Зараз в ефірі:

Реінтеграція ветеранів в суспільство — ключовий напрям діяльності Мінвет

17.07.2020
Реінтеграція ветеранів в суспільство — ключовий напрям діяльності Мінвет

Заступник Міністра у справах ветеранів України з питань європейської інтеграції Олексій Ілляшенко в програмі "Мілітарі навігатор" розповів про пріоритетні напрями діяльності Мінветеранів, пільгове розмитнення транспортних засобів та гарячі лінії з соціальної та психологічної підтримки ветеранів.

 

 

 

 

Ірина Зінчук: За даними вашого відомства, нині в Україні близько 380 тисяч учасників АТО/ООС. Звісно, у такої великої кількості людей виникає чимало потреб і проблем. З ними українські ветерани звертаються до Міністерства у справах ветеранів. Для цього було створено гарячі лінії. Розкажіть про роботу таких ліній з соціальної та психологічної підтримки ветеранів?

Олексій Ілляшенко: У нас 5 центрів соціально-психологічної допомоги від Міністерства ветеранів: 4 в Київській області і 1 в Житомирській. Ще працює відповідна гаряча лінія і телефонні лінії в самому Міністерстві та в обласних відділах. Звичайно, всіх наших ветеранів цікавлять питання забезпечення житлом, пільгового проїзду, соціальних гарантій, а ще психологічної допомоги. Ми надаємо таку консультативну допомогу навіть ветеранам у місцях позбавлення волі. Також багато проблем, пов’язаних із допомогою сім’ям загиблих і зниклих безвісти. Останні 4 місяці до наявних додалися ще й проблеми, пов’язані з коронавірусом. 

Ірина Зінчук: Коронавірус вніс свої корективи в життя людей по всьому світу. Я знаю, що діє Оперативний штаб міністерства з координації допомоги ветеранам на період боротьби з короновірусом. Наскільки ефективна його робота?

Олексій Ілляшенко: Чи не з перших днів введення карантинних заходів міністр ухвалив рішення про створення оперативного штабу. Ми залучили громадські організації, ветеранські рухи та волонтерів. Цей оперативний штаб існує вже приблизно 4-й місяць. Ми оперативно координуємо роботу всіх органів влади в Україні, а також місцевого самоврядування в наданні допомоги з лікування або переїзду нашим побратимам і жінкам-ветеранкам та сім’ям загиблих. Ми навіть забезпечували надання продуктових та санітарно-гігієнічних наборів. Крім того, під час паводків на Західній Україні ми взяли під контроль ситуацію щодо допомоги всім постраждалим сім’ям загиблих на війні або ветеранам. Під час пожеж в Луганській області один із наших ветеранів дістав майже 20% опіків, ми також контролювали це питання. А ще допомагаємо повертати з інших країн тих, хто цього потребує. Адже кордони були закриті, багато органів влади інших держав не працювали, тому доводилось підіймати консулів, МЗС. 

Ірина Зінчук: Цього тижня з’явилась інформація, що Міністерство у справах ветеранів поглибить співпрацю з представництвом Програми Розвитку ООН. В яких напрямах буде розвиватися ця співпраця?

Олексій Ілляшенко: Здебільшого програми розвитку ООН, які стосуються нашої сфери діяльності, спрямовані на дослідження та надання допомоги постраждалим внаслідок конфліктів, вивчення ситуації в громадах, можливість залучення ветеранів до правопорядку в громадах, до роботи органів місцевого самоврядування, зокрема використовуючи їхній воєнний досвід. Коли ми співпрацювали з програмами ООН, ухвалювали рішення щодо напрямів, пов’язаних із тимчасово окупованими територіями і частково з ветеранами. Коли розділилися з міністерством, довелось переформатуватись, щоб не дублювати роботу і раціонально використовувати міжнародну допомогу. Напрямів багато. Найперше — це допомога постраждалим внаслідок конфліктів.  Нам було запропоновано долучитися до проєктів ООН, зокрема щодо реінтеграції тимчасово окупованих територій, бо в нас є досвід і можливість залучати фахівців з середовища ветеранів.

Ірина Зінчук: На Вашу думку, як можна розв'язувати проблему реінтеграції ветеранів у суспільство?

Олексій Ілляшенко: Перед військовослужбовцем, який повертається у суспільство, постають в першу чергу психологічні проблеми. Щоб після бойових дій перелаштуватись на мирне життя, потрібен час. Тому ми повинні дати можливість людині пройти реабілітацію. Людям, які дістали поранення та травми, допомагаємо в лікуванні й також визначитись із напрямом діяльності. Є ветерани, які потребують підтримки не одразу, а через якийсь час після повернення з фронту.  Мова може йти про психологічні негаразди, працевлаштування, підтримку малого та середнього бізнесу. Також ми працюємо над формуванням позитивного образу ветерана в суспільстві. Мова йде і про вшанування пам’яті, повагу до ветеранів, особливо до загиблих на фронті, зниклих безвісти, їхніх  сімей.  Це комплекс заходів, які ми впроваджуємо разом із державою, президентом, прем’єр-міністром та парламентом. 

Ірина Зінчук: А на якому рівні нині співпраця з Товариством Червоного Хреста щодо надання допомоги ветеранам з обмеженими можливостями та пошуку зниклих безвісти воїнів?

