"Полон замість штурму": росіяни на Харківщині масово здаються після зустрічі з українськими дронами

Російська пропаганда минулого тижня поширила повідомлення про нібито захоплення Нововасилівки на Харківщині. Втім, у 16-му армійському корпусі ЗСУ цю інформацію назвали фейком. Про ситуацію на Великобурлуцькому напрямку, тактику російських військ, полонених окупантів та обстановку в прифронтових громадах в ефірі Армія FM розповів офіцер відділу комунікацій 16-го армійського корпусу на позивний Ґанз.

— Минулого тижня російські ЗМІ масово поширювали повідомлення про нібито захоплення Нововасилівки. Яка реальна ситуація в районі населеного пункту станом на сьогодні?

— Для того щоб зрозуміти, що відбувається на Великобурлуцькому напрямку, треба повернутися на два тижні назад, коли ворог втратив населений пункт Одрадне. Після цього приблизно тиждень вони приходили до тями, намагалися зрозуміти, де перебувають їхні позиції, наскільки сильно брехало командування їхнього 83-го мотострілецького полку, а також проводили ротацію особового складу. Була цікава особливість: вони вирішили поекспериментувати й завели на першу лінію полк, сформований із військовослужбовців ракетних військ стратегічного призначення. Їм обіцяли службу в тилу, на другій або третій лінії, але коли їх почали заводити під Одрадне, почалися масові відмови від участі в бойових діях. Тому певний час було відносно спокійно. Ворог обмежувався розвідкою та обстрілами. На минулому тижні вони спробували активізуватися в районі Нововасилівки. Сформували кілька штурмових груп і намагалися провести наступ, але були завчасно виявлені. По них завдали комбінованих ударів дронами та артилерією ще під час висування. Фактично до села вони навіть не дійшли. Розсіялися по лісу. Потім наша аеророзвідка ще кілька днів виявляла їх і знищувала. Станом на сьогодні жодної активності ворог не проявляє, веде лише розвідку. Ситуація на Великобурлуцькому напрямку зараз більш-менш стабілізувалася.

— Тобто Нововасилівка залишається під контролем Сил оборони?

— Так, населений пункт залишається під контролем Сил оборони України. Втрати позицій не допущено. Повідомлення про захоплення Нововасилівки, як і низки інших населених пунктів на Вовчанському напрямку, є частиною інформаційної кампанії противника і не відповідають дійсності.

— Чому російська сторона заявляє про захоплення населених пунктів, якщо це не відповідає реальності?

— Окрім Нововасилівки, за минулий тиждень росіяни заявили про захоплення ще кількох населених пунктів у зоні відповідальності 16-го армійського корпусу — зокрема Бударок і Караїчного. Наскільки ми розуміємо, це елемент інформаційної кампанії, спроба створити інформаційний шум на фоні невдач, які вони зараз мають на півдні. Йдеться про ситуацію в Запорізькій області, де вони втрачають позиції, а також про проблеми з логістикою та забезпеченням паливно-мастильними матеріалами. Навіть у Криму вже фіксуються проблеми з пальним. Щоб перебити цей негативний фон, вони починають генерувати вигадані перемоги та заявляти про взяття населених пунктів, які залишаються під контролем України.

— Ви згадали про полонених. Скільки російських військових вдалося взяти в полон останнім часом?

— Точних цифр не називатиму, але за останні два тижні ми взяли в полон понад два десятки російських військовослужбовців. Щодо ліквідованих, то їх понад 50 — це лише ті втрати, які ми можемо підтвердити. Наприклад, був випадок у зоні відповідальності прикордонників, коли одразу четверо росіян заблукали в лісі, потрапили під обстріл, розгубилися. До них прилетів наш «Мавік», почав звертатися до них через гучномовець, і вони фактично самі вийшли до українських позицій та здалися в полон.

— Що можна сказати про тих окупантів, які зараз потрапляють у полон?

— Переважно це люди, які підписали контракт лише два-три місяці тому. У них три тижні базової підготовки на полігоні, потім ще кілька тижнів у підрозділі — і далі їх відправляють у штурмові групи. Вони не знають місцевості, не мають достатньої підготовки й часто просто не розуміють, куди йдуть. Коли усвідомлюють, що це дорога в один кінець, багато хто здається в полон. Середній вік таких військовослужбовців — приблизно 50–52 роки.

— Чи спостерігається накопичення російських резервів на вашому напрямку?

— Не можу сказати, що бачимо накопичення резервів. Фактично все поповнення, яке надходить до підрозділів противника, одразу відправляють у штурми. У них сформувалася система, де є постійний склад підрозділу і є новоприбулі, яких використовують як штурмовиків. Наприклад, у 127-му мотострілецькому полку новоприбулі військовослужбовці мають середній термін виживання приблизно півтора тижня. Після цього вони або вбиті, або поранені, або зникають безвісти.

— Які підрозділи противника діють проти українських сил на вашому напрямку?

— Проти нас воює 44-й армійський корпус із приданими частинами, зокрема 127-й і 126-й мотострілецькі полки. Корпус сформований на базі Ленінградського військового округу. Більшість особового складу — вихідці з північних і депресивних регіонів Росії: Архангельської області, Псковської області, Новгородської області, Республіки Комі. Саме там активно працюють російські вербувальники, які обіцяють високі виплати за контракт. Втім, навіть серед полонених є випадки, коли обіцяних грошей люди так і не отримали.

— Чи трапляються серед полонених жителі великих російських міст?

— За останній час я не можу пригадати полонених із Москви чи Санкт-Петербурга. Переважно це жителі невеликих містечок, селищ і сіл. Дуже багато засуджених і людей похилого віку. Наприклад, нещодавно в полон здався 64-річний чоловік із вісьмома судимостями. Вперше він потрапив до в'язниці ще у 1982 році. Останній термін отримав за тяжкий злочин, що призвів до смерті людини. Йому запропонували або залишатися у в'язниці, або підписати контракт. Він обрав друге. За словами наших медиків, у нього практично не залишилося жодного здорового органу.

— Наскільки активно противник використовує сучасні технології, зокрема FPV-дрони та авіацію?

— Найактивніше ворог застосовує керовані авіаційні бомби. Користуючись перевагою в повітрі, російська авіація регулярно завдає ударів по українських позиціях. Втім, є й інша сторона цієї історії. Під час польотів над Бєлгородською областю російська авіація регулярно скидає авіабомби на власну територію. Лише за минулий тиждень ми зафіксували три випадки падіння авіабомб без детонації на території Бєлгородської області. Одна з них впала просто посеред села Крутой Лог, приблизно за 40 кілометрів від державного кордону.

— Яка ситуація з цивільним населенням у прифронтових громадах?

— Евакуація триває постійно. Працюють військові адміністрації, поліція, інші служби, які переконують людей виїжджати з небезпечних районів. Певні результати є, але ті, хто хотів виїхати, здебільшого вже це зробили. Залишаються люди, які не хочуть покидати свої домівки й наважуються на евакуацію лише тоді, коли ситуація стає критичною.

— Чи залишаються цивільні у Вовчанську та прилеглих населених пунктах?

— Фактично цивільного населення там майже не залишилося. Два тижні тому 57-ма бригада за допомогою наземного роботизованого комплексу евакуювала звідти 85-річну жінку та 50-річного чоловіка. Жодної повноцінної інфраструктури там уже немає. У радіусі 20–30 кілометрів від лінії бойових дій не працюють магазини, аптеки чи лікарні. Якщо окремі цивільні ще залишаються, допомогу їм надають українські військові. Про функціонування цивільної інфраструктури говорити вже не доводиться.