Поновлення війни між Азербайджаном і Вірменією

Поновлення війни між Азербайджаном і Вірменією

Вранці 27 вересня Вірменія повідомила, що Азербайджан завдав ракетних ударів по населених пунктах Нагірного Карабаху. Водночас в Азербайджані заявили, що саме Вірменія почала бойові дії. У відповідь війська Азербайджану розпочали контрнаступ по всій лінії фронту в Нагірному Карабасі.

Як нова війна вплине на ситуацію в регіоні розповість в програмі Міжнародний огляд наш постійний гість Координатор напряму міжнародної політики в Центрі політичних студій Доктрина Денис Москалик.

Андрій Давидов: В чому причина конфлікту? З чого все починалось?

Денис Москалик: Конфлікт між Вірменіє та Азербайджаном бере початок з ХХ століття. Після розпаду Російської імперії, почалась боротьба народів Закавказзя за території. Оскільки не існувало жодного етнічного кордону, який би влаштовував одну зі сторін. Сам конфлікт носив у собі надзвичайно тяжкий характер через значне перемішування населення. Відповідно у 1918 році розпочались перші зіткнення між вірменами та азербайджанцями. Після окупації російськими більшовиками Вірменії та Азербайджану, конфлікт у СРСР перебував у замороженому стані. А вже під час Перебудови конфлікт повернувся до активної фази. З цього моменту починається активне збройне протистояння. Певною мірою, до конфлікту долучився Комітет державної безпеки. Який намагався вплинути на процеси, задля збереження радянського впливу в регіоні. Натомість радянські війська то підтримували вірмен, то азербайджанців. Коли Вірменія та Азербайджан провели референдум про Незалежність від СРСР 1991 року, аналогічний референдум про Незалежність від Азербайджану провели і в Нагірному-Карабасі. Референдум в Карабасі проігнорувала азербайджанська меншина, яка на той час нараховувала близько 20% населення регіону. Його не визнали в Азербайджані. Загалом за Незалежність Карабаху проголосували 90% населення. І з цього часу починається неоголошена війна.

Андрій Давидов: Чим продиктоване рішення Радянського Союзу не звертати уваги на етнічні проблеми в регіоні?

Денис Моксалик: Це було пов'язано з ідеологічними настановами в яких існував СРСР. І не бажання бачити проблеми регіону. Вважалось, що клановість і релігійні почуття етносів згодом зникнуть.

Андрій Давидов: Як завершилась війна між Вірменією та Азербайджаном у 1990-х роках?

Денис Моксалик: Війна завершилась майже тотальною перемогою Вірменії. Окрім того, що вірмени зайняли весь Карабах, вони зайняли ще й найближчі райони заселені азербайджанцями. Яких звідти вигнали. Фактично Азербайджан втратив контроль над п'ятою частиною своєї території. І починаючи з підписання мирних угод 1994 року, війну вдалося лише мінімізувати. Позиційна війна малої інтенсивності відбувалася там постійно. Подібне ми бачимо зараз на Донбасі. Останній великий спалах боїв у Карабасі був у липні 2020 року. Спроба замороження будь-якого конфлікту перетворює його на нескінчену війну.

Андрій Давидов: Якщо порівнювати бої 2016 та 2020 років, які між ними різниця?

Денис Моксалик: Насамперед ми бачимо зростання боєздатності азербайджанської армії. Азербайджан продовж останніх років закуповує новітні зразки озброєння — зокрема турецькі безпілотники Bayraktar, які є і в української армії. Та ізраїльські безпілотники. Значна перевага Bayraktar у своєму класі в тому, що він має найбільшу тривалість польоту, до 24 годин. Це дуже зручно для розвідувального апарату. Відповідно, якщо безпілотник не завдає удар, він наводить на ціль артилерію. Bayraktar Азербайджан замовив у червні цього року, а вже зараз активно використовуються. Враховуючи, що мінімальний строк навчання оператора безпілотника — пів року. Тож ми можемо зробити висновок: або азербайджанці досить швидко опановують техніку, або на ній працюють не зовсім азербайджанці.

Андрій Давидов: Ми можемо стверджувати, що в азербайджанців кращі стартові позиції, ніж у вірменів?

Денис Моксалик: Стартові позиції кращі у вірменів, як у тих, хто обороняються. У Нагірному-Карабасі вони на горах. Але Азербайджан, внаслідок раптовості, використання новітніх зразків озброєння вони добились певних локальних перемог. Зайняли низку позицій, прикордонних сіл, стратегічних позицій.

Андрій Давидов: Ми бачимо, що основний партнер Азербайджану Туреччина. Хто ще може підтримати Азербайджан і відповідно Вірменію?

Денис Моксалик: Азербайджан можуть підтримати країни, що орієнтуються на Туреччину. Передусім Пакистан і Афганістан. Вони якраз беззастережно й підтримали Азербайджан. Теоретично можуть підтримати й США. Відповідно Вірменію — Росія та Франція. І це Іран, який протистоїть країнам НАТО в даному регіоні. Якщо до підтримки тієї чи іншої сторони підключатимуть всі заявлені країни, то можлива велика регіональна війна. Загалом до двох десятків країн можуть підтримати обидві сторони.