Стрітення Господнє

Стрітення Господнє

15 лютого християни східного обряду відзначають одне із 12 найголовніших церковних свят року — Стрітення Господнє.

 

 

 

 

 

 

Стрітення у старослов’янській мові означає зустріч або ж радість. І отримало воно таку назву через те, що у цей день новонароджений Ісус Христос зустрівся з праведником Симонеоном і пророчицею Анною. Саме вони впізнали у малюкові нового Месію. Сталось це, коли на сороковий день після народження Ісуса діва Марія принесла його в Єрусалимський храм на посвяту. Старець Симонеон, якому було провіщено жити, аж поки той не зустріне людського спасителя, одразу ж заявив, що цей малюк — син Божий. Пророчиця Анна підтвердила, що бачить перед собою майбутнього спасителя людського роду.

Історія святкування цього дня сягає III та IV століть — саме тоді згадки про Стрітення вперше трапляються у творах християнських святих. А офіційно в усій Візантійській імперії цей день було визнано святом у 542 році за правління імператора Юстиніана. Стрітення символізує не тільки зустріч Старого і Нового Завітів та явлення немовляти Ісуса світові. У народному побуті цей день здавна вважався зустріччю зими із весною.

Святкування Стрітення в Україні походить ще з дохристиянських часів. Його тоді також назвали Стрічення, Стріщення, Громниці або Зимобор. У народі вірили, на Стрітення зима вирушає туди, де було літо, а літо — туди, де була зима. По дорозі вони зустрічаються та сперечаються між собою. Хто виграє у суперечці, той ще залишиться на цих землях господарювати. Якщо до вечора потеплішає, то виграло літо і скоро буде потепління. Якщо ввечері стало холодніше, то зима ще зостанеться на деякий час. А назва така була у свята, тому що вважалось, що 15 лютого - це єдиний день, коли взимку може пролунати грім. 

Для вірян обов’язковим у цей день є похід до церкви за свічкою-оберегом і свяченою водою. У цей день у церквах України святили воду та свічі. Свічка весь рік буде оберегом дому від вогню і блискавки, а вода матиме цілющі властивості. Нею натирали хворі місця і вірили, що поможе. Найкраще ця вода ніби помагала від пристріту — хвороби, що її спричиняло погане око. Посвячені на Стрітення свічки звались громичними, бо їх запалювали та ставили під образами під час грози, щоб оберігати людей від грому та вогню. Ще однією особливістю свята було ворожіння. Напередодні на ніч ставили на поріг тарілочку з зерном, і якщо вранці на ньому з’являлася роса, то рік буде врожайний і багатий.

На Стрітення існують заборони, яких необхідно дотримуватися кожній православній людині.Так цього дня не можна:

Лаятися, сваритися, прибирати, вишивати, прати, працювати в городі та митися. Заборона на роботу має виняток, вона дозволяється, якщо це робота на благо іншим людям, необхідна допомога.

Вживати алкоголь. Якщо ви бажаєте змінити свою долю і встати на праведний шлях, то від шкідливих звичок необхідно відмовитися.

Ще одна цікава заборона — класти у цей день гроші на кухонний стіл. Вірили, що тоді удача від вас відцурається, а гроші буквально будуть витікати крізь пальці.

Також не радили на Стрітення вирушати у далеку мандрівку. Через мінливу погоду у цей період мандрівника могли спіткати різні неприємності, тож люди раніше остерігались далекої дороги. Існувало навіть прислів’я: на Стрітення вирушиш в дорогу — скоро додому не повернешся.

У народі кажуть, що на Стрітення Господнє зустрічається зима і весна. Зима вирушає туди, де була весна, а весна – туди, де була зима. По дорозі вони зустрічаються та сперечаються між собою. Хто перемагає у суперечці, той ще залишиться на цих землях господарювати. За повір'ям, якщо до вечора потеплішає, то виграло літо і скоро прийде тепло. Якщо ввечері стане холодніше, то зима на деякий час затримається.