Олексій Ілляшенко: Меморандум, який ми підписали з Товариством Червоного Хреста України, передбачає до десяти напрямів співпраці. Нас зацікавив досвід Товариства з розшуку зниклих під час війн або інших надзвичайних ситуацій. Ми розпочали співпрацю, бо частина нашої діяльності також пов’язана з питаннями вшанування пам’яті, меморіальної роботи, поховання та перепоховання останків загиблих.  Хоча, звичайно, напрям розшуку зниклих безвісти не стосується безпосередньо Міністерства ветеранів, бо згідно з законом України, є спеціальна урядова комісія при Кабінеті міністрів і наші представники поки що туди не входять. Ми також плануємо залучати українських ветеранів до заходів, що організовує Комітет Червоного Хреста. Вони допомагатимуть іншим людям і це, на нашу думку буде хорошою ініціативою.

Ірина Зінчук: Ви очолюєте робочу групу щодо пільгового розмитнення транспортних засобів для ветеранів війни, яка мала напрацювати проєкт закону. На якому етапі робота над документом?

Олексій Ілляшенко: Протягом останніх п’яти років в Україні багато говорили про пільгове розмитнення транспортних засобів. Два місяці тому ми підняли це питання на засіданні громадської ради при Міністерстві у справах ветеранів, щоб активізувати процес. 15 липня вже зареєстрований проєкт закону про пільгове розмитнення від народного депутата. Звісно, що ще будуть доопрацювання, виникатимуть різні запитання, але головне, що процес вже почався. В цьому проєкті закону важливим є те, що ветерани отримають пільговий доступ до розмитнення не лише авто для власних потреб, а й для потреб свого малого чи середнього бізнесу: сільськогосподарських робіт, пасажирських перевезень. Це ще один крок до реінтеграції українських ветеранів в суспільство. Сподіваємося, що за місяць-два цей проєкт закону вже буде ухвалений. 

Ірина Зінчук: Який напрям вважаєте пріоритетним у діяльності вашої команди? Чи продовжуєте реформи попередників? 

Олексій Ілляшенко: Ми аналізуємо роботу Міністерства. Зараз визначаємо, у яких напрямах нам слід залучати іноземних партнерів. Пріоритетними вважаємо реінтеграцію ветеранів у суспільство, вшанування образу ветерана. Сьогодні ми ведемо реєстр ветеранів, які брали участь в АТО/ООС. Але є ще й ветерани Другої світової, Афганської війни, учасники миротворчих операцій. Тому ми працюємо над тим, щоб створити в Україні єдиний реєстр ветеранів. США надали нам технічну допомогу, тож оголошено конкур, щоб обрати підприємства, які зможуть створити потрібний нам реєстр.

Ірина Зінчук: Мінветеранів і Мін’юст України створили спільну робочу групу, яка розроблятиме пропозиції щодо соціально-виховної та психологічної роботи з ветеранами війни, що відбувають покарання. Розкажіть про цей напрям діяльності.

Олексій Ілляшенко: Ми прагнемо долучити наше міністерство до системи апробації, а це також робота з ветеранами, які засуджені без позбавлення волі та тими, що перебувають в місцях позбавлення волі і готуються до звільнення. Мова йде і про реінтеграцію в суспільство після відбування покарання. Найближчим часом я планую відвідати одну з колоній, зустрітися із засудженими ветеранами. За нашими даними, зараз близько 150 ветеранів перебувають в СІЗО та місцях позбавлення волі. Ми хочемо дізнатися про проблеми з надання психологічної та юридичної допомоги цим ветеранами. Будемо інформувати про їхні права та пільги, адже часто вони про це взагалі нічого не знають.

Ірина Зінчук: Ще в березні очільник Міністерства у справах ветеранів України заявляв, що центральний апарат заповнений кадрами лише на 44%, а територіальні відділи — лише на 36%. Чи покращилась ситуація зараз?

Олексій Ілляшенко: Торік у серпні було ухвалене рішення про об’єднання Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, а також Міністерства у справах ветеранів. Попрацювали ми в такому режимі пів року, і вже на початку 2020-го було вирішено повернутись на попередні позиції. З березня ми вже працюємо самостійно. У зв’язку з цим нам довелося розв'язувати питання щодо штатного заповнення посад. А коли ми вступили в карантин з початком року, було заборонено відповідні призначення. Ми лише кілька десятків посад змогли заповнити за цей період, бо потрібно, щоб хтось хотів приходити, а також щоб у нас були відповідні бюджети для цього. Думаю, ми зможемо завершити комплектування, але трішки пізніше. 

Ірина Зінчук: За 1,5 року існування Міністерство ветеранів було реформоване тричі. Що відбувається зараз і чи переймаєте ви досвід роботи колег з інших країн?

Олексій Ілляшенко: Реформування — природній процес, який в будь-якій державі відбувається залежно від розвитку суспільства. Окрім нашого, об’єднували й інші міністерства. Потім було вирішено когось знову розділити, тому що, можливо, якісь напрями не були повністю охоплені. Було введено посаду віцепрем'єра, який займається питаннями реінтеграції.  У процесі роботи відкриваються різні шляхи для руху.  Ми обираємо найкращий і працюємо в цьому напрямі. Нам дуже цікавий досвід США, який вже давно вивчаємо, також Канади та Франції. Тут ми вбачаємо потужну платформу для співпраці щодо розв'язання питань військовослужбовців, які потім стають ветеранами. 

Покриття
Надсилайте повідомлення
+38 097 1991.8.24
Наші соцмережі
Завантажуйте додаток