Реактивні "Шахеди" розганяються до 600 км/год: у Фонді Притули розповіли про нові українські дрони-перехоплювачі

росія дедалі частіше застосовує реактивні безпілотники, які можуть розвивати швидкість до 600 км/год і летіти на висоті до 9 км. Через це час на реагування для української ППО суттєво скорочується, а частина традиційних засобів перехоплення стає менш ефективною. Водночас в Україні випробовують нові безпілотники-перехоплювачі, здатні переслідувати швидкісні повітряні цілі. Про складність боротьби з реактивними БпЛА, нові українські перехоплювачі, підготовку операторів, мобільні командні пункти та збір «Єдинозбір. Чисте небо» в ефірі Армія FM розповів Кирило Люков, керівник відділу безпілотних технологій Фонду Сергія Притули.

— Останнім часом росіяни масово застосовують реактивні безпілотники та дрони-ракети. У чому головна складність перехоплення таких цілей, зважаючи на те, що їхня швидкість іноді сягає 600 км/год, а висота польоту — до 9 км?

— Основні проблеми, напевно, в питанні. Це, в першу чергу, швидкість засобів повітряного нападу противника. Тобто, в середньому ці швидкості варіюються від 400 до 600 км/год. Якщо ми беремо «Герань-4», «Герань-5», «Бандероль» або «Дань-Т», який зараз плутають часто, то швидкості приблизно отакі. Відповідно, це найбільша, найперша, головніша проблема. Тобто ця швидкість відсікає велику кількість класичного озброєння в рамках ППО, тобто ті ж самі МВГ зі стрілецьким озброєнням. Такі швидкості для них — це дуже важка ціль. Плюс друга проблема — це висота. Ті ж самі МВГ в більшій мірі відсікаються, плюс на таких висотах вже відсікаються і ПЗРК — переносні зенітно-ракетні комплекси. Ну і, напевно, це дві самі основні проблеми. Проте є ще проблема, що ворог зараз розмиває атаку по всій добі. Що це означає? Це означає, що наші розрахунки мають бути в боєготовності цілу добу. Якщо раніше переважно ці атаки відбувалися в темну пору доби, то зараз це отаке певне розмиття по всій добі. І перехоплювачі, і МВГ, і ПЗРК, і так далі — все, що працює по такій загрозі, все має бути в бойовій готовності цілу добу. Ну, це складно.

— Попри те, що це справді важкі цілі, Фонд Сергія Притули повідомив про успішні полігонні випробування нових вітчизняних перехоплювачів. Наскільки впевнено наші рішення здатні зараз переслідувати і вражати цілі саме з турбореактивним двигуном?

— Тут, певно, немає однозначної відповіді, це складне питання. Там є ряд виробників реактивних перехоплювачів, вони знаходяться на етапі масштабування зразків своїх виробів, які підтвердили свої льотно-тактичні характеристики або в рамках полігону, або вже там певний перелік засобів мають там перші ураження. І вони знаходяться зараз на етапі от масштабування. Ну, переважно вони мали підтвердити загальні характеристики: максимальну швидкість, відстань, яку вони пролітають та можливість посадки бортів для багаторазового використання. Тобто це такі загальні характеристики, які давали можливість цей засіб брати до уваги і пробувати його в бойових умовах. Проте там є ряд проблем, з питань, з якими зараз виробники будуть працювати. Це вдосконалення тих же самих льотно-тактичних характеристик, для заходу стабільного в ціль, взагалі для стабільного польоту, тому що керуються вони, на жаль, поки що в мануальному режимі, тобто оператором. І такі швидкості, там кожен рух, кожний маневр — це доволі складна історія. І тут іде робота зараз саме над стабілізацією цих характеристик. Тому і попереду ще також велика робота по автоматизації процесів, і дуже важливо зменшувати час передполітної підготовки і час самих пусків. Тому що це наша загроза, вона має велику швидкість, час реакції, відповідно, менший і нам потрібно працювати над прискоренням самих пусків і простотою використання безпілотного комплексу.

— Наскільки ми знаємо, вже є підтверджені випадки ураження реактивних «Шахедів», зокрема силами 23-ї бригади «Хортиця» та 1020-го зенітного ракетно-артилерійського полку. Які саме моделі перехоплювачів наразі показують найвищу ефективність у бойових умовах?

