Скрябін - останні неоромантики

Скрябін - останні неоромантики

Гурт, що за час своєї творчої активності пройшов шлях від синті-попу, постпанку і техно до нової романтики та поп-року. Склад гурту також неодноразово змінювався. Єдиним постійним учасником колективу з часу його заснування і до своєї смерті був Андрій Кузьменко. Як правило, музику гурту поділяють на «старий» та «новий» періоди.

 

 

 

Всі учасники майбутнього гурту Скрябін — Андрій Кузьменко, Сергій Гера, Ростислав Домішевський і Олександр Скрябін, а також Ігор Яцишин — влітку 1989 року працювали в різних гуртах на студії «Sпати» у невеликому містечку Новояворівську в Західній Україні. Їх звела разом випадковість: усі інші роз'їхалися, когось забрали в армію, хтось поїхав учитися, і майбутні учасники гурту, зоставшись на самоті, раптово вирішили записатися. Рішення записати пісню «Feel The Pain», а також її україномовну версію «Чуєш Біль» та інструментальний варіант було прийнято 29 червня 1989 року.

Звукорежисером викликався бути Скряба, на бас-гітарі грав Ростик, на клавішних — Шура, на ударні посадили Яцишина, а Кузьма виконував почесну роль вокаліста, автора текстів та музики. Хоча сам Кузьма зі страхом і соромом згадує рівень свого тодішнього вокалу. Запис виконували на бобінному магнітофоні. Як не дивно, новоутворений гурт не розбігся після запису, а вирішив працювати далі. Альбом «Чуєш Біль» складався з 12 композицій. Пісні до грудня 1989 року, дублювали англомовними версіями. Деякі треки писали спочатку англійською, а потім уже перекладали українською. Запис альбому й активне життя гурту закінчилося зі вступом Роя до армії.

Назва «Скрябін» з'явилася 6 липня 1989 року.  Менеджер збираючись надіслати знятий кліп на один авангардний фестиваль у Москву, «резонно запитав, як це все назвати в титрах?». У той момент із ними на студії не було саме Скряби. Учасники гурту вирішили «підставити» його, й назвали гурт його прізвищем. Хоча й слово це їм сподобалося: коротке, трохи екзотичне, легко запам'ятовується. Та ще й з іменем збіглося, бо ж був ще один Олександр Скрябін, відомий композитор, щоправда, російський.

1992 року гурт запросило до співпраці перше в Україні продюсерське агентство «Ростислав-шоу», директором якого був Ростислав Штинь. Одержавши в безкоштовну оренду добрі, на той час, музичні інструменти й першу стабільну заробітну платню вони записали у студії «SПАТИ» перший серйозний музичний матеріал — альбом «Технофайт». Із цим матеріалом вони об'їздили маленький міський концертний тур з «живим» звуком. У той час Кузьма й Шура вчилися, Ростик уперше поїхав до Москви. За допомогою Барда саме в цей період гурт здійснив декілька авантюрних подорожей до Німеччини. Скрябін грав у нічних клубах у стилі new romantic і техно. Саме на таких виступах Кузьма і юний Шура почали експериментувати з діджейським устаткуванням і сучасними звуками, що через кілька років вилилося в музичний проект «Молотов-20». Подорожі до Німеччини відбувалися на старенькій «Побєді», про що Кузьма частково згадував у книзі «Я, Побєда І Берлін». Альбом «Птахи» був першою роботою, що принесла гуртові популярність у всій Україні. З періоду, коли цей альбом було записано на студії «Нова», для гурту почався новий період. 

23 травня 1997 року, трапилося те, чого усі «скрябінці» давно чекали — за підтримки фірми «Dines Trade» у ДК Київського Інституту Інженерів Цивільної Авіації відбувся перший в історії гурту сольний концерт. Він тривав близько двох години, а на великому екрані час від часу плавали риби та з'являлися уривки старих фільмів. За червень Скрябін дав 22 концерти, що не дуже позитивно відбилося на працездатності учасників гурту. 15 червня, у той день, коли хлопці давали сольний концерт у Вінниці, в Києві на «Караван CD» було офіційно презентовано касету «Молотов-20» та CD «Мова Риб». Трохи пізніше колектив несподівано став «Найпопулярнішим альтернативним гуртом» 1997 року. Спочатку вони повинні були змагатися з «Табула Расою» у номінації «Найкращий поп-гурт», але раптом з'явилася вищезгадана номінація, й гурт отримав нагороду фестивалю — перо жар-птиці. 

Влітку 2000-го, після запису альбому «Стриптиз», музиканти посварилися між собою — пішли чутки про розпад «Скрябіна». Та врешті музиканти дійшли згоди — Рой більше не виходитиме на сцену з гуртом, проте залишиться його директором. Кузьма з Шурою та сесійними «живими» музикантами досить швидко зробили альбом «Модна країна». Напередодні релізу наступного альбому стало відомо, що Шура узагалі полишає гурт. До всеукраїнського туру на підтримку диска «Натура» тимчасово зібрався новий склад. Своє 15-річчя вже оновлений Скрябін відзначив альбомом з переспівом старих і нових пісень. Кузьма почав творити кардинально іншу музику, ніж старий склад гурту. 14 квітня 2005 року вийшов альбом «Танго», який став дуже успішним. Утвердився і новий постійний склад гурту: Кузьма вокаліст, Олексій Зволінський — гітарист, Костя Сухоносов — на клавішах, Костя Глітін — бас гітарист, Вадим Колісниченко — барабани, а згодом і Олена Розумна на бек-вокалі. Альбом «Гламур», що вийшов 14 вересня 2006 року, продався тиражем 70 тисяч примірників. Наступного року відкрився новий, значно перероблений офіційний сайт гурту.  У квітні 2012 року вийшов новий альбом «Радіо любов», до якого увійшли 10 композицій. Також було випущено обмежене спеціальне видання альбому, до яйого увійшли ще 7 бонус-треків, а також відзняті відео на пісні «Говорили і курили», «Місця щасливих людей» та «Мам». Тоді ж виходить сольний проект Кузьми під назвою «Злий репер Зеник», який поширювався безкоштовно через Інтернет. 

Але усі плани зійшли на нівець, адже 2 лютого 2015 року лідер гурту загинув у автокатастрофі поблизу села Лозуватка, Криворізького району, Дніпропетровської області. 4 лютого відбулась церемонія прощання у Преображенській церкві у Львові. Поховали Андрія 5 лютого на Брюховицькому цвинтарі поблизу Львова. 20 травня в Києві відбувся концерт-триб'ют, присвячений пам'яті Кузьми. Послухати концерт і вшанувати пам'ять кумира прийшло більше десяти тисяч чоловік. Палац спорту, в якому відбувся концерт, був переповненим. Пісні групи разом з музикантами «Скрябіна» виконали відомі представники шоу-бізнесу України. На місці загибелі Кузьменка встановлено пам'ятний знак. Такою дійсно сумною звісткою я вимушений завершити історію цього культового колективу, але вже після музичної паузи пропоную ще трохи поговорити про стиль цього гурту.