Техніка війни: «Зброя та безпека-2021»
Зброярська спільнота України вже два роки поспіль відчувала певний інформаційний голод. І якщо новинки цивільної стрілецької зброї з’являлися в спеціалізованих магазинах, то про військові зразки ставало відомо лише з медіа. Досі, 16 років поспіль джерелом інформації була виставка Зброя та безпека. Тут усі охочі могли не тільки побачити сучасні зразки, а й потримати в руках. Тож на 17-ту виставку чекали нетерпляче, але вчасному її проведенню завадила пандемія.
Геннадій Салівон (військовий журналіст): Виставку «Зброя та безпека» вже переносили двічі. Останнього разу вона мала відбутися в квітні. І от нарешті довгоочікувана подія сталася, тож ми спробували розшукати найцікавіші зразки.
Після ухвалення Мінських угод найпотужнішою зброєю наших бійців на передовій залишилися протитанкові, ручні та станкові гранатомети, протитанкові ракетні комплекси, та, звісно ж, великокаліберні кулемети. Зараз на озброєні Збройних сил старенький ДШК та НСВ калібру 12,7 мм. «Дашка» полюбилася бійцям, а от сучасніший НСВ в піхоті трапляється рідко. Ці кулемети встановлюють на техніку. Та вони потребують заміни, адже ресурс багатьох із них добігає кінця. І якщо з танковою версією проблему вирішив завод «Маяк», то піхота чекає нащадків «Дашки». На виставці компанія ХАДО, відома в зброярських колах як «Снайпекс», показала кулемет «Ласка К-2» під патрон 12,7 мм, що на озброєнні українського війська. Диванні експерти одразу ж почали писати, нібито його злизали з «Браунінг» М2.
Євген Бондаренко (провідний фахівець з озброєння компанії ХАДО): Він зовні схожий, а зсередини це зовсім інша, оригінальна конструкція. У «Браунінга» застосовується замок, який блокується ззаду клином, а в нас замок поворотний.
В червні стало відомо, що завод «Артем» та канадські компанії будуватимуть в Україні патронний завод. А артилерійські боєприпаси в нас уже виробляються. На виставці компанія «Рубін» продемонструвала снаряди великих калібрів для систем «Мста», «Гіацинт» та «Акація».
Володимир Муцинов (директор компанії «Рубін): Ми розробили також снаряд із покращеними характеристиками для артилерійських систем «Гіацинт» калібром 152 мм, а також снаряд калібром 155 мм, який ми вбачаємо для використання в складі артсистеми «Богдана» і який зараз проходить випробування.
Сталеві гільзи для метальних зарядів систем «Гвоздика» чи «Рапіра» зазвичай списують на металобрухт. Під великі ж калібри йдуть дорогі латунні гільзи, які в Україні не виробляють.
Володимир Муцинов (директор компанії «Рубін): Ми відпрацювали технологію відновлення гільз, провели випробування елементів заряду і взагалі готові для роботи по заряду для пострілу. Тобто у нас виходить комплектний постріл – снаряд і заряд. Снаряд в складі з певною вибуховою речовиною вже перебуває на експлуатації в ЗСУ, зараз ми вдосконалюємо вибухову речовину.
На виставці були міномети калібрів 60, 82 та 120 мм, які серійно виробляють в Україні. А роботи над створенням мобільних версій тривають. Так в 2019 році Збройні Сили України отримали батарею мінометів «Барс-8ММК». Але на озброєння їх не прийняли через виявлені недоліки. Свою версію на базі бронеавтомобіля «Варта» продемонструвала компанія «Українська бронетехніка».
Володимир Муцинов (директор компанії «Рубін): Основний калібр - 120 мм - дозволяє вести вогонь на відстань 7100 м. Ствол можна ставити калібру 82 мм для навчання особового складу, для зменшення вартості проведення таких навчань. Ствол у нього підвішений на противідкотних пристроях і дуже добре збалансований, дозволяє зменшити розсіювання під час стрільби. Він займає бойове положення за 35 с.
В Україні розроблені, прийняті на озброєння і вже випробовуються у військах автоматизовані системи управління. Роботу з ними враховано в конструкції міномета.
Володимир Ковтун, інженер-випробувач компанії «Українська бронетехніка): На балістичний комп’ютер командира обслуги надходять від розвідувального підрозділу або від старшого командира координати цілей, які автоматично обраховуються з координат точки стояння міномета і відпрацьовуються на приводи механізмів. Відпрацьовуються кут прицілювання і азимут на ціль, з урахуванням всіх метрологічних, балістичних поправок, які необхідні для стрільби. І таким чином вже через 40 с можна відкривати вогонь по цілі з дуже високою точністю.
Наше військо озброєне самохідними протитанковими комплексами «Штурм-С». Вони мають автомат заряджання на 12 пострілів надзвуковими ракетами на дальність 5 км. В 14-у році зясувалося, що майже всі вони несправні. Почали відновлювати ті, що їздили, щоб вони могли стріляти на максимальну дальність. Але тут чекав сюрприз.
Геннадій Салівон (військовий журналіст): Виникали проблеми при стрільбі на далекі відстані, адже оптика доволі слабка, а джойстик дуже чутливий. «Бар’єр» наводить ракету на ціль по лазерному променю, в ручному або автоматичному режимі.
«Бар’єр-С» вироблено на заводі «Артем». На ньому встановлено комплекс керованого озброєння 524Р аналогічний тому, що на вертольоті Мі-8МСБ-В. Він стабілізований, здатен працювати як вдень, так і вночі, має змінне поле зору. Максимальна дальність стрільби до 6000 метрів.
