Радикалізація з боку Додіка є певним вимаганням грошей від ЄС, — Денис Москалик

Радикалізація з боку Додіка є певним вимаганням грошей від ЄС, — Денис Москалик

В ефірі програми Міжнародний огляд говоримо про ситуацію в Боснії і Герцеговині з координатором напряму міжнародної політики в Центрі політичних студій Доктрина Денисом Москаликом.

 

 

 

 

 

Андрій Давидов: 10 грудня Народна скупщина Республіки Сербської ухвалила декларацію, яка передбачає за  пів року підготувати новий текст Конституції. Там передбачено створення окремої армії, судової системи та реалізації інших ініціатив Мілорада Додіка. Це фактично означає відокремлення Республіки Сербської від Боснії і Герцеговини. Тож яка там ситуація нині, після закінчення війни та Дейтонських угод?

Денис Москалик: Протиріччя так і не були вирішені. По суті федерація Боснії, Герцеговини та Республіки Сербської штучно зліплена з ворогуючих сторін. Внаслідок війни в Боснії західні союзники, передусім США, вирішили припинити бойові дії шляхом створення держави, в якій кожна із національних спільнот буде рівнозначно представлена. Кожен отримав власного представника в президії — від хорватів, босняків-мусульман і сербів.

Андрій Давидов: Це все тривало понад 20 років. Ініціативи Мілорада Додіка назрівали поступово?

Денис Москалик: Можна сказати, що Боснія і Герцеговина була проєктом, в якому кожна зі сторін не почувалася вдоволеною. За такої ситуації починаючи з 90-х в середовищі сербських націоналістів висловлювалися думки про зміну цього статус-кво і досягнення більше  прав для сербів. Ці настрої весь час підігрівала Росія.

Андрій Давидов: Чи можна було створити якесь інше об’єднання на початку 90-х?

Денис Москалик: Це було неможливо, бо вступали в конфлікт інтереси етносів, жоден з яких не хотів перебувати під владою іншого. За цих умов компромісним варіантом було створення федерації. Та це об’єднання так і не змогло подолати кризу 90-х.

Андрій Давидов: Повертаючись до сучасності. Ініціатива з’явилася після того, як Мілорад Додік відвідав Москву. Можна сказати, що це були настанови з Кремля?

Денис Москалик: Безумовно. Мілорад Додік насамперед спілкувався щодо підтримки з боку Росії. Він домовився про отримання вертольотів та налагодження партнерства в економічному напрямі, зокрема щодо будівництва через Республіку Сербську відгалуження «Балканського потоку». А ще про вигідні ціни на нафту і розвиток спільного духовно-культурного центру на території Республіки Сербської і встановлення там надалі демократичного представництва. Тобто це крок у напрямі визнання її як незалежної держави.

Андрій Давидов: Чи можливе створення, скажімо, за пів року окремої армії, судової системи?

Денис Москалик: Можливе за підтримки Росії. Це збіглося з моментом слабкості в самій Боснії і Герцеговині. Найперше це політична криза, яка тягнеться вже три роки, оскільки після виборів там досі не можуть сформувати новий уряд. І певна делегітимація загалом верховної влади в країні, яка призначається Радою безпеки ООН. Це зараз Шмідт, якого не визнає Росія.

Андрій Давидов: З 90-х років інтеграція військових формувань та політичних рухів повноцінно відбулася державі?

Денис Москалик: Інтеграція повністю так і не відбулася. Навіть якщо формально були єдині інститути, частина з них фактично приватизувалася певними об’єднаннями і здебільшого орієнтується на неформальні зв’язки. Це стосується судових органів. Оскільки вони контрольовані хорватами і мусульманами, то будуть це використовувати проти сербів, щоб засудити на максимальні строки. Відповідно, військові підрозділи, поліційні частини на території Республіки Сербської підпорядковані сербам і не будуть звертати увагу на вказівки федерального уряду. Тож як повноцінна держава Боснія і Герцеговина, так і не відбулася.

Андрій Давидов: Куди прагнуть рухатися далі лідери Республіки Сербської?

Денис Москалик: Про розпад Боснії і Герцеговини Мілорад Додік казав гіпотетично. Але в межах цього геопроєкту відбувається творення держави де-факто. Питання приєднання до «Великої Сербії» зараз не розглядається.

Андрій Давидов: Як ставиться населення регіону до всіх цих процесів?

Денис Москалик: Хорвати і мусульмани зацікавлені в збереженні Боснії і Герцеговини в наявних кордонах, забезпеченні інтеграції в єдиний проєкт. У самій Республіці Сербській більшість підтримує відсторонення федерального уряду від контролю за ситуацією.

Андрій Давидов: Сербія надає підтримку Республіці Сербській чи поки що це сторонній глядач?

Денис Москалик: Вона надає насамперед транзитну підтримку. Зокрема, газ, нафта з Росії йдуть через територію Сербії. В такому випадку Сербія це міст до Республіки Сербської, де серби більш радикальні і орієнтовані на Москву.

Андрій Давидов: Зважаючи, що вже не одне століття на Балканах точаться війни, чи може це все вилитись знову в бойові дії?

Денис Москалик: У найближчому майбутньому — ні, але в перспективі десятиліть можливо. Боснія і Герцеговина та Республіка Сербська регіони бідні, залежні від зовнішнього постачальника. По суті радикалізація з боку Додіка є певним вимаганням грошей від ЄС. Нині на щось серйозніше влада Сербії не здатна. 

Андрій Давидов: Як може Росія скористатися ситуацією на Балканах?

Денис Москалик: Тут той самий підхід Росії, що й в Східній Європі, у відносинах з Китаєм. Федерація йде на підвищення ставок, торгується з Заходом і намагається добитися максимально вигідних умов для переговорів. 

Андрій Давидов: Росія буде і далі тиснути?

Денис Москалик: Безумовно. Можна сказати, що домовленості Додіка і Путіна, досягнуті 2 грудня, стосуються посилення економічного впливу Росії в Республіці Сербській. Надалі Росія підвищуватиме ставки, погрожуючи Євросоюзу.

Андрій Давидов: Загострення ситуації на кордонах України та на Балканах — чи це є єдиною стратегією Росії?

Денис Москалик: Певні кроки з дестабілізації ситуації на Балканах відбувалися паралельно з кроками по тиску на Україну. Росія намагається підпалити одразу кілька напрямів, щоб вивести представників Євросоюзу та США на перемовини, в межах яких будуть висунуті певні умови.

Андрій Давидов: Окрім Балкан, яка точка в Європі може опинитися під прицілом Росії?

Денис Москалик: Насамперед йдеться про підривну роботу на території Західної Європи у напрямі антикарантинних мітингів. Також після нового року знову відбудеться повернення до України: маневри військ, заходи з часткової мобілізації в Криму. А ще продовження загравань із темою Балкан, подальші кроки щодо зближення Росії з Іраном і Китаєм.