Техніка війни: ТОП-5 наземних роботизованих колісних систем України

Поки Росія стягує до наших кордонів радянський бронетанковий непотріб, Україні варто прагматичніше поповнювати свій парк техніки. Саме безпілотні наземні платформи можуть стати менш помітним, проте ефективнішим та безпечнішим для наших військовослужбовців рішенням на полі бою. Які моделі маємо – у топі.

 

 

 

 

ФАНТОМ 6Х6 (ДК “УКРОБОРОНПРОМ”)

"Фантом" вперше показало підприємство «СпецТехноЕкспорт» на виставці "Зброя та Безпека-2016". Після того його оперативно передали на спеціальний полігон для всебічних випробувань самим військовим.

Цього наземного робота позиціонували, як одну з найтехнологічніших розробок українського оборонно-промислового комплексу. Безпілотний тактичний багатоцільовий транспортний засіб «Фантом» – це дистанційно керований мінібронетранспортер із колісною формулою 6х6. Денний та нічний комплекси прицілювання дозволяють вести вогонь у будь-який час доби на відстані понад 1 кілометр. Повна маса транспортного засобу – 1000 кг, корисне навантаження до 350. Гібридний двигун, повний привід, незалежна підвіска, а також гідравлічна гальмівна система забезпечують "Фантому" високі ходові характеристики, зокрема на піску. Запас ходу становить до 20 кілометрів, а управління здійснюється за захищеним радіоканалом або через волоконний кабель довжиною 5 кілометрів.

«Фантом» здатен транспортувати боєкомплекти, евакуйовувати поранених з поля бою та виконувати завдання із різними видами бойових модулів. Зараз один зі зразків українського "Фантома" тестують в Об'єднаних арабських Еміратах, і його неодноразово возили на міжнародні зброярські виставки, проте досі не відомо про підписання контрактів щодо закупівлі.

МИСЛИВЕЦЬ (КБ “РОБОТІКС”)

Три роки тому інженери Конструкторського бюро “Роботікс” продемонстрували досконалу версію нового роботизованого спостережно-вогневого комплексу “Мисливець” (РСВК-М2). Він пройшов низку випробувань як на полігонах, так і в районі проведення ООС, де продемонстрував здатність протидіяти ворожим засобам РЕБ. Для дистанційного керування платформою обрали захищений канал та діапазон частот від 5 до 6 Гц. Щоб придушити такий сигнал, противник вимушений ставити свої системи РЕБ на передову, бо з далекої відстані вони неефективні проти наземних засобів. РСВК “Мисливець” має радіус управління 1,5 кілометра.

Важливо, що його можна розширити до 4000 метрів. Завдяки обраному каналу управління платформа може діяти і в місті, однак у такому випадку радіус контролю роботом звужується. РСВК адаптований для роботи в парі з кулеметом НСВТ-12,7, а також може бути озброєний ПКТ-7,62, АГ-17А, ПТУРами та іншими засобами ураження.

Однак «Мисливець» дуже легкий для свого класу: маса без вогневого засобу та боєкомплекту становить близько 110 кілограмів. Робот може працювати в режимі ведення вогню як одиничними пострілами, так і короткими чергами у 2-3 набої. Така розробка дає змогу розташовувати її на лінії вогню та міняти бойовий комплект без ризику для життя. Цей робот працює разом із приладом наведення, розробки КБ «Роботікс», і захищений патентом. Девайс має оптику високої якості, а також дозволяє автоматично вносити корегування на відстань до цілі, що змінюється. Фактично це дає змогу працювати у режимі снайпер - контрснайпер.

CAMEL (CLOBAL DYNAMICS)

На виставці «Зброя та безпека – 2019» приватне підприємство Roboneers продемонструвало ще одного робота під назвою CAMEL. Сюжет про нього виходив ще кілька років тому, коли він був недосконалою «Черепашкою». Розробники найсвіжішої версії повідомили, що широка площа розробки дозволяє перевозити вантаж, а також, в разі відкритого вогню, стане щитом для відходу військових. До того ж під час останньої модернізації розробники додали можливість встановити на «верблюда» бойовий модуль.