Щоб спрогнозувати, як армієць поводитиметься під час бою, раніше використовували анкетування та бесіду з психологом. Практикують це і зараз. Але з’явилася і комп’ютерна діагностика. Стаціонарні кабінети працювали ще десятиліття тому, а от щоб протестувати підрозділ, який перебуває в районі бойових дій, броварська компанія «Спецбудмаш» розробила мобільний психодіагностичний комплекс, що базується на автомобілі. Тут одночасно можна тестувати 10 військовослужбовців.
Андрій Власюк (представник компанії «Спецбудмаш): Це звичайна клавіатура, але в неї немає зайвих кнопок, щоб військовослужбовець не міг зробити помилкової відповіді. У нас є сервер, на який збирається вся інформація зі всіх робочих місць, а потім психолог має можливість зробити вибірку.
Вже котрий рік в Україні триває конструкторське змагання за створення перспективної бойової машини піхоти. Зазвичай використовують наявну базу та встановлюють бойові модулі і сучасну апаратуру. Цього року «УкрІннМаш» представив БМП «Кевлар-Е» на базі САУ 2С1 «Гвоздика».
Олександр Колодяжний (працівник конструкторського відділу ДП «УкрІннМаш»): Экипаж 3 человека и десант 6 человек. Противоминные, противоосколочные сидения оборудовано. Плюс система защиты расчетная. Уровень второй. Бронирование разнесенное. То есть слой корпуса этот и еще второй слой навесного бронирования. Десантное деление имеет противоминное: два слоя, сэндвич, грубо говоря. Основной корпус и прослойка противоминная. Второй корпус - второй слой брони.
Паралельно з розвитком та широким застосуванням БПЛА тривають і розробки наземних засобів для виявлення техніки та живої сили противника. Сучасні технології також дозволяють модернізувати наявні засоби. Таким шляхом пішла компанія «Арморум Солюшнс», розробивши станцію радіоелектронної розвідки «Тінь», яку вже юзають наші військові.
Іван Савельєв (представник ТОВ «Арморум Солюшнс»): Станція радіоелектронної розвідки – це модернізація радара ПСНР-5. Ця модернізація дозволяє виявляти бронетехніку противника, особовий склад. Наприклад, у нас на Сході багата лісиста місцевість, а він бачить навіть у посадках, танк чи саушку бачить за 15 км. Це все виводиться на монітор в звичній для сучасної людини картинці і дозволяє доволі ефективно боротися, корегувати і артилерійський вогонь, і БПЛА.
Виявляти цілі або активність сил противника можна також за допомогою джерел радіовипромінювання, радіостанцій, радарів, засобів РЕБ. У військах вже кілка років використовують станцію «Пластун» від компанії «Інфозахист». Вона розташовується безпосередньо на передовій, здатна виявити портативну радіостанцію на відстані до 20 км. Наразі компанія пропонує оновлену версію.
Ярослав Калінін (директор НВЦ «Інфозахист»): «Пластун-РП» щомісяця отримує програмні оновлення. Зараз ми вийшли на новий рівень щодо функціональних можливостей. Я не можу розголошувати деталі і таємниці, але він дозволяє ефективно виконувати ті завдання нашим військовим, які аналоги забезпечити не можуть.
Також компанія анонсувала випуск нового революційного комплексу, можливості якого інколи порівнюють з АВАКС. Про перспективність розробки свідчить те, що іноземні партнери інвестували близько 2-х мільйонів.
Ярослав Калінін (директор НВЦ «Інфозахист»): Цей комплекс складається з 4 безпілотних літальних апаратів, кожен з яких несе по суті функцію комплексу «Кольчуга», який складається з 3 КрАЗів. Оці всі 3 КрАЗи наразі це одинадцятикілограмовий блок, який виконує більше навіть функцій, ніж попередній комплекс. Це унікальний продукт. На ринку є конкуренти, зокрема американська компанія «Рейтон» почала розроблення подібного комплексу 2 роки тому, але, наскільки мені відомо, його ще не впроваджено.
Війна в Єгипті та Сирії, а особливо в Нагірному Карабаху наочно показала ефективність безпілотних засобів ураження. Водночас разом із високоточними ракетами та бомбами використовують так-звані баражуючі боєприпаси. Вони в рази дешевші, але не менш ефективні. Так безпілотний авіаційний комплекс ST-35 "Грім" від НВП "Атлон Авіа" має уламково-кумулятивну бойову частину за бронепробиттям у 400 мм. Радіус дії комплексу 30 км.
Дмитро Грищак (заступник директора компанії «Атлон Авіа»): Ми розглядаємо декілька варіантів транспортування цього комплексу. Основним є варіант його перенесення у рюкзаках. Кожен наплічник комплексу важить не більше 25 кг. Основний наш експлуатант, ССО підтвердили оптимальність цієї конфігурації. Проте ми розглядаємо можливість встановлення цього комплексу на будь-який транспортний засіб.
Боєприпас піднімає в повітря мультикоптер. Після скидання «дрона-камікадзе» він не повертається на базу, а перетворюється в ретранслятор.
Дмитро Грищак (заступник директора компанії «Атлон Авіа»): Саме це дозволяє нам працювати із закритих позицій та по закритих позиціях. Наприклад, по щільній забудові, і забезпечувати дальність дії радіоканалу до 30 км.
Починаючи з 2015-го року програма «Техніка війни» незмінно висвітлює діяльність виставки «Зброя та безпека». Цьогорічний захід став відчутно скромнішим за попередні. Попри велику кількість учасників, новинок було небагато.
Геннадій Салівон (військовий журналіст): Можливо, через пандемію деякі виробники не заявили про участь у виставці. Сподіваємось, наступного року ми побачимо більше новітніх зразків.
