Реабілітаційний центр Next Step Ukraine: Після травми люди часто замикаються в собі, а ми можемо дати поштовх до життя
«Після отримання травми або поранення, людина потрапляє в шпиталь чи лікарню, де отримує першочергову допомогу. А ми вже є другим етапом фізичної реабілітації. До нас людина може потрапити, коли вона виписується з лікарні і коли в неї стабільний стан здоров’я. А ми вже можемо відіграти роль соціалізації, інтеграції цієї людини в суспільство. Після травми люди дуже часто замикаються в собі. Наш центр може дати поштовх до життя». Так говорять люди, які займаються в Ірпіні реабілітаційними центром Next Step Ukraine. В ефірі Армія фм Іван Гунченко та Микола Свищ розповіли про тих, хто створив такий центр, та які послуги в ньому надаються. А Дмитро Трібой – військовослужбовець із складними пораненнями, на своєму прикладі показав, як діє реабілітація.
Дар’я Бура: Хлопці, розкажіть, що це за центр Next Step Ukraine і хто з вас чим займається?
Іван Гунченко: Дмитро – наш герой, який отримав поранення і зараз проходить реабілітацію в центрі Next Step Ukraine, Микола – це його особистий реабілітолог. Центр Next Step - це проект приватного американського фонду, який збирає гроші, проводячи благодійні вечори, концерти. Ці гроші збираються українською діаспорою, яка є дуже активною. Ці кошти ми в Україні освоюємо, зокрема, був відкритий центр Next Step Ukraine. Наразі, ми не можемо приймати хлопців, які живуть в інших регіонах, тому зараз запустилася нова програма Next Step Розселення. Ми будуємо хостел, де зможемо приймати хлопців. Це приблизно будуть місця для 9 іногородніх хлопців і вони зможуть проходити реабілітацію.
Микола Свищ: З початком війни Ірина Ващук – українка, яка виїхала в Америку і створила там благодійний фонд, почали збирати кошти з української діаспори в Америці і відправляти наших хлопців з травмами туди на реабілітацію. В Америці є філія реабілітаційних центрів Next Step у кількох містах. Відправляти хлопців туди, це трохи затратно і, зі згодою директора Next Step, вирішили відкрити філіал такого центру тут.
Дар’я Бура: В чому унікальність цих тренажерів?
Микола Свищ: Це звичайні тренажери для американської реабілітації, але в Україні аналогів ще немає. Це перші тренажери, які ми привезли в Україну – спеціалізовані та адаптовані для занять з людьми з нейротравмами, в тому числі і з людьми зі спино-мозковою травмою. Тобто, коли ми можемо більшість занять виконувати в положенні сидячи. Це для людей з інвалідністю, у яких травма хребта і вони пересуваються за допомогою візка.
Дар’я Бура: Які тренажери в центрі?
Микола Свищ: У нас є різні тренажери. Реабілітаційний центр повністю облаштований, він амбулаторного зразка. Тобто, у нас люди не можуть перебувати в стаціонарі. І для тих, хто проживає далеко від Києва чи Ірпеня, стоїть питання проживання. Іван цим питанням займається.
Дар’я Бура: Дмитро, ви вже займаєтеся на тренажерах – розкажіть про враження і відчуття.
Дмитро Трібой: Мені говорити тяжко. Але думати – класно. І класно займатися на тренажерах центру – бігати, стрибати. В мене півтіла не рухалося, в голові, після поранення, пластина. А зараз стою і займаюся, розробляю руки, ноги.
Микола Свищ: Дмитро у листопаді 2017 року отримав кульове поранення в домінантну півкулю головного мозку – в ліву. В нього стоїть титанова пластина і частина головного мозку відсутня. У зв’язку із травмою, йому важко говорити.
Сергій Жуковський: Як і коли до вас потрапив Дмитро на реабілітацію?
Микола Свищ: Доволі недавно. Близько 2 тижнів тому. У нас на Facebook є сторінка Next Step Ukraine, там потрібно заповнити анкету і ми вже розглядаємо, чи беремо пацієнта на реабілітацію. Ми працюватимемо з людьми з черепно-мозковою травмою, як в Дмитра, після інсультів, зі спинно-мозковою травмою та будь-якою іншою травмою центральної та периферичної нервової системи.
Сергій Жуковський: За два тижні чи є результат і яким він прийшов до вас?
Микола Свищ: Від отримання поранення минуло 1 рік 5 місяців і Дмитро весь цей час активно займався. Але я скажу так: ви на 4 поверсі, Дмитро вийшов сам. Ми з ним працюємо щодня по 1,5 години.
Дмитро Трібой: Я можу бігати і стрибати. Відчуваю, що нормально розробив і ногу, і руку. Заняття для мене супер.
Дар’я Бура: Крім Дмитра чи ви зараз з кимось ще працюєте?
Микола Свищ: Звичайно, у нас зараз на реабілітації семеро людей. Четверо – це воїни АТО, троє - цивільні. І вже маємо одного випускника. Ми визначаємо приблизно місяць на реабілітацію, а потім дивимося по ситуації.
Сергій Жуковський: Скільки людей працює в реабілітаційному центрі?
Микола Свищ: У нас є два фізичні терапевти, реабілітолог і одна дівчинка – адміністратор.
