Презентація книги Народні панцерники

Презентація книги Народні панцерники

В ефірі Армія FM ведучий, автор програми Техніка війни Сергій Камінський розповів про роботу над своєю дебютною книгою Народні панцерники. Крім того, розповів те, хто виступив ідейним натхненником та коли з’явиться новинка на полицях крамниць?

 

 

 

 

Ірина Зінчук: Найперше, що хотілося б дізнатися, як виникла ідея створити книгу?

Сергій Камінський: Загалом ідеї та проєкти у мене народжуються не відразу, а зріють протягом певного часу. Над книгою я працював чотири роки, активну роботу розпочав у 2017-му. Вперше, коли потрапив на війну у травні 2014 року, на блокпосту в Ізюмі побачив перший саморобний броньовик нацгвардійців. Цю машину можна вважати першим саморобним броньовиком. Це був пікап, обшитий металом. Як автомобіліст, я звернув на неї увагу. Потім ще кілька разів був у ротаціях. А у 2017 році відвідав фестиваль ретромобілів Old Car Land, де побачив КамАЗ миротворчого батальйону «Азов». Потім я дізнався, що його позивний «Пряник». Я біля нього сфотографувався, і відтоді почався відлік реалізації цієї ідеї. Я спостерігав, як добровольці видають книги, а із військових журналістів мало хто написав, тож мені захотілося долучитися до цього руху. Тоді виникла думка, що коли настане мир, було б добре зібрати ці авто на якомусь фестивалі. Але це неможливо, бо доля в цих машин різна. Тож я обрав варіант зосередити інформацію про машини у книзі. І це вдалося. 

Ірина Зінчук: Тобто ця книга не про БТР чи БМП, а про інші машини. Розкажіть, про які саме?

Сергій Камінський: В АТО/ООС використовувалось багато бронетехніки, на яку також наварювали сітки, навіть залізні ліжка, щоб додатково захиститись, але в цій книзі подібної техніки немає. Унікальність її в тому, що машини створювались з цивільної техніки і лише деякі з військової. Найцікавіші машини перероблені з джипів і подібної техніки. Пілотна назва книги була «100 шушпанцерів України», але набрати фотоматеріалу і фактажу вдалося на 75 машин, тож назва інша. 

Ірина Зінчук: Чи радились Ви із кимось щодо назви книжки?

Сергій Камінський: Назва народилася скоріше у мого батька, який свого часу був заступником редактора газети «Народна армія». По суті це його ідея, він виступив редактором книги. 

Ірина Зінчук: У  якому форматі створена книга, як все описували?

Сергій Камінський: Тут близько 50 розділів. Деякі присвячені тільки одній машині, деякі кільком зразкам. Щоб написати книгу, я взяв близько 125 інтерв’ю. Далі все це треба було переварити. Тексти досить стислі, більше телевізійного формату. Тут є і закадровий текст, мова від мене, є інтерв’ю.

Ірина Зінчук: Ви розповідаєте тільки про машини чи також про людей, які їх створювали?

Сергій Камінський: Про людей розповідаю частково. Є й трагічні приклади. Група активістів в смт Чабани створила найбільше броньовиків у Київській області — близько десяти. В їхній команді був чоловік з позивним «Знахар», який потім загинув у ДАПі. Він «варив» «Коника» — машину, яка зараз на обкладинці книги. Не закінчивши роботу, пішов на війну, і потім просив хлопців, щоб вони доробили машину і провели певний ритуал, бо вірив у вищі сили. Хлопці виконали бажання товариша, і в цій машині ніхто не загинув, але «Знахар» себе не зберіг, на жаль. Це одна з найдраматичніших історій. Також у книзі є довідкові вставки про підрозділи, про які тут йдеться. Є описи фотографій, яких кілька сотень. А ще є QR-коди на відео. Можна буде не тільки прочитати історію створення машини, а й побачити по фотографіях, як вона змінювалась. До деяких зразків я навіть знайшов відео і сюжети. Вони зібрані на ютюб-каналі книги.

Ірина Зінчук: Вам вдалося зібрати фотографії усіх машин, чи все ж деякі доводилося моделювати за допомогою комп’ютерних програм?