— Якщо ми говоримо про кількісні показники, то певно, що це все одно залишається мультиротор, бо їх значно більше, вони простіші у виготовленні та у використанні, в принципі. Проте на правило це поки що не схоже. Тобто це більше як виключення, це вдається завдяки певним тактичним прийомам в правильний момент, скажімо так. Тобто, ну, саму тактику, звісно, тут розкривати не варто, але вона є і вона дає свої плоди. Проте, я ж кажу, це більше як от такі от виключення скоріше. Це ми говоримо за мультиротори, які пришвидшили просто свої показники максимальної швидкості. Там такі як Sting, P1-Sun, WIY SPYS, ZIRKA та ж сама. Тобто є там ряд виробників, які змінили гвинтомоторні групи, і у них зараз там пікові швидкості виросли. Проте там є певні проблеми: горять регулятори моторів, самі акумулятори також не вивозять пікових навантажень. Ну, проте виробники от працюють на стабілізацію такого сетапу, і, в принципі, є вже перші успіхи.

— Ви вже неодноразово говорили про те, що швидкість нових загроз зараз обмежує час на реагування. Що, окрім самих дронів, зараз критично необхідно екіпажам для вчасної цілевказівки і якісного радарного поля?

— Ну, я думаю, що це в першу чергу спрощення передполітних підготовок та спрощення самих запусків. Якщо ми говоримо про реактивні перехоплювачі, в принципі, з мультиротором тут простіше, доволі швидко можна їх запускати. А з реактивними у нас по-іншому. Ну, відповідно, загроза у нас швидка і ми маємо швидко на неї реагувати і збільшувати масштаби. Ну, плюс іти хоча до якоїсь часткової автоматизації, тому що людині на такій швидкості це доволі важко керувати таким апаратом.

— Якщо ми говоримо про передполітну підготовку, то чи потребують екіпажі, які вже мають досвід роботи із звичайними FPV-перехоплювачами, з тими ж Sting, додаткової спеціалізованої підготовки для роботи із новими, більш швидкісними моделями?

— Ну, якщо ми взяли саме цей приклад, то переважно ні. Це відбувається вже в рамках підрозділу, в рамках його переважно бойових застосувань. Тобто досвідчені розрахунки, вони просто з часом розуміють особливості нового борта, модернізованого, скажімо так. Це не зовсім нове щось для розрахунків. Це там інша модель з певними зміненими характеристиками. До нього треба просто звикнути і враховувати це в тактиці застосування. Якщо ми говоримо про реактивні засоби, то так, якщо людина з цим ніколи не працювала, ну, без навчання тут нічого не поїде, на жаль. Це новий засіб, це нова специфіка взагалі з роботи з турбореактивним двигуном. І тактика також відрізняється на таких швидкостях. Проте вони мають можливість не просто наздоганяти, а вести певний час там переслідування і вражати загрозу. Такі засоби з'являються, зараз іде робота над їх вдосконаленням і масштабуванням.

— І просто нагадаємо, що в межах проєкту, вашого проєкту, «Єдинозбір. Чисте небо», передано вже понад 5 тисяч дронів, таких як Sting, «Тарас Плюс», «Блискавка» та інші. Яке супутнє обладнання ви додатково постачаєте підрозділам для забезпечення роботи мобільних командних пунктів?

— Можна включити туди і наземні станції для безпілотних комплексів, і додаткові там катапульти і так далі, до забезпечення роботи, організації роботи командних пунктів. Це банально там від ноутбуків, зарядних станцій, Starlink до спеціалізованих серверів, які також необхідні в цій роботі. І також є окремим кейсом у нас переобладнання повнопривідних бусів, наприклад, в мобільний пункт управління. Тобто він зі звичайного бусу перетворюється в мобільний пункт, в якому є монітори, зарядні станції, той же Starlink, тобто засоби зв'язку. І умовно в полі може такий розрахунок, використовуючи такий бус, працювати автономно, маючи всі для цього інструменти.

— Вже знаємо про те, що  «Єдинозбір. Чисте небо» вже перетнув позначку в 1 млрд грн. Скільки ще коштів залишилося зібрати для досягнення фінальної цілі цього проєкту?

— Дивіться, наразі у нас є мета в 1 млрд 250 мільйонів. От ми до неї там поки що, слава Богу, впевнено рухаємося. Чи буде воно збільшуватись, ми поки не знаємо. А зібрати залишилось приблизно 207 мільйонів.

— Як швидко вдасться контрактувати ось ці нові партії перехоплювачів?

— Ну, дивлячись, про що ми саме говоримо. Тобто, якщо це новітні реактивні засоби, тут є певна специфіка. Тобто це не можна прийти до виробника і забрати у нього зі складу, наприклад, сотні виробів. Тут трошки все складніше. Якщо ми говоримо про мультиротори, то тут є можливість хоч на якусь кількість розраховувати, планувати це на найближчу перспективу. Я хотів би закликати всіх приєднуватись до єдинозбору. Очевидно, що це зараз дуже актуальна історія, тобто всі рухи, які можливі, ми їх розглядаємо і самі перспективні і реальні ми намагаємося втілювати в життя. У нас комунікація там з величезною кількістю підрозділів Сил оборони України, вони від нас чекають засобів, а ми чекаємо від них результату.