Зараз в ефірі:

Що нового отримали ЗС України у 2017 році та на що сподіватись у 2018?

01.01.2018
Що нового отримали ЗС України у 2017 році та на що сподіватись у 2018?

 

 

 

 

 

 

 

Данило Іщенко: Вітаю шановні радіослухачі Армія ФМ! У студії при мікрофонах для вас сьогодні працюють військові журналісти Данило Іщенко та Сергій Камінський.  Сергій Камінський, до речі, є автором та ведучим телепрограми Військового телебачення України «Техніка війни» (яка транслюється на каналі 24).  У ці передноворічні дні прийнято підбивати підсумки року. Не є виключенням і ми – військовослужбовці Збройних Сил України. Тема сьогоднішньої нашої розмови технічні новинки в Українській армії. А саме, що нового зявилося  у наших воїнів у 2017 – му році та які перспективи у зброярській сфері чекають на нас у році наступному.

Сергій Камінський: Доброго дня, хочу привітати всіх зі святами особливо воїнів АТО, які захищають наш спокій у цей період.

Данило Іщенко: Приєднуюсь до вітання нашим славетним військовим котрі зараз несуть бойове чергування у зоні АТО.  Почнемо напевне з основного та найбільш важливого – фінансування. Сергію, які особливості бюджету 2018 для оборонного сектору?

Сергій Камінський: Одним з успіхів 17 –го року можна назвати бюджет який став більшим за попередні. Якщо Генштаб просив у кабміна майже 141 мільярд гривень, виходячи з можливостей держави було виділено 86 мільярдів, на 18 рік. Якщо говорити про зброярську сферу, то важливо, що понад 20 відсотків бюджету 18 – го року буде витрачатись на зброю. Це прийнято за натівськими стандартами. Також значна частина була витрачена на озброєння та військову техніку. Зокрема було передано армії 1400 одиниць 600 з яких – нові. Хоча сьогодні зявилося повідомлення від держ. концерну укроборонпром,   що вони передали силовикам понад три тисячі зразків. Звісно, це йдеться про всі силові структури, не тільки армію. Про те, варто врахувати, іноді вони перебільшують свій внесок. На справді дуже багато, думаю, тисячі зразків військової техніки та зразків озброєння відремонтували заводи і підприємства Збройних Сил також. 19 зразків нового озброєння були прийняті на озброєння цього року. Також, важливий момент, що волонтерські машини які передавались підрозділам, вже поставлені на облік та повне забезпечення.  

Данило Іщенко:  З фінансуванням зрозуміло. Належне фінансове забезпечення армії є життєво необхідним для нашої країни.  Спробуємо перейти до конкретики. Автомобільна техніка.  Чим у 2017-му році відзначилась наша оборонна промисловість? Що з автомобільної техніки надійшло до нашого війська?

Сергій Камінський: Питання транспорту всі ці роки проведення АТО стояло гостро, тому що і волонтери допомагали і доводилось закуповувати техніку і ремонтувати. Якщо говорити конкретно, то цього року був прийнятий на озброєння бронеавтомобіль Козак 2, який раніше почав закуповуватись НГУ. Вже 10 одиниць передані до ЗСУ. Також, нещодавно зявилась новина, що компанія українська бронетехніка виготовила партію бронемашин Варта.    Там десь 10 – 20 зразків. Частина з них для НГУ. Але я думаю для МО там десь 10 зразків. Варто згадати допомогу сполучених штатів. Нещодавно на Львівщині було передано 440 медичних хамерів. Також, ще всеною, 43 тойота ленд крузер які зараз частково на мирній Україні, частково у зоні АТО… До речі наші моб. Групи які працюють по зоні АТО пересуваються на цих машинах. Ми їх тестували. Дуже достойний зразок. Едине, що не витримали протитуманки. Вони там хромовані. А все решта – досить на достойному рівні. Варто сказати, що цього року, буквально в січні зявилась перша санітарна машина Богдан 2251 у зоні АТО. Потім, поступово передавались партії нашим збройним силам, загалом, цього року, було передано 100 одиниць. Якщо казати не про колісну техніку, також ЗС закупили цього року для медиків 30 МТЛБ – медичних.

