Росіян знищують ще до того, як вони доходять до наших позицій, — командир танкового батальйону

Командир 1-го танкового батальйону 125-ї окремої важкої механізованої бригади 3-го армійського корпусу на позивний «Драйвер» пройшов шлях від навідника танка до командира батальйону. В ефірі Армія FM він розповів про свій бойовий досвід, роль танків у сучасній війні, використання дронів і наземних роботизованих комплексів, а також пояснив, чому варто долучатися до війська через рекрутингові центри.

— Звідки і коли долучилися до війська? Що повпливало на ваш вибір?

— Долучився до війська у 2022 році. Це десь на четвертий-п'ятий місяць повномасштабного вторгнення. До цього на початку повномасштабної війни активно волонтерив з друзями, а потім прийняв для себе рішення, що потрібно мобілізуватись. Якраз я потрапив на сам початок створення 3-ї окремої штурмової бригади і почав свій шлях танкіста з посади навідника танка. Пройшов Бахмутську кампанію, Авдіївську кампанію і таким чином виріс до командира батальйону у 125-й окремій важкій механізованій бригаді.

— Щоб керувати танковим підрозділом, потрібно добре знати техніку. Наскільки глибоко командир має розумітися на озброєнні та машинах?

— Загалом так. Коли я був командиром роти, то особисто від'їздив на кожному своєму танку, який був у мене в розпорядженні, щоб розуміти його специфіку: який танк на яку задачу може виїхати, який більш боєздатний, який менш боєздатний. Тобто всю техніку потрібно було буквально «перещупати». Так само з кожним членом екіпажу свого підрозділу я був на бойових виїздах, щоб розуміти, хто і на якій задачі може працювати та на кого можна покладатися під час виконання завдань.

— Як доброволець, що б ви сказали людям, які досі не наважилися долучитися до Сил оборони?

— Я бачу це так: кожна людина має самостійно розпоряджатися своєю долею. Не чекати, коли заберуть на вулиці, і не дивитися різні ІПСО в соцмережах. Потрібно мобілізовуватись. Найкраще це робити через рекрутингові центри, які дають можливість і гарантують розподіл відповідно до фаху, якісне навчання і загалом дають вибір того чи іншого місця, куди можна мобілізуватися.

— Яка роль 125-ї окремої важкої механізованої бригади у структурі 3-го армійського корпусу?

— 125-та окрема важка механізована бригада долучилася до 3-го армійського корпусу орієнтовно сім-вісім місяців тому. Наша роль як важкої механізованої бригади не надто відрізняється від інших — ми виконуємо ту саму роботу, що й інші підрозділи. Загалом важкі механізовані бригади, які створювалися минулого року за наказом Олександра Сирського, розглядалися як бригади прориву. Тому думаю, що саме в такому форматі ми й будемо працювати.

— Війна дедалі більше стає війною дронів. Якою сьогодні залишається роль бронетехніки?

— Роль бронетехніки загалом незмінна. Вона є і залишається важливою, просто зараз використовується значно менше. Будь-який механізований накат, підтримка піхоти вогнем або штурмування певного плацдарму потребують важкої броньованої техніки. Її роль не змінилася, хоча застосування стало більш обмеженим.

— Як безпілотники та наземні роботизовані комплекси допомагають бронетехніці?

— Якщо говорити про наземні роботизовані системи, то в 3-му армійському корпусі ми вже змогли замінити піхотинця на логістиці. Тобто зменшили кількість особового складу на лінії бойового зіткнення. БпЛА постійно ведуть розвідку, прикривають з неба. Побудована ешелонована система безпілотників для ураження противника ще на підходах до лінії бойового зіткнення. НРК зараз дуже допомагають як механізованим підрозділам, так і артилерії та танковим батальйонам. Вони закривають потреби логістики. Це вже не якась додаткова можливість, а конкретна необхідність на полі бою.

— Якщо порівнювати технологічний розвиток, хто сьогодні сильніший — ми чи росіяни?

— На мою думку, ми кращі. Ми в рази швидше впроваджуємо нові рішення, використовуємо їх, тестуємо та оновлюємо. Особисто я вважаю, що в нас це виходить краще.

— За рахунок чого Україна може досягати високих показників зі знищення ворога?

— Тут якраз працює те, про що я говорив: ешелоноване спостереження та ураження противника. Ворожа піхота знищується ще до того, як дістанеться наших позицій. Ми її вчасно виявляємо та уражаємо. Навіть якщо комусь вдається дійти до лінії бойового зіткнення, противник загалом знищується протягом двох-трьох діб.

— Як змінилася 125-та бригада останнім часом?

— Стосовно моєї бригади хотів би відзначити командира бригади Володимира Фокіна, який зміг організувати людей так, щоб вони працювали як один механізм. Разом із ним прийшли нові командири, які посилили контроль, планування операцій, аналіз результатів та обмін досвідом між підрозділами. Ми постійно проводимо розбір дій, і як наслідок маємо системний результат.

— Які переваги дає служба у складі корпусу?

— У нас є можливість діяти в єдиному задумі. Те, що всі бригади корпусу працюють на одному напрямку, дозволяє швидше залучати необхідні ресурси та координувати дії на великих ділянках фронту. Також це дає можливість досягати результату спільними зусиллями на будь-яких ділянках. Загалом корпус дає дуже багато можливостей для маневру та ефективної взаємодії.

— Як долучитися до 125-ї бригади? Чи потрібно мати спеціальні навички, щоб стати танкістом?

— До нас можна долучитися через наші соціальні мережі. Там є посилання на анкету, а також контактні телефони. З вами поспілкуються, проведуть бесіду та розкажуть про наявні підрозділи і напрямки служби. Якщо говорити безпосередньо про танковий батальйон, то людині не потрібно мати якихось спеціальних знань чи навичок. Ми всьому навчаємо. Стати танкістом не складно. У нас є для цього час і дуже багато навчань. Я приділяю цьому велику увагу. Не менш важливою є постійна практика. Якщо це механік-водій — він регулярно керує технікою. Якщо навідник — багато стріляє на навчаннях. Немає вже таких ситуацій, як раніше, коли бракувало палива, техніки чи боєприпасів. Усе це є інструментом для якісної підготовки військовослужбовця.

— Що б ви хотіли сказати своїм побратимам, посестрам і всім українцям?

— Скажу коротко: у нас все буде добре. Долучайтесь до команди 3-го армійського корпусу. Давайте разом розвивати корпус і загалом Збройні сили України. Думаю, що в майбутньому у нас буде все в рази краще.