Зараз в ефірі:

Свято прогресу та розвитку

15.05.2021
Свято прогресу та розвитку

Щороку в третю суботу травня світ відзначає День науки. Свято встановлено у 1997 році наказом президента України «...на підтримку ініціативи відомих вчених, наукових установ, а також професійних спілок України…». 

 

 

 

 

 

Мета цього свята вшанування наукових традицій, досягнень учених, якими ми цілком справедливо пишаємося, і на яких покладаємо великі сподівання.

Складно собі уявити сучасне життя без досягнень науки. Адже лише завдяки науці людство досягло прогресу розвитку пройшло шлях від перших спроб вивчення світу до космічних польотів та нанотехнологій.

Наукові дослідження в Україні вперше почали набувати систематичного характеру в XVII–XVIII століттях зі створенням і розвитком Києво-Могилянської академії та Львівського університету, де, розвивалися переважно гуманітарні науки. Значного розвитку наука в Україні набула в XIX столітті, коли було засновано Харківський (1804), Київський (1834) та Одеський (1865) університети, які стали науковими центрами України і до викладання в яких залучалися іноземні науковці, що дозволило створити власні наукові школи високого рівня.

Визначальним у розвитку української науки стало створення у 1918 році Української академії наук і подальше заснування низки наукових установ у її складі. Наразі найбільшим науковим центром в Україні є Національна академія наук України.

Сьогодні Україна зберігає потужний інтелектуальний потенціал, має сильні наукові школи з математики, інформатики, фізики, хімії, медицини, ядерної фізики, радіоелектроніки, біотехнології, розробки нових матеріалів, інформаційних технологій, засобів зв'язку та телекомунікацій. Україна входить до вісімки країн світу, які спроможні забезпечити повний цикл проєктування та виробництва авіакосмічної техніки, до п'ятірки країн світу з повним циклом виробництва танків та до десятки найбільших суднобудівних країн світу. Також Україна стала найбільшим бенефіціаром програми «наука заради миру та безпеки».

Чи рухає наука прогрес? Безперечно, принаймні активно сприяє цьому руху. Багато вчених невиправні романтики. Їх часто зовсім не цікавить, скільки часу і сил буде покладено на те чи інше наукове дослідження. Вони готові працювати понаднормово. Їх захоплює сам процес, а відкриття, яке той або інший звичайний учений може зробити, зовсім не зупиняє їх. Навпаки, це стає прекрасним приводом відпочити, усвідомлюючи щось нове, зібратися з силам і приступити до наступних, ще не досліджених кроків.

Армія FM підготувала для вас  цікаві факти про відомих вчених:

- Німецький фізик Арнольд Зоммерфельд, який відзначився досягненнями у квантової теорії, електронної теорії, електродинаміки і багатьох інших наукових областях був номінований на Нобелівську премію 84 рази з 1917 по 1951 роки. Вчений так і не отримав нагороду, але лауреатами стали семеро його студентів: Вернер Гайзенберг, Вольфганг Паулі, Петер Дебай, Ганс Бете, Лайнус Полінг, Ісидор Айзек Рабі та Макс фон Лауе.

- Під час своєї поїздки в США в 1930 році Альберт Айнштайн брав плату з усіх, хто хотів взяти у нього автограф. Підпис коштувала долар, а автограф на пам'ятному предмет — цілих 5 $. Ці гроші вчений витрачав на благодійність.

- Стівен Хокінг розповідав, що став професором математики, не отримуючи ніякої математичної освіти. Коли відомий вчений почав викладати математику в Оксфорді, він читав підручник, випереджаючи власних студентів на два тижні. Винахідник телефону Олександр Белл хотів використовувати слово Ahoy (Ахой) з лексикону німецьких моряків, як привітання. Пізніше Томас Едісон запропонував більш традиційне Hello, яке у нас перетворилося в Алло!

Щиро вітаємо науковців зі святом творчої праці — Днем науки! Бажаємо усім науково-педагогічним працівникам, ученим, молодим науковим дослідникам міцного здоров'я, невтомності у новаторському пошуку, втілення інноваційних проєктів задля прогресу та розвитку!

Покриття
Надсилайте повідомлення
+38 097 1991.8.24
Наші соцмережі
Завантажуйте додаток