«Стараємося шукати світло навіть у найтемніші часи», — лідер гурту СКАЙ Олег Собчук
Рок-музикант, засновник і фронтмен рок-гурту СКАЙ Олег Собчук розповів про творчість в умовах карантину, музичні плани та роботу над кліпом «Легковажна» в ефірі передачі «Ранкова кава».
Нікіта Гросс: Поговоримо про наболіле, про карантинне. Тож яка вона, творчість у межах карантину?
Олег Собчук: Шукаємо щось хороше в цій біді. У нас є час на створення нових пісень, тож пишемо новий альбом, пишемо ювілейну збірку, бо цьогоріч нам двадцять. Готуємо на осінь концертну програму з симфонічним оркестром Ансамблю Збройних Сил України. Роботи насправді багато, бо 20 років — раз у житті.
Нікіта Гросс: Дві круглі дати: 40 років лідеру гурту і 20-річчя колективу — відзначатимуться як одне свято?
Олег Собчук: Ми все вже відзначили у 2020 році, бо у 2000 році я придумав назву гурту, а у 2001 ми зібрались як команда. Ну і, звісно, в усіх відкладених подіях винен Ковід. Але я певен, що все буде добре.
Нікіта Гросс: Знаю, що є цікава історія щодо народження назви гурту. Чи можна її розповісти?
Олег Собчук: Я їхав маршруткою з пар — вчився тоді в університеті — і треба було терміново придумати назву, бо ми брали участь в конкурсі. Подивився на небо і подумав: «А чому б не СКАЙ?» А крапки спочатку стояли, бо ми хотіли бути на афішах з великої букви, доки не настала ера інтернету і стало важко набирати ці крапки. Тоді ми їх скасували.
Нікіта Гросс: Почув таку інформацію, що гурт СКАЙ одночасно працює і над англомовним матеріалом…
Олег Собчук: В нашому доробку десь чотири англомовних пісні. Коли є час і потреба, то приділяємо увагу англомовним версіям.
Нікіта Гросс: У 2009 році гурт СКАЙ вперше вирушив за межі України, якою видалась ця поїздка?
Олег Собчук: Це була Польща, і це було круто! Після того ми все частіше їздили за кордон, але поки через карантин це неможливо.
Нікіта Гросс: Щодо саундтреків до фільмів: як працюється із тим, що замовляють під українські кінострічки?
Олег Собчук: Я дуже щасливий з того, як розвивається український кінематограф. Я хочу закликати усіх людей, щоб вони ходили на українські фільми і підтримали вітчизняного виробника. Це маленька дитина, яка росте і вчиться. Усе в нас вийде, але треба розуміти, що за 10 років неможливо побудувати Голівуд. Я бачу стабільну тенденцію покращення якості українського музичного і кінематографічного продукту.
Нікіта Гросс: Якщо повернутися на початок, як з’явилась любов до музики?
Олег Собчук: Це сенс і стиль мого життя, це як повітря. Я не уявляю життя без музики. Зараз працюємо над новим альбомом і ювілейною програмою із симфонічним оркестром. А ще стабільно видаємо сингли і знімаємо кліпи на ці сингли, як це сталося з треком «Легковажна», який сьогодні і будемо презентувати. В цьому кліпі я виступив в ролі кур’єра з доставки і трішки видозмінився. Такий собі фільм короткометражний вийшов. Я впевнений, що буде цікаво.
Нікіта Гросс: Найбільша нагорода для Вас як для музиканта?
Олег Собчук: Це увага прихильників, присутність на концертах, побажання, об’єктивна критика. Хочеться, щоб музика допомагала людям, була їм потрібна. Коли це так, є величезний стимул творити далі і вдосконалюватись. Дуже сильно мотивує, коли твої пісні грають на гітарі і біля під’їздів на лавках, і в переходах метро. Якщо таке є, це в сто разів краще, ніж будь-які статуетки — бо це народна любов.
Нікіта Гросс: Скільки було написано пісень під час карантину?
Олег Собчук: Точно десь п’ять, а ще п’ять на редакції, в довгому ящику. Це нормальний процес: пісня, як вино, має вистоятись. Вона має пройти випробування часом.
Нікіта Гросс: Чи є якесь особливе місце, яке надихає до творчості?
Олег Собчук: Немає такого місця на землі, просто треба намагатися робити, що тобі хочеться і радіти життю. От коли ти починаєш думати не про те, чого ти не хочеш, а про те, чого хочеш, тоді з’являється настрій, радість життя, а від того легкість, вільні асоціації, мрії — і тоді починається музика. Це ніяка не фея, це внутрішній стан. Стараємося шукати світло навіть у найтемніші часи. І впевнений, що ми його знайдемо, тому що українці сильні.
Нікіта Гросс: Ви часто здійснювали поїздки на Схід України до наших захисників, підтримували військовослужбовців, які потребували допомоги, чи плануєте незабаром знову відвідати наших героїв?
Олег Собчук: Так, звісно. Я вважаю, що кожен виконавець має це робити, особливо зараз. Хочу подякувати усім хлопцям та дівчатам, котрі охороняють наш спокій, ризикуючи своїм життям, щоб ми могли робити те, що ми робимо. Респект вам і повага. Обов’язково зустрінемось ще.
Нікіта Гросс: Композицію «Героям» ви заспівали з гуртами «БЕZ обмежень», «Козак систем». Як вам працюється з іншими музикантами?
Олег Собчук: Звісно, кожен музикант зі своїм характером, але коли є спільна мета, то нормальні люди вільно почуваються, досягаючи її разом з іншими людьми. Це прекрасні хлопці, отримав масу задоволення від роботи. Дуже гарний трек написав Сергій Танчинець. Задоволений, що брав участь у цій колаборації, бо вона спрямована на те, щоб підняти бойовий дух.
