Реактивні «Шахеди» летять до 400 км/год: як нова тактика РФ ускладнює роботу української ППО

росія нарощує використання ударних безпілотників із турбореактивними двигунами. Якщо раніше основну загрозу становили «Шахеди» з двигунами внутрішнього згоряння, то нині дедалі частіше ворог застосовує швидші реактивні дрони. Їхня швидкість може сягати близько 400 км/год, а окремі типи баражуючих боєприпасів — до 600 км/год. Про те, наскільки реактивні дрони ускладнюють роботу української протиповітряної оборони та які засоби використовують для їхнього знищення, розповів Армія FM начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

— Наскільки реактивні «Шахеди» ускладнили роботу української ППО?

— Ворог почав застосовувати реактивні безпілотники не лише цього року. Вони поступово почали з’являтися в нашому повітряному просторі поряд зі звичними для нас дронами з двигунами внутрішнього згоряння. Також противник використовує дрони-імітатори різних типів — зокрема «Пародію», «Герберу» та інші. Водночас реактивних дронів поступово стає більше. Станом на липень їх було вп’ятеро більше порівняно з червнем. При цьому «Шахеди» з двигунами внутрішнього згоряння нікуди не зникли — вони продовжують активно застосовуватися. Наприклад, під час однієї з останніх атак приблизно половина дронів була реактивною, а половина — з двигунами внутрішнього згоряння. Окрім цього, противник використовував дрони-імітатори. Таким чином, росія нарощує застосування БПЛА з турбореактивними двигунами.

— Наскільки швидшими є такі дрони?

— Зазвичай вони летять зі швидкістю близько 400 км/год. Поряд із ними противник використовує ще один тип боєприпасів — баражуючі боєприпаси, зокрема виріб S8000 «Бандероль», який також називають ракетою-дроном. Його швидкість може сягати 600 км/год. Таких боєприпасів значно менше, ніж реактивних БПЛА, однак противник уже застосовує їх регулярно, практично щодоби.

— Чи змінилася тактика застосування таких дронів?

— Так. Частка реактивних дронів збільшується не лише під час нічних атак. Ми вже бачили потужні та затяжні денні атаки, особливо по Києву та Київській області. Наприклад, 18 серпня ворог застосував близько сотні БПЛА протягом дня — з 7:00 до 19:00. Значну їхню частину вдалося збити — приблизно 85–90%. За одну з наступних діб ситуація була ще масштабнішою. Лише з 7:00 до 19:00 було зафіксовано понад 140 БПЛА, з яких понад 100 були реактивними. Більшість із них була спрямована по Київській області. Українська ППО знищила близько 120 цілей. Тобто відсоток збиття залишається високим, однак для боротьби з такими дронами потрібні додаткові сили та засоби.

— Які засоби ППО можуть ефективно працювати по реактивних БПЛА?

— Застосовується авіація з авіаційними ракетами класу «повітря–повітря», а також авіаційні гармати. Працює і наземна протиповітряна оборона — різні системи, які здатні уражати такі цілі, зокрема переносні зенітно-ракетні комплекси. Водночас розраховувати на класичні дрони-перехоплювачі або мобільні вогневі групи з кулеметами проти реактивних БПЛА вже складніше. Через високу швидкість і висоту польоту вони не завжди можуть ефективно відпрацьовувати по таких цілях. Поодинокі випадки збиття такими засобами є, але загалом для реактивних дронів потрібні інші засоби ураження.

— росія запускає дрони хвилями, через що повітряні тривоги можуть тривати годинами. Чи можна говорити, що ворог вийшов на новий рівень?

— Ворог постійно виходить на нові рівні, так само як і ми. Це війна, і кожен противник намагається бути на крок попереду, застосовуючи нові тактичні прийоми та технологічні рішення для досягнення своїх цілей. Українські Сили оборони також завдають ворогу значних збитків. Авіація Повітряних сил фактично цілодобово працює по противнику на тих ділянках, де командування визначає відповідні цілі. Працюють і українські далекобійні засоби по цілях у тилу ворога. Україна змінює пріоритетність цілей, тактику та підходи до ведення бойових дій.

— Чому росія почала активніше використовувати саме реактивні дрони?

— Ворог побачив ефективність українських рішень, зокрема дронів-перехоплювачів, і відповідно шукає способи протидії. Одним із таких рішень стало застосування реактивних БПЛА, які мають вищу швидкість і створюють додаткові складнощі для української ППО. Але Україна також не стоїть на місці.

— Які рішення Україна шукає для протидії реактивним дронам?

— Окрім уже наявних засобів, використовуються системи радіоелектронної боротьби. Українські підприємства, які сьогодні мають дуже сильні позиції у сфері оборонних технологій, також працюють над новими рішеннями. Зокрема, виробники дронів-перехоплювачів шукають можливості зробити їх швидшими. Йдеться не лише про збільшення швидкості. Розробляються й інші інноваційні рішення, які дозволять максимально ефективно та раціонально, а головне — дешевше масштабувати виробництво перехоплювачів. Завдання полягає в тому, щоб створити можливість масово перехоплювати і реактивні БПЛА.