Сім’ї ветеранів так само потрібно психологічно підтримувати, як і самих ветеранів

Сім’ї ветеранів так само потрібно психологічно підтримувати, як і самих ветеранів

Про те, якої допомоги потребують родини тих, хто пішов на війну, коли правильно звертатися до психолога та як правильно допомагати родинам військових в ефірі Армія FM розповів психолог Владислав Зайченко.

 

 

 

 

 

Дар’я Бура: Я колись прочитала таку річ, що чоловік на війні йде на завдання. Повертаєте з нього, курить чи п’є каву, чи відпочиває чи зайнятий іншими справами. А тим часом його дружина вдома знає в якій він обстановці, чим зайнятий. І вона перебуває у стресі весь час, поки він на війні.

Владислав Зайченко: Так і є. Можу розповісти із власного досвіду — колись була така ситуація, що в мене не було зв’язку дві доби, моя мати вже не знала, що думати, не витримала, подзвонила моєму командиру і запитала, чи взагалі я живий. Вона насправді перебувала у великому стресі. А з мого боку все було нормально, просто не було зв’язку. Підтримка родин тих, хто перебуває на війні, повинна бути пріоритетною у Міністерства оборони і всіх військових частин. Родини потрібно готувати, що чоловік (чи дружина) повернеться інакшим, тому, що в нього буде специфічний досвід. І цей досвід він повинен інтерпретувати в соціальне життя. В США, наприклад, роблять так звані ретрити, готують саме сприймати свого чоловіка, який повернувся з зони бойових дій. Є спеціально розроблені програми, сімейні психологи, які з цим всім працюють і готують до звичайного життя.

Дар’я Бура: У нас в країні ще не заведено ходити до психолога. На якій стадії варто рідним військового звертатися до спеціалістів?

Владислав Зайченко: До нас дуже часто звертаються дружини військових вже після його повернення з проханням допомогти саме йому. Але зазвичай звертаються вже у критичний. Також у нас дуже багато ветеранів, в яких немає сім’ї, немає батьків, і коли вони повертаються в соціум, вони залишаються в 4 стінах.  Мамо дати ветерану і його родині інструмент, з яким вони мають працювати і  який вони мають використовувати.

Дар’я Бура: Якщо дружина чоловіка, який пішов на війну, приходить до психолога, зазвичай які теми обговорюються в чому вона потребує підтримки?

Владислав Зайченко: По-перше, це стреси, недоспані ночі, вразливість до мінімальних подразників. Наприклад, існує група підтримки дружин ветеранів. Але зазвичай дружини звертаються із запитом про консультацію для свого чоловіка, а не для себе.

Дар’я Бура: Які поширені проблеми, що можуть виникати в сім’ях і як їх можна застерегти?

Владислав Зайченко: Непорозуміння, коли чоловік повертається: вони давно не бачилися, довго не було контакту, у людини на війні виникають інші звички, потреби. Вдома може бути багато тригерних точок. По американській статистиці 5-6% - це подружні зради саме з боку тих, хто був на війні, 2-3% з боку дружин чи чоловіків, які чекали. Варто завжди чути один одного, щоб запобігти непорозумінням. Не задавати військовому питань, на які, можливо, ви не хотіли б чути відповідь, або навіть якщо почуєте, не зможете змінити ситуацію або зрозуміти його відчуттів. Добре, коли є діти, бо це зачіпка, для чого повертатися додому. 

Дар’я Бура: Чи з дітьми варто говорити, що тато чи мама на війні?

Владислав Зайченко: Так, треба чітко пояснити, що тато (мама) на війні, захищає країну. З дитиною потрібно продовжувати спілкуватися. Батько це може робити телефоном, через Скайп. Дитині варто не брехати про те, же тато.