Штучний інтелект: як допомагає війську
Штучний інтелект – це набір комп’ютерних алгоритмів, простими словами – комп’ютер, який може впоратися з рутинною, виснажливою для людини роботою за лічені хвилини чи навіть секунди. Але для цього його потрібно навчити, надати приклади.
Розпізнавання обличчя - одна з можливих функцій штучного інтелекту, говорить міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
– Ми зв’язалися з компаніями, які займаються ШІ. Наприклад, компанія “Кліар В’ю” через розпізнавання облич може знаходити в соцмережах, на різних платформах людей. Ми організували такий канал отримання інформації з поля бою. На той час він допомагав швидко отримувати фото поранених, вбитих росіян і знаходити їх контакти в соцмережах.
Також ШІ використовують, аби розшифрувати супутникові знімки. До прикладу, система «Грізельда” збирає розвіддані із супутників, безпілотників, соцмереж та ЗМІ й передає їх на карту всього за 28 секунд. Також штучний інтелект використовують, щоб розшифрувати перехоплення росіян, зазначає військовий і розробник штучного інтелекту Михайло.
– Ми любимо слухати перехоплення ГУР, як орки розмовляють між собою і зливають якусь інформацію. І штучний інтелект дозволяє аналізувати ці перехоплення за ключовими словами й трансформувати голос у текст.
Проте керувати армією ШІ поки не може, говорить військовий Ігор. Він - айтівець із 25-річним стажем. Зараз служить в одному з технологічних підрозділів та займається розробкою штучного інтелекту.
– Але, наприклад, використовувати штучний інтелект для логістики, наприклад, в які частини відправити скільки боєприпасів і сказати людині, що боєприпасів там не вистачає. Тобто штучний інтелект може швидко вирішувати складні завдання, які одна людина не може вирішити. Вам потрібна група людей, і якщо хтось щось там недобачив, у вас проблема. А комп'ютер може побачити ці проблеми в вузьких місцях.
Основна вимога до штучного інтелекту – допомогти солдату воювати краще. Українська компанія ISR Defence розробила дистанційні керовані турелі. Така турель повноцінно заміняє кулеметника, розповідає представник компанії Вадим Юник.
– Вона мобільна, може рухатися, дуже прицільно стріляє. Їй не треба, як людині, витратити багато набоїв, вона дуже влучна. Це і швидкість, й економія набоїв.
А ще, на відміну від людини, дальність ураження роботизованої системи - вдвічі більша, вона не втомлюється і може працювати 24 на 7. А проєкт UA Damage замість людей фіксує пошкодження цивільної інфраструктури. І завдяки дронам, обладнаним комп’ютерним зором, інженери шукають заміновані території. Заміновані місця автоматично позначають на карті.
Але попри все хороше – ШІ все ж не є людиною, зауважує інженер-військовослужбовець Ігор.
– Проблема штучного інтелекту в тому, що він вузькоспеціалізований. І тому ухвалення рішень – небезпечна зона. Комп'ютер може ухвалювати рішення краще, ніж людина. В нього немає емоцій і він може враховувати ті фактори, які людина не бачить. Але проблема в тому, що в нього немає інтуїції. І якщо в нього недостатньо інформації, він буде приймати хибні рішення.
Загалом переваг у штучного інтелекту багато. У Сполучених Штатах його навіть навчили керувати літаком F-16 та боєм. У нас же штучний інтелект використовують на безпілотниках. Він наводить дрон на ціль та допомагає її вразити, коли БпЛА потрапляє під дію РЕБу.
