Представник Командування Сил підтримки: Ми працюємо, щоб всі підрозділи були злагоджені, виконували завдання вчасно
У програмі "Мілітарі навігатор" заступник Командувача Сил підтримки ЗС України полковник Михайло Івасюк розповів про перший рік діяльності командування, його перспективи та головні досягнення.
Ірина Зінчук: Чому виникла потреба створити Командування Сил підтримки ЗС України? Які завдання воно виконує
Михайло Івасюк: Наше командування було створено відповідно розмежування повноважень між органами військового управління. Це поетапна реалізація державної політики щодо вступу України до ЄС та євроатлантичної інтеграції й набуття стандартів НАТО. Створення нових командувань є необхідних для досягнення сумісності з арміями країн-членів НАТО. Завдання, що стоять перед нашим командуванням сьогодні — розвиток спроможностей і підготовка особового складу.
Ірина Зінчук: Чи є подібні структури в арміях країн-членів НАТО?
Михайло Івасюк: Командувань сил підтримки в інших арміях немає. Ми ж об’єднали під нашим керівництвом такі напрямки, як радіоелектронна боротьба, інженерне забезпечення, РХБ захист, військово-топографічна служба, гідрометеорологічна служба, кінологічна служба. Таке рішення було прийнято для того, щоб зменшити навантаження на адміністративну складову. Штаб Командування сил підтримки оптимізує всі задачі, які надалі виконуються відповідними управліннями.
Ірина Зінчук: За що відповідало Ваше Командування під час Спільних Командно-Штабних Навчань «Об’єднанні зусилля - 2020»?
Михайло Івасюк: Це було перше серйозне випробуванням набуття спроможностей військовими частинами та підрозділами Сил підтримки стали. Нам потрібно було не лише підготувати техніку, особовий склад, а й організувати управління всіма підрозділами. У цих навчаннях військові частини та підрозділи Сил підтримки забезпечували підтримку основних сил та засобів підрозділів Десантно-штурмових військ України та Великої Британії під час форсування водної перешкоди. У ході практичного етапу навчань військовослужбовці відпрацювали захоплення плацдарму та форсування водної перешкоди на всіх видах десантно-переправних засобів, а також подолання її по понтонному мосту. Міст завдовжки 547 метрів зібрали в короткі терміни та забезпечили просування основних сил на протилежний берег. Це найбільша, яку наводили військові за роки незалежності в Україні. Загалом, не так багато країн у світі, які можуть повторити цей результат. До виконання завдань підтримки було залучено підрозділи інженерних військ, радіоелектронної боротьби, РХБ захисту. Також працювали військовослужбовці воєнно-топографічної та навігаційної служби, фахівці гідрометеорології військових частин Командування Сил підтримки ЗС України. Загалом понад 15 підрозділів.
Ірина Зінчук: Розкажіть, як сьогодні розвиваються підрозділи РЕБ? Вітчизняний «Буковель-АД» вийшов вже на ринок Мароко. Як використовують його наші підрозділи?
Михайло Івасюк: Підрозділи радіоелектронної боротьби (РЕБ) – це перспективні війська, без яких сьогодні не можливо уявити проведення будь-якої наземної, повітряної та морської операції. РЕБ стала обов’язковим компонентом системи ведення бойових дій. Нині, акцент РЕБ активно зміщується: в інформаційно-інтелектуальну сферу; сферу підготовки та прийняття рішень; планування операції (бою) та керівництва ними; перехід від виконання окремих оперативних (бойових) завдань військами до всебічного багатофункціонального ведення РЕБ в інтересах угрупування військ чи Збройних Сил у цілому. «Буковель-АД» використовується для виявлення БПЛА противника і блокування сигналів передачі даних, управління, навігації за допомогою систем позиціювання GPS/ГЛОНАСС у радіусі до 15 км. Ця машина стоїть на озброєнні всіх підрозділів РЕБ в Україні. Ми її використовуємо і в районі проведення ООС і під час навчань. Де працює «Буковель-АД» — там немає БПЛА.