Цей наземний робот оснащений низкою сенсорів, які дають повну картинку поля бою на 360 градусів. За ваги в 500 кілограмів, його тягове навантаження сягає аж тонни. Максимальна швидкість зразка – 20 кілометрів. За словами інженерів, роботизована платформа має уніфіковану систему колісного шасі – повнопривідна 4х4 система з незалежним керуванням кожним колесом. Це значно зменшує ймовірність буксування чи перевертання платформи – незалежно від глибини чи кута нахилу перешкод.

Конструктори запевняють, що обидві платформи інтегруються з системами розвідки та дронами. Гібридне енергообладнання забезпечує їхнє тихе пересування. Кожну з платформ можна оперативно використовувати для віддаленого запуску безпілотних літальних апаратів. При цьому безекіпажні платформи мають достатньо потужності для забезпечення потреб військових підрозділів в електроенергії при виконанні завдань за містом. Торік у грудні стало відомо, що CAMEL успішно пройшов випробування у Державному науково-дослідному інституті озброєння та військової техніки.

ЛАСКА (ІНФОКОМ ЛТД)

Запорізька компанія «INFOCOM Ltd» три роки тому розробила безпілотну роботизовану платформу «ЛАСКА 2.0». Зразок створений на базі повнопривідної платформи, має бензиновий двигун та запас ходу до 100 кілометрів. Убезпечує пристрій легка композитна броня п’ятого класу захисту. Може використовуватися для патрулювання, розвідки, розмінування, доправлення боєприпасів та евакуації поранених. Здатна перевезти до 400 кілограмів корисного навантаження.

Перевага робота – інтелектуальна система, яка дозволяє здійснювати місію без сигналу GPS та працювати в умовах ворожих засобів РЕБ. Оператор задає координати місії та згортає систему, після чого робот виконує бойове завдання та повертається назад. Є параметризація турелі: система отримує зону, яку має контролювати чи в якій потрібно вести вогневу підтримку. Дистанційне керування як платформою, так і туреллю може здійснюватися через інтернет з планшета чи смартфона. Тобто доступне з будь-якої відстані.

До «Ласки» інтегрована система розпізнавання жестів, а також можливість фізичного з’єднання людини з машиною: спеціальний трос приєднується до ременя; людина відходить, машина відчуває цей рух та під’їжджає ближче. Таким чином робота можна використовувати як прикриття під час виконання небезпечних місій. Безпілотна роботизована платформа «ЛАСКА 2.0» може бути поставлена на озброєння для посилення взводу з кулеметом чи гранатометом. За наявності трьох та більше одиниць дозволяє побудувати ефективну систему ведення вогню при активній обороні роти чи батальйону.

КЕНТАВР (A.DRONES)

Найсвіжішого представника нашого топу - дистанційно керований комплекс "Кентавр" - створила українська компанія Ей-Дронс, яка за зразок взяла ізраїльську систему Пробот. Зараз вона активно експлуатується в арміях Ізраїлю і США.

Вирізняє апарат вивірена простота і висока надійність конструкції. А головне - модульність, яка забезпечує багатофункціональність. Український "Кентавр" може використовуватися як вантажний "мул" для доправлення спорядження і боєприпасів, евакуації поранених. Також як мобільна вогнева точка, а в протипожежному варіанті - як носій прив'язного дрона.

Номінальна вантажопідйомність "Кентавра" становить 300 кг. Крейсерська швидкість при цьому - 10 кілометрів за годину. Крім того, він плаває і здатний перевезти 100 кілограмів вантажу через водні перешкоди. Заряду акумуляторів робота вистачає на 30-35 кілометрів залежно від навантаження. Праворуч та ліворуч платформи встановлено двигун. Трансмісія синхронізована, два колеса крутяться одночасно за допомогою ланцюга. «Кентавр» оснащений двома комп'ютерами. Один із них – автопілот і забезпечує орієнтування в просторі. Тобто по карті, давачам навігації, забезпечує рух за маршрутом і передає телеметрію. Другий - внутрішній бортовий комп'ютер здійснює поточне керування всіма пристроями, а також діагностику: визначає температуру, рівень заряду і ступінь зношеності акумуляторів, стан прожекторів, камер тощо. «Кентавр" має повністю цифрову архітектуру системи управління та зв'язку з передачею відео високої чіткості з мінімальною затримкою. Мережева архітектура дозволяє групі апаратів працювати в єдиній мережі, взаємодіючи один з одним і навіть з повітряними дронами.