Російська артилерія горіла разом з укриттям: у 81-й бригаді розкрили деталі ударів по ворогу

Екіпажі батальйону безпілотних систем «Апачі» та аеромобільних підрозділів 81-ї окремої аеромобільної бригади за останні два тижні знищили та вивели з ладу низку ворожих артилерійських систем, зокрема САУ 2С3, установки «Мста-Б» та гармати Д-30. Про це в ефірі Армія FM розповів начальник відділення комунікації 81-ї ОАeМБр майор Володимир Голягін.

— Сьогодні зранку 81-а ОАеМБр у своїх соцмережах оприлюднила відео результату роботи екіпажів ББПС «Апачі» і РБПС аеромобільних батальйонів. Розкажіть детальніше, які саме цілі вдалося уразити?

— Взагалі, дане відео було створене за звітній період останніх два тижні, і за останніх два тижні нам вдалося уразити дві установки «Мста-Б», це статичні гармати. Окрім цього, нам вдалося вразити та повністю знищити самохідну артилерійську установку 2С3 та одну самохідну артилерійську установку, яку, на жаль, не вдалося визначити, так як було нанесене ураження по укриттю, яке в подальшому загорілося та спалило саму самохідну артилерійську установку. Також ми відео не показали — ще було дві гармати Д-30, які були виведені повністю з ладу, і наразі вони не застосовуються противником для того, щоб працювати по наших позиціях.

— Яким чином знищення ворожої артилерії і логістики вплинуло на ситуацію на вашому напрямку?

— Насправді, враховуючи те, що росіяни також постійно розвиваються, я завжди в кожному ефірі про це кажу: не потрібно недооцінювати ворога, потрібно завжди бути готовим до будь-яких ситуацій, які вони можуть підготувати. Дуже критично на них це не повпливало. Для нас ситуація і далі залишається складною через те, що вони наносять удари так само і по нашій логістиці, і по наших позиціях, і по наших аеромобільних підрозділах, які намагаються провести заміну. Проте зміни є. Це, в першу чергу, те, що не наносяться постійні удари, наприклад, при зміні позицій нашими аеромобільними підрозділами. Коли міняє позицію двоє-троє чоловік, по них не ведеться вогонь з артилерії, що набагато вигідніше, ніж той самий FPV-дрон по підльоту. Тобто, якщо артилерія починає гамселити, то там менший час дольоту снаряду до вказаної цілі. У FPV-дронах такого немає — там є певний інтервал, з яким вони літають, і відповідно на цьому вдається вигравати. Удари по логістиці теж впливають. Ми намагаємося не давати їм підтягнути ресурси до краю, звідки вони починають висуватися саме до наших позицій. Ми завдаємо ударів як по забезпеченню, так і по живій силі противника для того, щоб потім наші десантники не виходили в прямі контакти з ворогом. Тим самим ми зменшуємо об’єм роботи для самих десантників, які сидять на статичних позиціях.

— Наскільки складно зараз працювати екіпажам БПЛА через активне застосування ворогом FPV-дронів, РЕБ і ударів по логістиці?

— В першу чергу, застосування FPV-дронів несе під собою такий сенс, як розширення «кілозони». Дуже модне слово, зараз всі його застосовують, але воно має сенс, так як і противник, і ми використовуємо FPV-дрони та тим самим розширюємо цю кілозону. Відповідно, кожному командиру постійно потрібно планувати і слідкувати за своїми позиціями для того, щоб екіпаж FPV-дронів не був у зоні ураження тієї самої артилерії, авіації чи екіпажів ворога. Якщо ви читали, ми постійно подаємо інформацію стосовно того, що росіяни постійно застосовують «Мавіки». Коли «Мавіки» залітають вже за лінію, на якій стоять наші FPV-шники, досить складно працювати. Проте завжди шукаються виходи, люди навчені маскуватися, виставляти позиції в складних умовах. Тому критичних проблем наразі немає.

— Які цілі сьогодні є пріоритетними для екіпажів батальйону безпілотних систем «Апачі»?

— Давайте розглянемо сенс батальйону безпілотних систем саме на рівні бригади. Це один рівень, який працює саме на нашу бригаду. Тобто ми закриваємо район оборони. Пріоритетними завжди є ті цілі, які найближче до наших позицій. Для того, щоб ми розвантажували наших піхотинців, наших десантників, ми ведемо постійну боротьбу з малими групами, з технікою, яка намагається під’їхати поближче до нашого району. Це пріоритет-пріоритет. Далі всі решта цілі — це вже планові цілі. Завдяки злагодженій роботі підрозділів аеророзвідки, батальйону безпілотних систем та інших підрозділів нам вдається виявляти на більшій дистанції ті самі засоби ураження, логістичні сполучення, і по них вже ведеться планова робота. Або вже планується операція, або підгадуємо час і даємо дрон для того, щоб він перехоплював, наприклад, якусь машину чи бойову установку, яка буде на цьому маршруті в цій самій годині. Тобто це вже більш планова робота, а пріоритетна робота — це прикриття і збереження життя наших військовослужбовців бригади.