«Присвятіть цей день найперше собі», - психолог Андрій Козінчук

«Присвятіть цей день найперше собі», - психолог Андрій Козінчук

Українці відсвяткували День закоханих. Чимало списів було зламано при особистому спілкуванні та в соцмережах щодо того, чи потрібне це свято, як його відзначати та чому від цього виграють маркетологи. Усі крапки над "і" в ефірі Армія FM розставив психолог Андрій Козінчук.

 

 

 

 

Катерина Даценко: Яке ваше ставлення до святкування Дня святого Валентина?

Андрій Козінчук: Як до маркетологічного ходу. Я думаю, що не дуже добре згадувати про кохання тільки один день у році. Кохайте, будь ласка, завжди. І якщо вже 14 лютого вважати такою собі квінтесенцією, то присвятіть цей день найперше собі, ну й, звісно, армії. 14 лютого - це день, коли все-таки потрібно подумати не тільки про свою любов, але й про свою потребу в любові.

Катерина Даценко: Чому, на вашу думку, це свято здебільшого маркетологічне?

Андрій Козінчук: Мене як психолога трохи бентежить це свято, адже багато людей, в яких немає пари, в цей день сумують. На них тиснуть, мовляв: якщо в тебе немає пари, то значить ти якийсь не такий. Але це ж абсолютно нормально, якщо людині комфортно бути на самоті Або, наприклад, людина тільки відновлюється від аб’юзивних стосунків з елементами фізичного та психологічного насилля. А тут 14 лютого. Йдеш вулицею, а в вітринах сердечка, акції із закликом приходити з парою. Життя стрімко змінюється. Зараз жінка вже може повноцінно себе забезпечувати, бути командиром танка, наприклад, і добре почуватися не в стосунках. Тобто оця штука про «половинки» – це не є добре. Слід завжди пам’ятати, що ти - цілісна особистість і єдине, що тобі не вистачає, то це ще більше любові до Збройних Сил. Жарт.

Катерина Даценко: А новорічні іграшки чи гарбузи до Хелловіну хіба не те ж саме, що й «валентинки»?

Андрій Козінчук: Новорічні іграшки та гарбузи - це все-таки антураж, а от 14 лютого більше про статусність: показати всім, що у тебе все круто. Але ж насправді ти не маєш нікому нічого доводити. Мені взагалі не подобається слово «одинокий». Тож якщо в вас є пара – святкуйте та купуйте подарунки. А щоб не було неочікуваних сюрпризів, формуйте вішлист, тобто список бажань. Це зручно та практично, адже знижує стрес у того, хто буде дарувати, і хто очікує на подарунок Якщо немає пари, а хочеться, щоб була, то запросіть на каву людину, яка подобається. Якщо таких людей немає, то присвятіть цей день собі.

Катерина Даценко: Чому люди настільки серйозно сприймають День святого Валентина?

Андрій Козінчук: Зовнішній світ нав’язує певну картинку успіху - про зовнішність, матеріальне забезпечення, професію та інше. І людина в цей день намагається довести, насамперед собі, що в неї все добре. Звісно, бути в стосунках - це чудово. Одна з ознак ментального здоров’я: ти або в стосунках, або хочеш бути в стосунках. Якщо ж, наприклад, людина вважає, що стосунки - це зло, то це свідчить про пережитий травматичний досвід. Це може бути тяжке розлучення, фізичне чи психологічне насилля, або ж загибель коханої людини. Таким людям спершу потрібно відновити контакт із собою, далі зі світом, а потім уже з якоюсь конкретною людиною. Немає універсального об'єкта, в якого можна було б закохатися, - у вас має бути власний досвід і образ.

Катерина Даценко: Як порадите проводити цей день армійцям, які перебувають на фронті?

Андрій Козінчук: Я впевнений, що військовослужбовці знаходять свої моменти: пишуть повідомлення, дзвонять та вітають рідних. Армія знає, що робити, бо армія - це місце, де кохання є кожного дня.

Катерина Даценко: Як пережити втрачене кохання?

Андрій Козінчук: Має бути момент горювання. Він у кожного проходить по-різному. Комусь місяць, комусь треба рік, щоб його відпрацювати. Але не ігнорувати факт, а зрозуміти, що вашій коханій людині, яка, наприклад, загинула, було б добре, якби вам було добре. Мене дуже тішить, що у нас є підрозділи, які беруть на роботу на цивільну посаду вдову чи вдівця, і таким чином їх підтримують.

Катерина Даценко: Як щодо тиску в цей день на чоловіків?

Андрій Козінчук: Чоловіки також страждають. Зокрема, від того, що не мають пари. І 14 лютого теж свого роду тиск. Вони ніби зобов’язані в цей день зробити якийсь крок, до прикладу подарунок. І погано коли це саме зовнішній тиск. Буває, що чоловік ухвалює дуже серйозні рішення – йти в Збройні Сили та рятувати життя. А от зізнатися у почуттях він може боятись через відмову. Тому, дорогі жінки та чоловіки, якщо вам хтось подобається, ви не зобов’язані пропонувати стосунки, але скажіть, будь ласка, про свої почуття.

Катерина Даценко: Як військовослужбовцям, які перебувають далеко від родини, підтримувати стосунки?

Андрій Козінчук: Стосунки на відстані - це абсолютно нормально. Є деякі речі, які потрібно запам’ятати. Перше правило: ви можете бути далеко фізично одне від одного, але введіть собі за правило спілкуватись регулярно. Друге - обмінюйтесь новинами про себе, не про роботу чи друзів, а саме про себе. Слухайте одне одного, допомагайте порадами, хваліть та підтримуйте.