Данило Іщенко:  Ну і звісно, ми не можемо обійти інформаційне повідомлення що гучно вибухнуло  за останній тиждень. А саме, снайперські комплекси які на офіційному рівні почали закупати у американців для українського війська. Виникає доволі логічне питання, а чи є в нас суто українські розробки снайперського озброєння ? Та чи презентували їх у 2017 – му році?    

Сергій Камінський: Так. Звіно це було. На справді с самого початку в зоні АТО були представлені СГД радянські. Також допомогали волонтери з різними світовими виробниками, ще варто згадати, що Зброяр – це український виробник. В них є свої моделі. Вони також там представлені. Наші снайпери з ними працюють. Зокрема зброяр Z-10 та Z-008. Я в літку особисто, був на зйомці, ми знімали роботу снайпера – жінки яка працює з одним з таких комплексів і відзивається дуже добре. Якщо говорити про ліцензію яку дозволили США на продаж нам деяких снайперських комплексів, то туди звісно входить комплекс Барет. Але Україна також має свої аналоги. Можливо пізніше на них звернуть більшу увагу. Наприклад, ще минулого року з’явився, це снайперська гвинтівка снайпекс 50 BMJ рінохантер. Бона важить 2 з половиною кілограми. Досить не погані має показники. До речі, цей виробник на виставці Зброя та безпека, презентував ще одну свою гвинтівку Снайпекс 14 і 5. До речі вона має дистанцію стрільби 5 км. Наші виробники намагаються робити у цьому напрямку все можливе. Будемо сподіватися, що силовики звернуть на це увагу і будемо воювати проти агресора з сучасними зразками в руках. 

Данило Іщенко:   Ідемо далі. Крім снайперського озброєння, обговоримо більш важку та серйозну зброю. А саме ракетні комплекси. Зокрема Вільха. Що на разі відомо про ці ракети?

Сергій Камінський: Це ракетний комплекс який розроблявся на КБ південний та КБ луч як замінник Точки У. В продовж року проводились випробування цього комплексу. Напевно разів 4 публічно це оголошувалось секретарем РНБО. Цей комплекс побудований на базу РСЗВ Смерч. Випробовування проходили на шасі МАЗ але, в перспективі це має бути Краз. Він матиме 12 ракет, тобто 12 направляючих калібром 300 міліметрів. Важить одна така ракета до тони. Немає конкретної інформації щодо характеристик ураження цілей. А це можуть бути і наземні і водні цілі, за попередньою інформацією, це від 60 до 120 кілометрів і похибка влучання там від 7 до 15 – ти метрів. Деякі зразки та деякі ракети розробляються і для інозамовника. Це один з шляхів розвитку таких напрямків. Іноземці розуміють, що в нас дуже сильна школа виробництва і розробки подібних зразків, вони замовляють у нас дослідні зразки а потім вже партії. Є деякі ракети та зразки які замовлені країнами арабського світу, ну і звісно, за такими проектами споглядають наші ЗС. Якщо такі проекти будуть успішними, то ми будемо враховувати це для подальшого оборонного замовлення. 

Данило Іщенко: Попри їдку пропаганду Кремля, український флот не помер з початком окупації Криму. Декілька тижнів тому, інформ простір нашого ворога мало не порвався від повідомлень про так звану тактику вовчої зграї. Приводом став репортаж одного з українських журналістів про нові бронекатери що передали українській армії. Можете розказати про ці катери та що означає термін тактика вовчої зграї та москітний флот?

Сергій Камінський: Одним з досягнень цього року можна назвати те, що в нас зароджується москітний флот. Проект Корвет, який вже кілька років гальмується через агресію Росії, та й раніше через нестачу коштів, не особливо активно розвивався. Тому, як альтернатива, розвивається концепція москітного флоту або вовчої зграї. Це угруповування яке може захищати акваторію чорного моря з боку України. Це може бути 20 – 30 таких судів. У нас взято за основу катери Гюрза М. Це малі бронекатери. Які поки що у нас в кількості 6 одиниць. Москітний флот є у багатьох розвинутих країнах світу, в тому числі і у США. Він передбачає кілька платформ катерів. 3 – 4 платформи. Приблизно така ж концепція планується і у нас. Ми почали з катерів Гюрза М. Це броньовані катери які мають бойовий модуль. Два бойових модулі кожен. Вони можуть автономно виконувати свої завдання 5 діб. Дві одиниці нещодавно прибули до Одеси. Вони отримали Назву Акерман та Бердянськ. Це катери виробництва кузні на рибальському. Ці два катери пройшли дві тисячі миль, вони відпрацювали 20 типів різних завдань. На досвіді цих двох катерів, наступні зразки цієї серії отримають деякі вдосконалення. Цієї осені, спочатку два катери, а згодом через два тижні ще два прийшли до Одеси. І маємо вже 6 катерів. Варто врахувати, що ці закупівлі будуть далі продовжуватися. Якщо, говорити про інші типи катерів, що будуть в москітному флоті, у нас ще запланований ракетний катер Лань. Такий катер в повноцінному вигляді є у В’єтнамі. Також минулого року був закладений десантно – штурмовий катер – Кентавр. Таких у нашому флоті має бути 8. Тобто, такі три типи катерів мають лягти в основу нашого москітного флоту України.   

