Зараз в ефірі:

Резонанс: Чи потрібен Україні Великий герб і чи варто переходити на латинку

01.10.2021
Резонанс: Чи потрібен Україні Великий герб і чи варто переходити на латинку

Чи потрібен Великий герб країні та чи варто переходити на латинку? В програмі Резонанс говоримо на ці теми з експертом з конституційного права Центру політико-правових реформ Олександром Марусяком.

 

 

 

 

 

Андрій Давидов: Звідки взялися великі герби та в яких країнах вони використовуються?

Олександр Марусяк: Великий герб є в тих державах, в яких довга геральдична традиція його наявності. Якщо в історії держави колись існував великий герб,  тоді його значно легше відновити та якимось чином переробити. В Україні ніколи не було Великого державного герба, і з цим якраз проблема.

Якщо ми візьмемо державу з довшою історією державності або якісь імперії чи монархії, в них це питання лежить в іншій площині, оскільки були такі герби. На сьогодні мало яка держава використовує Великий герб. У Великобританії є такий герб.

Проєкт-переможець Великого герба 2020 року

Андрій Давидов: Чому в 1996 році в Конституцію внесли Великий герб?

Олександр Марусяк: Рекомендую почитати стенограму ухвалення Конституції, там дуже багато є цікавих фактів і персоналій, які грали в історії України непересічну роль, що вони говорили про всі ці символи й не тільки. Комуністи не хотіли синьо-жовтого прапора, вважаючи його нацистським. Про це прямо говорилося на засіданні Верховної Ради. Комуністи не всі, а деякі з них, хотіли малиновий прапор. Думаю, це було б дуже комічно, якби в Україні був такий прапор.

Андрій Давидов: Де саме, чи за яких обставин, можуть використовувати Великий герб?

Олександр Марусяк: Тризуб нікуди не зникає, новий сенс Великого герба полягає в тому, що малий використовується для одних ситуацій, а Великий для інших. Тобто є більш урочистим. Зрозуміло, що, наприклад, на паспорті краще намалювати малий державний герб, ніж Великий. Це ж очевидно. А Великий буде суто для церемоній, в кабінеті президента він може бути, в парламенті, у Конституційному суді. Ще раз скажу, тут вже питання естетики. Має бути Закон, який не просто описує, а й впорядковує використання державних символів. Тобто не проблема намалювати той герб, головне — що з ним робити. Є в Кримінальному кодексі стаття "Наруга над державними символами", але якщо ми законодавчо ці державні символи не визначимо, то яка може взагалі бути наруга?

Андрій Давидов: Яка тепер мусить бути процедура для ухвалення Великого герба? Перше читання ми пройшли, що далі?

Олександр Марусяк: Буде друге читання. Я так розумію, будуть якісь поправки в другому читанні. Бо все-таки проєкт викликав багато зауважень. Всі поправки, потім голосування в другому і в цілому, але якщо воно набере 300 голосів. Я сумніваюся, що цей законопроєкт назбирає стільки голосів.

Андрій Давидов: Чи варто переходити на латинку?

Олександр Марусяк: У нас поліромантичні ідеї та проєкти щодо латинки, розроблені різними вченими. На практиці латинки в нас ніколи не було, а була кирилиця. Питання щодо орфографії -  це питання в першу чергу до зручності. Маю на увазі, що ми пишемо так, як чуємо, на відміну від російської мови. Кирилиця більш точно зображає те, як ми говоримо. Якщо ми, гіпотетично, думаємо про латинку, то треба зразу зважати, що нам потрібно дуже багато символів. 26 букв буде замало для українських звуків, у нас 38 звуків. Крім того, у нас є нюанси з м'яким знаком, йотованими буквами, апостроф в нас є. Тобто воно з орфографічної сторони буде складніше, текст буде більшим. Це можна легко перевірити, можна будь-який варіант латиниці протестувати, зокрема з тих, що були колись розроблені, і побачити наскільки складніше стане це писати. Це я суто про лінгвістичний аспект.

Якщо брати політичну площину, фінансову, то це, зрозуміло, дороге задоволення. Змусити всіх писати зовсім іншими буквами і за зовсім іншою логікою -  це теж матиме свої наслідки. Тобто загальна грамотність населення, яка і так не надто висока, суттєво впаде, це треба розуміти. З іншого боку, я думаю, це може посилити позиції російської мови, оскільки вона пишеться на кирилиці, та російську все одно вчать за кордоном. Тут вийде так, що Росія монополізує кирилицю виключно для себе і буде пропагувати, що це ніби їхня кирилиця, хоча вона не їхня й не наша.

 

Андрій Давидов: Тобто ця тема ще складніша, ніж Великий герб?

Олександр Марусяк: Великий герб — це принаймні конституційна вимога. А латиниця забаганка романтиків, яким нічого робити. І от, подумаймо, що б було? А давайте ми арабське письмо, може, введемо?

Покриття
Надсилайте повідомлення
+38 097 1991.8.24
Наші соцмережі
Завантажуйте додаток