Що означає для України партнерство з розширеними можливостями?

Що означає для України партнерство з розширеними можливостями?

У програмі «Мілітарі навігатор» Наталія Була і Барбора Маронкова  - представниці Центру інформації і документації НАТО в Україні розповіли, що означає для України стати членом Програми розширених можливостей НАТО і через скільки років ми станемо повноцінними членами Альянсу. 

 

 

 

 

Юрій Стоянський: Чим займається Центр інформації і документації НАТО в Україні?

Барбора Маронкова: Наш центр працює в Україні ще з 1997 року. Наша мета – підвищення обізнаності про НАТО та інформування українців, що таке Альянс, а також підготовка урядовців у стратегічній комунікації в боротьбі з дезінформацією та пропагандою. 

Юрій Стоянський: Що означає для України партнерство з розширеними можливостями?

Барбора Маронкова: 12 червня НАТО визнало Україну партнером з розширеними можливостями, що означає, що члени Альянсу високо цінують значні внески України, бо вона демонструє відданість євроатлантичній безпеці. Україна надає свої війська для участі в операціях Альянсу, зокрема в Афганістані та Косово, також українські підрозділи входять до складу Сил реагування НАТО і беруть участь у навчаннях НАТО. І цей статус є частиною ініціативи НАТО з оперативної сумісності з партнерами. Ініціатива була висунута в 2014 році на саміті у Вельсі і її мета – зберегти та поглибити зв’язки НАТО з країнами-партнерами. 

Юрій Стоянський: Поглиблене партнерство дасть Україні потенційну вигоду щодо покращеного доступу до навчань і програм підвищення сумісності. Але ж навчання за участі інструкторів з країн НАТО вже відбуваються, чим вони відрізнятимуться тепер?

Барбора Маронкова: Платформа розширених можливостей -  це програма тільки для 6 партнерів: Фінляндії, Австралії, Грузії, Швеції, Йорданії і тепер України. І кожен з цих партнерів має індивідуальні відносини з НАТО, засновані на секторах, що становлять взаємний інтерес. Як партнер із розширеними можливостями Україна матиме більший доступ до програм і навчань з оперативної сумісності і обміну великими обсягами інформації, зокрема щодо набутого досвіду. 

Юрій Стоянський: Американські безпілотники над Донбасом збирають інформацію, яка зараз йде тільки в США, чи можливий буде обмін цією розвідувальною інформацією?

Барбора Маронкова: Це вже технічні деталі, які ми ще не можемо розголошувати. Але можна користуватись інформацією, що ухвалюється Альянсом щодо консультації, сертифікації і участі не тільки в навчаннях, а також в підготовці і оперативному плануванні та оцінці обстановки. 

Юрій Стоянський: Які зобов’язання накладає розширена співпраця на Міністерство оборони України?

Барбора Маронкова: Сили партнерів, зокрема українських, мусять бути взаємосумісними, мати можливість діяти спільно  з силами НАТО відповідно до стандартів, правил, процедур Альянсу, використовуючи схоже обладнання. 

Юрій Стоянський: Як ви оцінюєте рівень знання англійської мови українськими військовими?

Барбора Маронкова: Різний рівень. Ми чули, що для керівництва Міністерства оборони англійська мова буде пріоритетною і це дуже важливо. Наприклад, якщо українські військовослужбовці проходитимуть навчання в Норвегії чи Бельгії, там з ними розмовлятимуть англійською, тому її треба добре знати. 

Наталія Була: Базовий побутовий рівень і термінологія потрібні, аби вижити в надзвичайній ситуації. Можливо, якщо ти живеш в Україні, є відчуття, що без англійської можна обійтись, але якщо ти хочеш бути взаємосумісним, то мова -  базовий елемент. 

Юрій Стоянський: Як впливатиме розширення можливостей на євроатлантичні та інтеграційні амбіції України?

Барбора Маронкова: Щодо технічного оснащення армії – це буде дуже добре. Щодо політичної підтримки і євроатлантичної інтеграції України в НАТО – це інше питання. Тому що статут України як партнера з розширеними можливостями не є сигналом про якісь рішення щодо членства. Членство в НАТО – це політичне рішення, яке ухвалюється консенсусно в Брюсселі на рівні всіх 30 членів Альянсу. До членства немає короткого шляху і на цьому шляху ще потрібно здійснити багато реформ. 

Юрій Стоянський: Чи буде підтримка корабельних груп НАТО у Чорному і Азовському морях для стримування російського флоту, наприклад?

Барбора Маронкова: Члени Альянсу, як і раніше, так і нині засуджують незаконну анексію Криму Росією і також її дестабілізуючі, агресивні дії на Сході України і в Чорноморському регіоні. Збільшено присутність НАТО у Чорному морі і активізовано співпрацю у військово-морській сферах між НАТО та Україною і також Грузією. Підтримання безпеки у Чорноморському регіоні полягає, зокрема, у збільшенні кількість спільних навчань, портових візитів і розширенні обміну інформацією. Ми сподіваємось, що будуть і партнерські навчання «Сі-Бриз». 

Юрій Стоянський: Які кроки має зробити Україна для поглиблення співпраці з Альянсом?

Барбора Маронкова: Найперше потрібні реформи в секторі безпеки і оборони щодо цивільного контролю і демократичного нагляду над цими секторами і викорінення корупції. Щодо реформ в оборонній сфері, в 2020 році розпочнеться новий цикл оборонного і безпекового планування в Україні. Має бути ухвалена нова Стратегія національної безпеки, стратегія воєнної безпеки, Стратегічний оборонний бюлетень був написаний на 2016-2020 роки, тож нам потрібен новий. І це сформує стратегічні пріоритети політики України у цій сфері на майбутні роки, що потребуватиме не лише стратегічного мислення, а й дій. 

Юрій Стоянський: Як ви думаєте, чи скоро Україна стане членом НАТО?

Барбора Маронкова: Це не буде завтра. Потрібно мінімум 10-15 років, щоб підготуватися Україні для членства в НАТО.