Сергій Камінський: Моделювати не доводилось. Фотографії надходили з кількох джерел:  від людей, в яких я брав інтерв’ю, також я шукав в інтернеті фотографії і посилання на джерела і сам фотографував.

Ірина Зінчук: У книзі історії тільки про машини, які використовували наші армійці чи, можливо, й про захоплені у ворога

Сергій Камінський: Є розділ про КамАЗ, який назвали «Нефартовий». Це єдина в книзі машина, яка була віджата у бойовиків. Він не особливо прослужив, тому і «Нефартовий». І от після цього розділу я зробив добірку з найяскравіших машин, які бронювали бойовики.

Ірина Зінчук: Про який із панцирників розповідати було особливо цікаво?

Сергій Камінський: Улюблені, звісно, ті, що надихнули на книгу — це «Коник» і «Пряник». А загалом над усіма було цікаво працювати. Єдине, було непросто знайти для цього час, зважаючи на відрядження і родину. До речі, коли я 8 місяців перебував у США, то після навчання обробляв всі ці інтерв’ю. Були періоди, коли від втоми відклав роботу на кілька тижнів, але потім повертався — і от нарешті результат.

Ірина Зінчук: Яким бачите свого потенційного читача?

Сергій Камінський: Це продукт не широкого вжитку. Щоб захотіти придбати цю книгу, треба любити техніку, автомобілі та цікавитись війною. Навіть люди, які цікавляться війною, не всі б її придбали. Але той, хто придбає, точно не пожалкує. 

Ірина Зінчук: Із 23 по 27 червня 2021 року заплановано проведення Міжнародного фестивалю Книжковий арсенал. Чи будете ви там презентувати свою книгу?

Сергій Камінський: Я не думаю, що буде якась окрема презентація книги. Але наскільки знаю, в попередні роки облаштовувався Ветеранський намет, де були військові книги. Тож можливо, і я долучуся. 

Ірина Зінчук: Коли книга з’явиться на полицях крамниць і де її можна придбати?

Сергій Камінський: Цього тижня розсилатимемо невеличку партію людям, які придбали книгу по передзамовленню. Сподіваюсь, наступного буде вся партія. Поки що тираж 1000 примірників. Придбати книгу можна буде в мережі магазинів торгової марки Мілітарист і через сторінку Фейсбук — Книга Народні пацерники. Там є контакти. Можна написати на електронну пошту, яка там вказана, можна на WhatsApp, Viber чи Telegram за номером (099) 10-54-999.

Ірина Зінчук: Окрім рідних, можливо, ще хтось був Вашим ідейним наставником при створенні книги?

Сергій Камінський: Для мене прикладом став Сергій Згурець, військовий експерт, який видав серію книжок «Оружие Украины». Моя книжка створена в тому ж форматі. Я з ним консультувався щодо виробництва. Також я вдячний Валерію Ананьєву, з яким записував інтерв’ю для кількох випусків «Техніки війни». Коли він написав книгу, то пішов нетиповим шляхом — видав її, не звертаючись до видавництв. І це мене теж надихнуло. Я У мене видавцем виступив дизайнер моєї книги Марк Канарський.

Ірина Зінчук: Що порадити людям, які теж хочуть видати книгу, але не мають великих коштів?

Сергій Камінський: Раджу бути авантюристами. Я створював проєкти і без особливих грошей. Головне — ідея і наполеглива робота. Якщо будете вірити у свою ідею — все вийде.

Ірина Зінчук: Чи плануєте ще створювати книги?

Сергій Камінський: Не знаю, як все складеться далі, але поки що не планую. Тому що робота над книгою, службові та інші справи за ці чотири роки надто виснажили. У планах створити англомовну версію. Думаю, у світі ця тематика буде більш затребуваною, ніж в Україні.

Ірина Зінчук: Де плануєте презентувати книгу?

Сергій Камінський: Презентації заплановано у Києві, Львові, Дніпрі та на Донбасі. У своєму рідному Київському військовому ліцеї хочу провести невеличку зустріч, поспілкуватись із хлопцями, а також передам книги кафедрі журналістики та бібліотеці Київського військового інституту. Звісно, в Академії Сухопутних військ у Львові планую провести презентацію, можливо ще у військових ліцеях в Івано-Франківську і Луганську.