди довго створюються. Коли хлопці повернулись з матеріалом, і ми дізнались його потенціал, то вирішили, що це має бути якісний повнометражний фільм. Але вибудувати історію лише на цьому “вторгненні” здалось замало, тому протягом двох років ми шукали архівні матеріали задля того щоб доповнити фільм історією космічної програми, протистоянням Радянського Союзу та Америки, чому взагалі виник цей комплекс і який вплив це має на сьогодення. Потім ми вирішили створити 3D модель комплексу  Байконур  задля того щоб глядачу було зрозуміло, що це за територія. Тому це все зайняло вкупі не мало часу.

Андрій Давидов: Коли ми побачимо цей фільм?

Ольга Безхмельницька: Фільм буде приблизно на 75 хвилин. Ми сподіваємось, що спочатку він буде подорожувати кінофестивалями, і вже в наступному році буде у прокаті. 

Андрій Давидов: Які у вас плани на майбутнє?

Дмитро Громов: Ми продовжуємо досліджувати різні цікаві об’єкти. Є багато амбітних планів і місць, в яких хотілось би побувати. А місце яке хотілось би дослідити це звичайно Фукусіма. Закрите місце з цікавою історією.

Покриття
Надсилайте повідомлення
+38 097 1991.8.24
Наші соцмережі
Завантажуйте додаток