Що мотивує хмельницьких спецпризначенців?

Що мотивує хмельницьких спецпризначенців?

На які фактори професіоналізму звертають увагу в колективі ССО, як ставляться спецпризначенці до росіян та хто придатний до виконання завдань у тилу ворога під час виїзного ефіру Армія FM розповів командир групи 8-го окремого полку спецпризначення Віталій.

 

 

 

 

Сергій Жуковський: Віталію, як ти вітаєшся щоранку зі своїми підлеглими?

Віталій: Наша робота дуже важка, ми маємо сповна викладатись у повсякденній нашій підготовці, тому дуже важливі, окрім звичайних привітань, мотиваційні слова. Для кожного вони свої, залежно від конкретної ситуації.

Сергій Жуковський: У пункті постійної дислокації чи контролюєш ти своїх підлеглих після служби?

Віталій: Звичайно, ми підтримуємо спілкування у позаслужбовий час. До того ж, специфіка нашої служби така, що ми максимально пов’язані один із одним. А часто так буває, що робота забирає і майже весь вільний час.

Сергій Жуковський: Тобі як керівнику підрозділу вдається тримати баланс, щоб бути не занадто суворим, але й не запанібрата з підлеглими?

Віталій: Служба в нашому підрозділі потребує мотивації, щоб кожен розумів, для чого він сюди прийшов. Це усвідомлення не дає можливості розслаблятися і переходити межу. У кожного є своя мета і водночас ми підтримуємо дружні зв’язки.

Сергій Жуковський: Ти сам обираєш в групу людей чи працюєш з уже укомплектованим колективом?

Віталій: Звичайно, командир має право вибору. Адже йому з цими людьми доведеться працювати.

Сергій Жуковський: Виконуєте ви завдання у повному спорядженні чи, для зручності, одягаєте легке обмундирування?

Віталій: Все залежить від поставленого завдання. Але найперше керуємось здоровим глуздом і вимогами безпеки. Адже убезпечення – є одним із факторів професіоналізму. Як і в будь-якому військовому організмі, все треба перевіряти. Хоча й кожен знає свою роботу, але контроль повинен бути.

Сергій Жуковський: У постійному пункті дислокації який у вас режим дня?

Віталій: Є, звичайно, загальні плани, яких ми дотримуємось. Але я як командир групи знаю, на що треба зробити акцент, тому можу приділити цим питанням більше уваги.

Сергій Жуковський: Чи заохочується змагальний дух між групами, прагнення до першості?

Віталій: Думаю, кожен чоловік прагне бути першим. І в здорових рамках це нормально. Наприклад, під час тої самої фізичної підготовки, коли хтось пробіг краще, відтиснувся більше, це стимулює. А в нас чоловіки сміливі, азартні, тому є здорова конкуренція, і це добре.

Сергій Жуковський: Чи доводиться тобі опановувати навички психолога у роботі з особовим складом?

Віталій: Командир зобов’язаний підтримувати здорову атмосферу в колективі. При вирішенні будь-яких проблем дуже важливе активне спілкування.

Сергій Жуковський: Мабуть, тобі доводилось не раз зустрічатись із ворогом, як би ти його охарактеризував?

Віталій: Якщо говорити про тих людей, які приїхали з Росії, то вони знають, що роблять. Єдине, що можу сказати: я їх зневажаю, і тут нічого додати.