Робота капелана — це не лише молитися, а й працювати з кожним військовим, — капелан отець Василь Іванюк

Робота капелана — це не лише молитися, а й працювати з кожним військовим, — капелан отець Василь Іванюк

Капелан 81-ї окремої аеромобільної бригади отець Василь Іванюк розповів про війну на Донбасі та службу у війську.

 

 

 

 

 

 

На війну ніколи не ходив, війна прийшла сюди, тому що 29 років я служу на Донеччині священником української греко-католицької церкви. З перших днів довелося робити вибір, хоча вибір очевидний, бо побачив ту велику кількість людей, які зайшли сюди, -  військових, серед них були і греко-католики, людей з Майдану, які шукали української церкви. Безперечно, довелося спочатку приймати їх в парафію, а потім вже і супроводжувати, тому що в процесі служіння зав’язалися дружні стосунки. Потім почало активно розвиватися питання капеланського служіння, і ми не могли залишатися осторонь, маючи якусь причетність до військової служби, побачивши, що це перспективна справа.

У зв’язку з тим, що тут не так багато є українських священників, тому я спокійно взявся допомагати тим людям, які служать у Збройних Силах України.

Важливо, щоб людина хотіла пізнати Бога. Саме тому я написав заяву стати капеланом в тій бригаді, де півтора року був на засадах добровольця-капелана.

Перше, що ми зробили, — побудували каплички, особисто я побудував дві. Вони є розбірними, моєї власної конструкції, з куполом, на 60 осіб і задовольняють потреби усіх наших військовослужбовців. Найбільше роботи навіть не з військовими, бо вони весь час на навчаннях та завданнях, а з їхніми родинами. Адже надійний тил кожного солдата — це його сім’я. Якщо він буде знати, що його вдома очікують, то буде краще виконувати свої завдання.

Це сильний мотиваційний момент, коли ти знаєш, що на тебе вдома чекають.

Не можемо залишати без уваги й сім’ї наших загиблих та поранених. Тож роботи багато, іноді помічаємо, що на все не вистачає часу.

Доки війна триває, ми маємо звертати увагу на моральні та духовні якості військових. Робота капелана — це не лише молитися, а й працювати з кожним військовим. Нагадувати, що війна війною, а людиною потрібно залишатися.

Служба капеланів — досить цікава. Присутність капелана дисциплінує людей, додає впевненості, адже бувають обстріли чи ще щось. З появою капелана військові починають відчувати захист, ніби відчувають, що з ними нічого поганого не станеться. Та й коли ти постійно молишся за людей, то Бог чує та допомагає. Якщо капелан на своєму місці постійно, то підрозділи якісь згуртованіші та дисципліну видно. Тому нехтувати капеланами не можна, і до цього питання потрібно ставитись серйозно.

Важливо, щоб людина, яка має намір стати капеланом, мала якісь армійські навички.