Данило Іщенко: Не забуваємо, що армія це не тільки зброя. В першу чергу це люди. Логічно, що людям треба десь жити та отримувати соціальні гарантії. Як цей оборонний бюджет покращить ситуацію з житлом для військових? Чи зявляться нові гуртожитки?

Сергій Камінський: Наскільки я знаю, за цей рік було видано приблизно 1000 квартир офіцерам, але на наступні роки, основна ставка робиться на контрактників. Тому, є проект будівництва 91 – ї казарми. Щоб жили в гідних умовах. Загалом в бюджеті 18 – го року на розвиток інфраструктури, це стосується і полігонів і навчальних центрів, спрямують 5 мільядів гривень.  

Данило ІщенкоПовернемося до питання підтримки української армії зі сторони наших західних союзників. Вже знамениті джевеліни. Чи здатні вони змінити ситуацію у військовому плані? Чи містять більше політичного контексту?

Сергій Камінський: Дуже багато розмов ведеться щодо Джевелінів, журналісти особливо люблять цю тему. Насправді Джевеліни це скоріше політична зброя, тому що у нас є свої зразки… Так, якщо порівнювати, то Джевеліни це зброя третього покоління, наші корсари, стугни це друге покоління. Точність в них відсотків на 7 може менша, принципи дії також дещо відрізнються. Наше МО все ж роблять ставку на вітчизняні вироби. Хоча… допомога яку затвердили для України а це 350 мільйонів доларів, які США передасть Україні у дві частини, передаватиме не кошти, а конкретні вироби . У тому списку, як казав міністр оборони є також і Джевеліни. Але вони не грають провідну роль. Це скоріше сигнал для Росії, що треба якось змінювати свою тактику і можливо забиратись з Донбасу. Буквально перед тим, як була узгоджена допомога на 350 мільйонів, вірніше, перед тим як було рішення по снайперських комплексах, Канада теж зняла вето на продаж нам деяких зразків своєї зброї. Вони до речі теж виробляють снайперські гвинтівки. Якщо ще згадати країни які надають нам летальну зброю то це Литва. Цього року досить суттєво допомогла нам зразками стрілецької зброї та боєприпасами. Від самого початку конфлікту вони нам допомагають летальною зброєю. На справді, як казав наш міністр оборони, треба покладатись на себе. Звісно, що допомога з інших країн не зайва. Можливо допомога США буде своєрідним дзвіночком допомагати нам іншим країнам. Але основна відповідальність за нашу країну лежить на нас. Ми маємо її захищати, ми маємо довести це до перемоги. Насправді, основна зброя яка переможе в АТО, це дипломатична. І це показало звільнення наших полонених, 73 українця. Тому треба, щоб наші дипломати працювали в цьому напрямку. А військові звісно будуть виконувати свої обов’язки, за що їм велика вдячність.

Данило Іщенко:   Звісно розділяю вашу думку. Слід не забувати про те, що наші Збройні Сили можуть зробити це і по іншому. На цій оптимістичній ноті ми завершуємо наш ефір. Для вас у радіоприймачі звучали Сергій Камінський, автор телепрограми Військового телебачення України «Техніка війни» (яка транслюється на каналі 24) та Данило Іщенко – військовий журналіст. Хай вам щастить! На все добре!

Повний ефір слухайте за посиланням: https://soundcloud.com/armyfm/pdsumki-roku-2017-u-zbroyarsky-sfer

Покриття
Надсилайте повідомлення
+38 097 1991.8.24
Наші соцмережі
Завантажуйте додаток