Ірина Зінчук: Для підрозділів інженерних війська війна не закінчується ніколи. Чим найбільше сьогодні зайняті ці підрозділи
Михайло Івасюк: Інженерні війська ще називають військами подвійного призначення. Вони постійно виконують завдання як в мирний час, так і в час збройної боротьби. Ці підрозділи беруть участь і в миротворчих місіях в Косово, Конго, Афганістані. Інженерно-саперні підрозділи очищають територію України від вибухонебезпечних предметів. Окрім, суто бойових завдань військові інженери Сил підтримки надають допомогу цивільному населенню. Під час січневих і лютневих заметілей наші підрозділи залучалися до ліквідації наслідків негоди, відновлення пошкоджених ЛЕП. Завжди там, де потрібна потужна техніка, яка може швидко проробити проходи в заметах залучаються підрозділи інженерних військ, адже лише у них є такі потужні машини. Провідне місце в інженерних військах займають інженерно-саперні підрозділи. Основним завданням цих підрозділів нині залишається очищення території України від вибухонебезпечних предметів. Наші військовослужбовці вже не один рік працюють у найнебезпечніших районах, на важкодоступних ділянках. Там, де, критичний стан по розмінуванню та знешкодженню вибухонебезпечних предметів. На сьогодні до виконання завдань з розмінування залучено 43 групи розмінування ЗС України. 29 груп працюють в ООС, 14 — виконують завдання з очистки територій арсеналів, баз та складів, на яких трапились надзвичайні ситуації.
Ірина Зінчук: Створена у 2017 році кінологічна служба теж потрапила під ваше підпорядкування. Як розвиваються ці підрозділи?
Михайло Івасюк: Кінологічна служба організовує, забезпечує і проводить з підрозділами роботу з виявлення мінно-вибухових пристроїв, охорони арсеналів, баз та складів ЗСУ, військових, засуджених до утримання в дисциплінарному батальйоні й на гауптвахті. А також — затримання членів диверсійно-розвідувальних груп із застосуванням спеціально навчених собак, підготовки кінологічних розрахунків і утримання службових собак у кінологічних підрозділах військових частин, установ та організацій ЗС України. Навчальний курс з підготовки кінологів триває 45 днів. Слухачі опановують основи розведення та дресирування тварин, анатомію й фізіологію собак, ветеринарну медицину, методику і тактику застосування чотирилапих вихованців у службовій діяльності. Потім проходять вишкіл за додатковими спеціальностями. Підготовка військовиків на курсі «Кінологічний розрахунок мінно-розшукової служби» триває 12 тижнів. Нині службових собак в армії використовують для охорони військових аеродромів, баз, складів, арсеналів та для мінно-пошукових робіт — виявлення вибухонебезпечних предметів, перевірки доріг, місцевості й транспорту. Професійно-технічну освіту забезпечують інструктори Об’єднаного навчально-тренувального центру відповідно до законодавства, міжнародних стандартів з протимінної діяльності (IMAS) та стандартів НАТО (STANAG).
Ірина Зінчук: Як оцінюєте 1 рік роботи Командування Сил підтримки ЗС України?
Михайло Івасюк: Протягом року наше командування набувало спроможностей. Ми працювали над тим, щоб всі підрозділи були злагоджені, виконували всі завдання вчасно, а головне — якісно. Відбувалися зміни у підпорядкованих підрозділах. Йдеться і про модернізацію, і про реорганізацію і про переоснащення. Адже завдання перед нашим командуванням стоять серйозні, від виконання яких залежить успіх у багатьох аспектах. Ми підтримуємо Збройні сили України.
Ірина Зінчук: Якого оновлення в техніці, засобах очікуєте у 2021 році?
Михайло Івасюк: Ми очікуємо на оснащення наших підрозділів машинами розмінування «Божена-4», «Божена-5». Це одне з пріоритетних завдань на 2021 рік. Також стоїть завдання по забезпеченню наших частин новими екскаваторами та кранами. Плануємо також збільшити кількість засобів РЕБ та оновити техніку топографічних служб.
