Роль української мови у війні проти Росії
Яких змін зазнала українська мова в радянські часи, яким чином Росія провокувала мовний конфлікт в нашій державі та як агресор використовує українську в інформаційній війні, в ефірі передачі «Інформаційний фронт» розповів доцент Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Віталій Радчук.
Костянтин Богатирьов: Чи пов’язані взагалі мова та історична пам'ять між собою?
Віталій Радчук: Мова – це історія народу, там всі періоди відображені. Ми думаємо, що «борщ» - українське слово, а насправді воно перське і означає кришанка, бо тут були перси. Будь-яка мова формується значною мірою із запозичень, які засвоїлись. В кожній мові є інша мова, так склалось історично.
Костянтин Богатирьов: Яких змін зазнала українська мова за радянських часів?
Віталій Радчук: Це тема драматична, бо за радянських часів були різні періоди. Мова розвивається тоді добре, коли сильна економіка. Китай здобув певний економічний статус – і всі взялися вчити цю мову. А, скажімо, англійська мова за економічним параметром випереджає китайську. Чверть світової валової продукції належить англомовним країнам, тому англійська і посідає перше місце. Є інші параметри розвитку мови: культурний, ідеологічний, політичний, юридичний і так далі. Можна виділити і параметр – мова як зброя. Тобто мова має захисну функцію, вона охорониця національного суверенітету.
Костянтин Богатирьов: Якими способами в радянський час українську мову асимілювали?
Віталій Радчук: Мало хто знає, що Академічний словник української мови, який вийшов в 11 томах, пройшов через ЦК Компартії України. Десь 13 тисяч слів із нього було викинуто як націоналістичні. Тоді йшлося про злиття націй. У мовній політиці скрізь є ідеологія.
Костянтин Богатирьов: З початком незалежності які були зроблені кроки, щоб піднести питання національної мовно-культурної свідомості?
Віталій Радчук: Цим займалося Товариство української мови. У нас в університеті товариство налічувало півтисячі членів, ще стільки хотіли вступити. Товариство працювало 25 років, окікувалося шкільництвом, пресою, культурою, кіно зокрема. От зараз кіно- та усний переклад на дуже високому рівні. Одна з функцій перекладу – розвиток мови. Дуже багато класиків перекладені українською мовою. Власне кажучи, українська - одна з найпотужніших мов світу, вона й демографічно в третьому десятку. Руська, колишня середньоукраїнська мова, була офіційною в Великому князівстві Литовському і Руському, тож вона була міжнародною. Звичайно, зараз вона статус міжнародної втратила, але є світовою, бо фактично на всіх меридіанах живуть українці.
Костянтин Богатирьов: Яким чином Росія зі здобуттям Україною незалежності провокувала мовний конфлікт?
Віталій Радчук: Росія найперше підживлювала певні партії, щоб вони зробили російську другою державною. Імперська система і досі працює. А коли ФСБ ще прийшло до влади, ця політика стала досить агресивною. Ми бачимо, що відбувається в Придністров’ї, Абхазії, Криму.
Костянтин Богатирьов: Чи можна вважати, що саме мовне питання стало причиною російсько-української війни, адже мовний фактор Росія використала як основний привід до агресїі, пояснивши її потребою захисту російськомовних громадян?
Віталій Радчук: Основний фактор – це ідея відновлення Росії в тих межах, в яких вона існувала за імператора та за Сталіна. Путін працює тільки на це.
Костянтин Богатирьов: Яким чином використовує українську мову Росія в інформаційній війні проти нас?
Віталій Радчук: По-перше, візьмімо райони в Росії, де переважна частина населення була записана українцями. Десь 3,8 млн українців жило на Кубані. В картах 1954 року в шкільному атласі той район ще був зафарбований суцільною українською мовою. Куди вона зникла трішки більше ніж за півстоліття? Її просто знищили. Імперія мови знищує. Вона знищила не тільки українську мову в себе вдома, а й багато мов інших національних меншин. Все українське російського шовініста дратує. А загалом багато російських інтелігентів були вихідцями з України: співаки, композитори, художники. Наприклад, Ілько Рєпін, який насправді Ріпин. Ми дали Росії дуже багато. Недарма Новодворська казала, що газ Україні Росія повинна постачати безплатно доти, доки він в неї ще є. Не кажучи, що останнім часом з Луганська заводи вивезені до Росії. Я помітив інтерес специфічний Росії до української мови ще в 2013 році, який ніяк не міг пояснити. На Міжнародну асоціацію україністів з Росії приїхала найбільша делегація. Видно, їм дали завдання. І вже десь через рік стало зрозуміло, до яких подій готувалася Росія.
Костянтин Богатирьов: Чому деякі українці і досі воліють читати російськомовні видання та сайти, а не національні?
Віталій Радчук: Я б не казав, що нам треба так одразу відмовитися від російської мови. Російська мова завдяки Путіну втратила більше, ніж будь-коли. Ніхто не зробив для української мови так багато, як Путін у 2014 році, бо саме він означив російську як мову ворога. І завдяки цьому вона поступово природним шляхом піде з України. Настрій уже зовсім інший, тому українська мова безперечно має перспективи.
Костянтин Богатирьов: Нещодавно ознайомився дослідженням, в якому твердиться, що російськомовні українці більше схильні до впливу пропаганди агресора, ніж україномовні. Ви згодні з цим?
Віталій Радчук: Недарма кажуть, що мова – це душа народу, а коли в тебе дві мови, то виходить, що ти дводушний. Коли твою культурну, інтимну сферу обслуговує твоя рідна мова, то загрози ніякої немає, навіть якщо ти поліглот.
Костянтин Богатирьов: Яким чином можна допомогти українцям позбутися хибних стереотипів та комплексів щодо мови, які ворог використовує проти нас?
Віталій Радчук: Людей треба зацікавлювати своїм, національним. У нас настільки глибока і в багатьох ділянках не знана більшістю культура, що ми можемо пишатися перед усім світом. Мова - це знаряддя нашої думки, мислення, і працюючи над своєю мовою щодня, ми стаємо розумні.
