Зараз в ефірі:

Росіяни б’ють по містах, українські гармати — по складах: речник 26-ї бригади про різницю в тактиці

08.10.2026
Росіяни б’ють по містах, українські гармати — по складах: речник 26-ї бригади про різницю в тактиці

26-та окрема артилерійська бригада імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича продовжує виконувати бойові завдання на кількох напрямках фронту. Основні підрозділи нині працюють на Південно-Слобожанському напрямку на Харківщині, частина військовослужбовців — на Слов’янському та Краматорському напрямках Донеччини. Речник бригади Сергій Шебеліст розповів Армія FM про інтенсивність боїв, тактику російських військ, взаємодію артилерії та дронів, захист гармат і пріоритетні цілі для українських артилеристів.

— На якому напрямі зараз працюють бійці 26-ї артбригади і яка там оперативна обстановка?

— Переважно зараз наші підрозділи виконують завдання на Південно-Слобожанському напрямку на Харківщині. Деякі підрозділи продовжують виконувати свої бойові завдання на Донеччині — на Слов’янському та Краматорському напрямках. Якщо порівнювати ці два відтинки фронту — Донеччину та Харківщину, — то можна помітити, що більша інтенсивність спостерігається саме на Харківщині, на Південно-Слобожанському напрямку. За минулу добу, зокрема, було 12 штурмових дій противника. За попередні дні теж було по 11–12. Приблизно така динаміка зараз спостерігається. На Слов’янському та Краматорському напрямках дещо менше — там один-два штурми, буває залежно від доби. Але з іншого боку, там ворог постійно завдає ударів різними засобами артилерії, авіабомбами, дронами, руйнує цивільну інфраструктуру, постійно дістаючи ці міста різними засобами ураження.

— Яка загалом тактика росіян? Вони більше працюють технікою чи, можливо, більше людей кидають на штурми?

— Більше, так би мовити, дистанційно намагаються завдавати ураження по цих містах. Тому, наприклад, на Харківщині штурмові дії здійснюють більше, а на Донеччині — різними засобами: авіабомбами, дронами. Вражають навіть цивільний транспорт. Уже такі випадки трапляються, коли на вулицях помітні спалені маршрутки. Так само уражають різні інфраструктурні об’єкти: пошти, різні цивільні заклади, базари, магазини. Тобто зовсім не військові об’єкти, якщо навіть із такої цинічної точки зору це можна було б якось обґрунтувати чи виправдати. Але вони позбавляють життя ці міста під гаслами визволення їх. 

— Якщо говорити саме про російську артилерію, яку тактику вони обирають у своїх артилерійських обстрілах? Чи вона дзеркальна до наших дій?

— У них зовсім інші підходи до ведення війни, до законів і звичаїв війни. Вони з реактивної артилерії дістають ці міста, якщо знаходяться в зонах недосяжності їхніх засобів. Також постійно дронами атакують міста і села там, де наші підрозділи ведуть бойові дії, зокрема на Харківщині та Донеччині. З нашого боку наші засоби артилерії та дронових сил працюють по складах, накопиченнях особового складу, боєкомплекту, пунктах управління. Тобто ми не знищуємо цивільну інфраструктуру на окупованих територіях, а намагаємося саме працювати по цілях противника, а не по цивільному населенню.

— А чому навіть в епоху дронів артилерія все одно залишається незамінною?

— Артилерія — це дуже важливий і основний, можна сказати, засіб вогневого ураження в сучасній війні. Точилися дискусії про актуальність, важливість артилерії, але вона не втрачає цих здатностей, якостей. Тому що, якщо порівняти навіть із дронами, то вона має деякі суттєві переваги. На її роботу, на бойову роботу артилерії різного калібру не впливають погодні умови, дія засобів радіоелектронної боротьби. На відміну, наприклад, від дронів, дрон можна посадити засобами РЕБ або, якщо він повільно летить, його можна збити. Але коли снаряд уже вилетів зі ствола, його ніщо не зупинить. Він дуже добре прикриває піхоту, розбирає укриття противника, подавляє його, зокрема у випадку наступів. Але зараз усе дуже гарно працює у взаємодії: дронова складова і класична артилерія.

