Поява гасла Слава Україні

Поява гасла Слава Україні

У програмі Історичний фронт історик Юрій Митрофаненко розповів про появу гасла "Слава Україні!", період його поширення та набуття сучасного звучання.

 

 

 

 

 

 

Андрій Давидов: Як сформувалося це вітання і які були військові вітання, наприклад, за доби Козаччини чи трохи пізніше?

Юрій Митрофаненко: Я не спеціаліст із ХVІІІ та ХІХ століття, але про події Визвольних змагань та історію вітання "Слава Україні" можу розповісти. Історію вітання "Слава Україні" досліджував Юрій Юзич під час проєкту Історична правда, у якому аналізувалися події Української революції. Мені траплялися в джерелах різні випадки використання вітання "Слава Україні!" Відомо, що з 1917 року воно вже побутувало в армії УНР. Хто його запропонував, важко сказати. У добу Української держави це вітання стало вже традиційним в армії. А 1920 рік став часом, коли це вітання було затверджене офіційно, з одного боку, а з іншого — набуло статусу неофіційного вітання у повсякденні.

Автор роману Холодний Яр Юрій Горліс-Горський описав епізод під час Першого зимового походу, який розпочався 6 грудня 1919 року на Волині. В лютому 1920 року частини армії УНР потрапили на територію Холодного Яру: "Впереду наліво видно над лісом церковну копулу. Це — Мотрин монастир, штаб гайдамаків. Село має звичайний мирний вигляд, але група парубків, що йшла по вулиці, і співаючи "Серед степу на просторі" — озброєна. У всіх рушниці, у декого шаблі і револьвери, у одного шабля старовинна, оправлена в срібло. Під'їжджаю до них: "Добридень хлопці!". "Слава Україні!", — відповідає декілька голосів. Це мене трохи змішало. Я не знав, що у холодноярців заведено замість "Здоров" вітатися "Слава Україні", а відповідається — "Україні слава".

Маємо дуже важливий спогад автора. До речі, роман Холодний Яр, виданий за підтримки  митрополита отця Андрея Шептицького, фіксує популярність вітання "Слава Україні!" і відповіді на нього "Україні слава!". У п’єсі Якова Водяного Холодний Яр так само є згадка про вітання "Слава Україні!" і відповідь "Україні слава!" або "Навіки слава!". Тож можна сказати, що саме 1920 рік закріпив це вітання у повсякденні окремих повстанських частин, вірних ідеології УНР.

У березні 1920 року армія УНР поставила собі за мету прорватися до Вознесенська, оскільки командуванню — Михайлу Павленку, Юрку Тютюннику, Гулому-Гуленку було відомо, що там величезні склади зброї та набоїв, яких так бракувало армії УНР під час Зимового походу. Керівництво армії УНР ухвалює рішення вириватися з оточення на терени Центральної України. У більшовиків була мета знищити слабо озброєну армію УНР. Проте, як відомо з архівних документів, українському війську вдалося уникнути оточення і підійти до Вознесенська. Події, що там відбулися, Володимир Вятрович назвав "бій під аплодисменти".

16 квітня армія УНР здобула Вознесенськ і значно поповнила запаси зброї та амуніції під радісні вигуки: "Ну, тепер тримайтеся, товариші, годі вам стріляти, а нам дивитися!". Чому бій під аплодисменти? Тут треба зв’язати аплодисменти з браком набоїв. Атака була вранці, тоді під час війни велику роль відігравала кіннота і набої могли замінити шашки. Кіннота Чорних запорожців Петра Дяченка вранці атакувала Вознесенськ, їх прикривала піхота, імітуючи постріли оплесками, щоб ввести в оману ворогів, ніби всюди стріляють.

Є спогади, що здобувши Вознесенськ, хлопці найперше клали собі за пазуху набої, а вже потім їжу та одяг. Значення цього бою було таке велике. Виданий наказ армії УНР від 19 квітня 1920 року, підписаний командармом Михайлом Омеляновичем-Павленком. Там були такі рядки: "Всім частям армії на похвалу та подяку за службу Україні відповідати: "Слава Україні!". Тож вітання "Слава Україні!" в українському війську вже має понад сторічну історію. Дуже символічно, що у 2018 році армійцям повернули вітання "Слава Україні!". До речі, відповіді "Героям слава!" у двадцятих-тридцятих роках в українському війську не було.

Андрій Давидов: Яким же чином з’явилася друга частина гасла "Героям слава!"?

Юрій Митрофаненко: Тридцяті роки, доба вождизму, десятиліття тоталітарних, авторитарних режимів. В Україні тоді дуже популярним був авторитаризм і відповідь на "Слава Україні" була "Вождеві слава!". Тобто в середовищі організації українських націоналістів, яку очолював Євген Коновалець. У 1940 році ОУН розколюється на ОУН (м) і ОУН (б). Тоді лунає: "Вождям слава!". Але у 1941 році збір ОУН постановив, що на "Слава Україні!" відповідати "Героям слава!". Тобто відбулася деперсоніфікація цього гасла. До речі, у добу Гетьманату відповідь була на вітання: "Гетьманові слава!". Це дуже важливо для розуміння ментальності українців: відповідь на вітання підкреслює масовість українського руху і не прив’язаність його до певної особистості, що робить нас сильними під час будь-якої війни.

"Слава Україні! Героям слава!" — з того часу саме така відповідь на питання стала маркером українського націоналіста. Степан Бандера колись зазначив, що настане час, коли один скаже: "Слава Україні, а мільйони відповідатимуть: Героям слава!". І коли в ЗСУ почали повертати приклади нашої військової історії, а не історії радянської армії, то червона зірка змінилася на тризуб, радянський однострій на однострій доби УНР чи УПА і повернулося вітання доби Визвольних змагань. В нашу армію повернулася наша історія.

Андрій Давидов: Чому тривалий час, особливо в дев’яностих і нульових, в Україні була поширена думка, що гасло "Слава Україні" пов’язане суто з Галичиною, з формацією українських націоналістів?

Юрій Митрофаненко: Раніше все патріотичне в Україні пов’язувалося із Західною Україною. Навіть побутував такий жарт, що галичани не можуть пробачити всій іншій Україні, що Тарас Шевченко народився на Черкащині, а УПА була створена на Волині. Думаю, це був такий собі більшовицький мем, що тільки галичани є противниками Радянського Союзу, а на іншій території живе лояльне до системи населення, тому все патріотичне пов’язувалося суто з УПА. Але коли ми почали досліджувати нашу історію, то виявилося, що перший досвід повстанської війни — це Холодний Яр, перші криївки почали копати там саме. Вітання "Слава Україні! Героям Слава!" походить із Центральної України. Тож це був стереотип, що все патріотичне пов’язане лише із Західною Україною. До речі, спростовуючи міфи:  ідеологи українського націоналізму Микола Міхновський — із Харкова, а Дмитро Донцов — із Мелітополя.