«Росіяни змінюють моделі інформаційного впливу», - аналітик Центру протидії російській пропаганді Дмитро Громаков

«Росіяни змінюють моделі інформаційного впливу», - аналітик Центру протидії російській пропаганді Дмитро Громаков

Які нині основні загрози щодо дезінформації та пропаганди з боку Російської Федерації, в ефірі передачі «Інформаційний фронт» розповів аналітик Центру протидії російській пропаганді Дмитро Громаков.

 

 

 

 

 

Костянтин Богатирьов: Які потужності має Росія для ведення пропагандистської діяльності?

Дмитро Громаков: З точки зору сил та засобів, в розпорядженні російських пропагандистів всі доступні державні ресурси, інше питання – наскільки вони ефективні. Найперше це створені на початку 2010 років інформаційні війська як мілітарна складова, також це «ольгінська ботоферма» для роботи в соціальних мережах та на просторі нових медіа. Далі – це політичні лідери країни, які є джерелами верифікації певних інформаційних меседжів. А також активно використовуються політичні лідери країн-союзників, зокрема Білорусі. Протидіяти цьому можна лише сформувавши чітке уявлення, що жодна інформація противника не є достовірною.

Костянтин Богатирьов: Нещодавно Олександр Лукашенко зазначив, що в Україні нібито готують табори для тренування спецвійськ і розгортають бази США, тож разом із Росією Білорусь продумує дії у відповідь. Які це можуть бути дії?

Дмитро Громаков: Думаю, якщо про це почав говорити президент Білорусі, то це буде комплексний підхід. Інформаційні дії з території цієї країни тривають з 2015 року, адже інформаційна політика Білорусі контролюється з Росії. Тож ставитись до Білорусі треба дуже обережно, бо ескалація напруженості між нашими країнами буде зростати залежно від позиції білоруського режиму в Кремлі і підтримки Лукашенка кремлівською верхівкою. Формування загального для обох країн ворога - це єдиний шанс для Лукашенка втриматися в системі впливу Росії.

Костянтин Богатирьов: Яку мету переслідує Росія в агресивній гібридній війні, адже Кремль намагається впливати і на країни Європи?

Дмитро Громаков: Росія не може співпрацювати з великими об’єднаннями, зокрема Євросоюзом. Чим більше фігурок на політичній шахівниці, тим простіше росіянам досягати мети. Одне із головних завдань в такій війні – посіяти розбрат. Передусім прагнуть підірвати мобілізаційні спроможності для організації спротиву в Україні як прямій військовій агресії, так і інформаційним впливам. Кремлівські агенти впливу прагнуть налаштувати негативно українців до чинної влади. Мовляв, навіщо вам та свобода, якщо ви голодні та холодні. Ці наративи ми пам’ятаємо ще з 2014 року.

Костянтин Богатирьов: А чому цей наратив і досі зберігається, адже вже зараз видно, що території Криму та Донбасу не на тому рівні, що й території Росії?

Дмитро Громаков: Думаю, якби зараз люди там мали право вільного вибору, то підтримку Росія взагалі б не отримала, адже її і тоді було небагато. А загалом завжди знайдеться певна кількість людей, які оберуть холодильник, а не свободу. Тому тут треба комунікувати. Адже ті свободи, в яких зросло покоління і в Криму, і на Луганщині та Донеччині, дають нам основу співпрацювати з людьми, які зараз перебувають в окупації.

Костянтин Богатирьов: Чи можна окреслити певну модель російського інформаційного впливу?

Дмитро Громаков: Загалом під тиском зовнішніх умов методи постійно змінюються. Якщо до розвитку соціальних мереж це були сталі видання, контроль над ЗМІ, то після змінюються і методи співпраці, і донесення інформації до цільової аудиторії. Тому про сталу модель говорити не можна. Але головний меседж, який намагалась просунути російська пропаганда в Україні: розкол між громадою та владою. Протягом усіх років війни пропагандисти намагалися вбити клин між владою та суспільством. Але цьогоріч, з виходом статті Путіна українською мовою на російському офіційному ресурсі, модель змінюється. Це свідчить, що росіяни змінюють моделі інформаційного впливу – від української влади переходять на суспільство. Росіяни намагаються підбурювати всі ці праві настрої проти наших партнерів перш за все - поляків, мадярів, румунів. Це вже робота безпосередньо з населенням, чого раніше не було в російській пропаганді. Відтак змінюються наративи. Намагаються апелювати до історичної пам’яті, мовляв, братні народи, роз’єднані через вплив іноземці, що українська влада повністю залежна від закордонних суб’єктів політики. Це все нині продукується російськими пропагандистами.

Костянтин Богатирьов: Якщо говорити про месенджери та онлайн-платформи як інструменти пропаганди…

Дмитро Громаков: Використання ютуб- і телеграм каналів, блогів і так далі – це намагання диверсифікувати достовірну інформацію. Їхня роль в тому, щоб максимально розщепити правдиву інформацію, дати безліч версій і знизити рівень підтримки офіційної позиції керівництва держави. Тому треба формувати інформаційну та культуру обробки інформації з цих джерел. Для масових виробників контенту журналістських стандартів немає. Вони більше орієнтовані на верстви населення, які не є обізнаними з політичного чи економічного життя країни.

Костянтин Богатирьов: Якщо говорити про інформаційні операції Росії, спрямовані не на цивільне населення, а на українських військовослужбовців, які саме інструменти застосовуються, передусім на фронті?

Дмитро Громаков: Зазвичай – це деморалізація через демонстрацію сили; намагання переконати в негативній, асоціальній поведінці наших армійців; дегуманізація супротивника. Намагання виправдати свої дії проти нашої держави. Наприклад, подається інформація, що нині всі обстріли ОРДЛО здійснюються лише українською стороною. Вони маркують інформацію про втрати українських військовослужбовців суто досягненням своєї мети. Таким чином прагнуть показати, що кожен боєць може бути вбитий внаслідок обстрілів, тому краще в будь-який спосіб скласти зброю. Тому кожен боєць повинен чітко усвідомлювати, заради чого він на передовій.

Костянтин Богатирьов: Чимало експертів зазначають, що російські агенти впливу активно використовують тему протидії коронавірусу, як саме?

Дмитро Громаков: Ковід став приводом світового масштабу для різноманітних деструктивних впливів. Зрозуміло, цю тему не міг оминути противник. Педалюють теми піклування держави про здоров’я громадян, зокрема військовослужбовців, спроможність забезпечити функціонування країни в кризових умовах. Тому Ковід став одним із базових наративів в інформаційних операціях росіян. Спершу це були перегони за отримання вакцини, далі – система вакцинації, потім карантини, а тепер сам процес імунізації. Зараз у нас з’явилися «ковідники» і «антиковідники» і так далі. Ці всі лінії розколу вміло використовуються, залежно від пріоритетів, які постають на цей час.

Костянтин Богатирьов: Як підвищувати імунітет серед українців до російської дезінформації?

Дмитро Громаков: Передусім це отримання достатнього рівня інформації, щоб розпізнавати інформаційні вкиди. Цього можна досягти, збудувавши комплексну систему інформування населення, дати комплексне бачення і внутрішні аргументи швидше, ніж на це зреагує противник. Також має бути правова підтримка військовослужбовців. У Гаазі вже десь близько 25 тис кримінальних справ проти наших військових від російської сторони. Має бути державна позиція на захист наших військових, бо інакше це відкриває широке поле для маніпуляцій і залякування наших армійців. Тож всі ці моменти повинні бути інформаційно закриті нашою чіткою позицією, щоб не могли проникнути російські пропагандистські меседжі.