— Тобто все має поєднуватися заради спільного результату?

— Так. Усе має поєднуватися задля того, щоб був спільний результат. В єдності є наша сила.

— На якій відстані від лінії фронту вам зараз доводиться працювати, аби убезпечити розрахунки? Це довга, середня чи коротка дистанція?

— На такій відносно середній дальності. Не прямо біля лінії бойового зіткнення можуть перебувати артилерійські засоби, але також наші засоби працюють як по передньому краю противника, так і, умовно кажучи, далі за передком. Особливість сучасної війни така, що насиченість артилерійськими засобами, дронами, пунктами дистанційного пілотування дронів настільки щільна, що інтенсивність і на передньому краю, і на відносно дальших рубежах однакова. Але теж для цього застосовуються різні засоби: далекобійна артилерія, відносно, умовно кажучи, далекобійна, яка працює на коротшій дистанції. Тут теж є свої переваги — такі засоби можна замаскувати і працювати по передньому краю противника.

— А зважаючи на дрони, скільки зараз часу є в артилеристів, щоб відпрацювати по цілі та швидко змінити позицію?

— Вони не тільки змінюють позицію, перекачуються. Зараз причіпна артилерія працює із закритих позицій із метою мінімізації втрат і захисту від ураження. Ці гармати обшиваються сітками захисними, так званими «мангалами», щоб мінімізувати це ураження. Так само розрахунки прикривають підрозділи мобільних вогневих груп, щоб ще на підльоті, наприклад, «Молнії» російські збити могли, щоб вони не вражали наші гармати. А самохідна артилерія виїжджає, відпрацьовує — усе намагається максимально швидко зробити. І теж вона, окрім того, що має сама по собі броню, має додатковий захист, який на неї наварюється, щоб максимально убезпечити і особовий склад, і саму цю самохідну артилерійську установку. Наприклад, у нас є «Краби», теж вони обварені, і це дуже допомагає захищатися. Хоча буває, що ворог намагається їх вивести з ладу, пошкодити. Але завдяки ремонтним підрозділам, які здійснюють потім евакуацію, дуже швидко все там приводять до ладу і до нормального бою.

— А які зараз є пріоритетні цілі саме для наших гармат? Це склади боєкомплекту росіян, піхота чи якась особлива техніка?

— Якщо подивитися на цілі, які були уражені за певний період, наприклад за минулий місяць, то це і накопичення особового складу, укрита піхота, яка перебуває там. Це, зокрема, і пункти дистанційного пілотування, склади боєкомплекту, також склади пально-мастильних матеріалів. Так само озброєння їхнє: де вдається дістати, там можна гармати знищувати, пошкоджувати. Тобто різний спектр. Усе це дуже важливо. Так само вражається особовий склад, коли він виявляється за допомогою дронів, а ствольною артилерією чи реактивною потім це все накривається. І потім це дуже гарно вибухає.

— Яку найціннішу ціль противника вашим артилеристам вдалося накрити останнім часом, якщо можна про це розказати?

— Із такого відносно нещодавнього ще можна пригадати, коли підрозділ реактивної артилерії виявив склад боєкомплекту. Дрони виявили, особовий склад активної артилерії завдав туди ураження і мав дуже такий красивий «гриб», можна сказати, з цього вибуху. На сторінках наших соцмереж можна це помітити, де «Флай» виявив, а реактивка уразила. І це було дуже вражаюче.

— Як до долучитися до вашої бригади найпростішим чином? Куди звертатися?

— Звертайтеся до рекрутингового центру нашої бригади. На сторінках у соціальних мережах є телефон і є така можливість — вибрати собі посаду. Є різні посади: номери обслуги, водії, бойові медики, дронарі різного типу. У нас дуже активно розвивається ця компонента. З вами зв’яжуться, скерують вас і допоможуть потрапити до війська, якщо ви ще не там.

Покриття
Надсилайте повідомлення
+38 097 1991.8.24
Наші соцмережі